село Махнівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Ніжинський район |
Тер. громада | Плисківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA74040310030092123 |
Основні дані | |
Населення | 501 мешканців[1] |
Площа | 2 км²[1] |
Поштовий індекс | 16464 |
Телефонний код | +380 4653 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°3′45″ пн. ш. 32°22′57″ сх. д. / 51.06250° пн. ш. 32.38250° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
136 м |
Водойми | р. Остер |
Відстань до районного центру |
25 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16453, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Плиски, вул. Незалежності буд. 33 |
Карта | |
Мапа | |
Махнівка (в 1927—2016 роках — Петрівка) — село в Україні, у Плисківській сільській громаді Ніжинського району Чернігівській області. До 2017 року — центр Махнівської сільської ради. Населення — 501 особа (2012 рік)[1].
Географія
Село розташоване на півдні району, за 25 км від колишнього районного центру — міста Борзна (автошляхами — близько 27,5 км[2]) та за 5 км від залізничної станції Плиски. Село розташоване на правому березі річки Остер. Висота над рівнем моря — 136 м[3].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 493 | 98.4% |
російська | 6 | 1.2% |
білоруська | 1 | 0.2% |
румунська | 1 | 0.2% |
Усього | 501 | 100% |
Історія
Село Махнівка згадується в історичних джерелах з першої половини XVII сторіччя.
При радянській владі, у 1927 році, з ідеологічних міркувань село перейменоване на Петрівку на честь одного з перших комуністів села Петра Дзібала.
340 жителів Петрівки брали участь у Другій світовій війні, 217 з них — загинули, 238 — нагороджені орденами і медалями СРСР. На честь воїнів-односельців, полеглих у тій війні, у селі споруджено обеліск Слави.
У повоєнний період в селі була центральна садиба колгоспу імені Чапаєва, за яким було закріплено 3002 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 2180 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, картоплю, льон, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.
5.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР Петрівську сільраду Ічнянського району передано до складу Борзнянського району.[5]
Видатні мешканці
Михайло Лавренко - поет, прозаїк, драматург, художник, учасник бою під Крутами.
Інфраструктура
Школа в селі не працює, дітей централізовано возять на навчання в сусіднє село Плиски. У селі є будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазини, відділення зв'язку.
Примітки
- ↑ а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради [Архівовано 9 липня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Маршрут від Петрівки до Борзни.[недоступне посилання]
- ↑ Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Петрівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР". Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання
- Петрівка на вебсайті Верховної Ради України [Архівовано 9 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Офіційний вебсайт Борзнянської райдержадміністрації [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Прогноз погоди в селі Петрівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Ця стаття недостатньо ілюстрована. |