Масляк Ярослав Іван
Jaroslaw Ivan Maslak
Народився	14 лютого 1909(1909-02-14) Бережани, Королівство Галичини та Володимирії (нині Тернопільська область, Україна)
Помер	17 липня 1996(1996-07-17) (87 років) Сідней, Австралія
Поховання	цвинтар Руквуд
Країна	Австро-Угорщина  ЗУНР  УНР  Польська Республіка  Австралія
Діяльність	громадський діяч письменник
Партія	ОУН

|Примітки=

Ярослав Іван Масляк^[1] (англ. Jaroslaw Ivan Maslak,^[2] англ. Jaroslaw Maslak, літ. псевдонім Грицько Волокита, 14 лютого 1909(19090214), Бережани — 17 липня 1996, Сідней) — український театральний, культурний і громадський діяч, письменник-гуморист, музиколог, член ОУН. Голова Союз Українських студентських організацій під Польщею (СУСОП). Пластун.

Член Об'єднання Українських письменників «Слово».

У Львові закінчив гімназію^[яку?] (1929), вивчав ветеринарію,^[3] право; випускник фотографічної школи при Львівському університеті та член Українського фотографічного товариства і редколегії журналу цього товариства «Світло і Тінь». З 1937 р. — керівник студентської драматичної секції. Співпрацював із театром малих форм «Веселий Львів».

За приналежність до ОУН був ув'язнений у Львові в «Бригідках» та в Березі Картузькій. У 1940—1944 роках працював в Українському Допомоговому Комітеті в Кракові і Ярославі, а 1944—1945 у тижневику «Земля» (Плауен, Західня Німеччина). Керівник українських таборових театрів у Мангаймі та Ельванґені, Західня Німеччина.

Виїхав і прибув до Австралії 29 квітня 1949 разом із дружиною Іриною і дочкою Дарією^[4][5] і поселився в Сіднеї. Працював як юрист (магістр права). 20 років очолював українознавчі та педагогічні курси. Автор рецензій і фейлетонів у часописах «Вільна думка» (Сідней), «Церква і Життя» (Мельбурн), «Новий обрій» (Мельбурн) і «Нові дні» (Торонто). Член НТШ, Об'єднання письменників «Слово». Голова Української Шкільної Ради в НПВ. Голова Об'єднання українських католицьких організацій Австралії та управитель Братської Школи св. Андрія в Лідкомбі.^[6]

Займався українським театром легкого жанру як організатор, режисер і драматург. 1950 року вперше влаштував театр Українське мистецьке товариство у Сіднеї. 1957-го став керівником Гуртка прихильників сцени, а 1974—1985 — «Летючої Естради». Написав комедію «Моя дочка Шкаралупа» (1952), п'єску для дітей «Найкраща мати» (1970), низку одноактівок і скетчів та збірка прозових і драм, творів «Дар любови» (Мельбурн, 1983).

Деякі архіви Ярослава Масляка збережені в Державній бібліотеці Нового Південного Уельсу (State Library of New South Wales^[en]).^[7]

Похований на цвинтарі Руквуд в Сіднеї.^[8]

Автор комедії «Моя дочка Шкаралупа» (1952), п'єса з часів УПА на 1 дію «Стежа зв'язку» (1967), п'єси для дітей «Найкраща мати» (1970), збірки прозових творів «Дар любові» (1983) та ін.

Окремі видання

• Масляк Ярослав. Стежа зв'язку [Архівовано 29 травня 2015 у Wayback Machine.] // Новий обрій — Ч. 3 — Мельбурн: Вид. «Ластівка», 1967. —С. 77-86
• Волокита Грицько. Дар любові. Гуморески, фейлетони, драм. скетчі, п'єса [Архівовано 29 травня 2015 у Wayback Machine.]. — Мельбурн: Просвіта, 1983. — 208 с.
• Масляк Ярослав. Моя співпраця з «Вільною думкою» // Альманах українського життя в Австралії [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.]. Видання українського часопису «Вільна думка» та Фундації українознавчих студій в Австралії. — Сідней, 1994. — С. 187.

• Енциклопедія української діяспори / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4 : Австралія, Азія, Африка. — ISBN 978-5-7702-1069-9.
• Мельничук Б., Мазурак Я. Масляк Ярослав Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 472. — ISBN 966-528-199-2.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
• Чуб Д. «Ярослав Масляк — автор легкого жанру» // Волокита Грицько. Дар любови. Гуморески, фейлетони, драм. скетчі, п'єса [Архівовано 29 травня 2015 у Wayback Machine.]. — Мельбурн : Просвіта, 1983. — С. 5—12.