Мартенс Федір Федорович
ест. Friedrich Fromhold Martens
Народився	15 (27) серпня 1845[1]  Пярну, Ліфляндська губернія, Російська імперія
Помер	6 (19) червня 1909[1] (63 роки)  Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Волковський цвинтарd
Країна	Російська імперія
Діяльність	дипломат, історик, правник, професор, суддя, адвокат
Alma mater	юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету Петрішулеd
Галузь	Міжнародне гуманітарне право і міжнародне право[2]
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет
Посада	суддя
Науковий керівник	Ignaty Ivanovskyd
Відомі учні	Таубе Михайло Олександрович Aleksandr Aleksandrovich Pilenkod
Аспіранти, докторанти	Таубе Михайло Олександрович Aleksandr Aleksandrovich Pilenkod
Членство	Петербурзька академія наук Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії Інститут міжнародного права
Батько	Friedrich Wilhelm Martensd
У шлюбі з	Katharina Marie Luise Martensd
Діти	Edith Sollohubd
Нагороди	honorary citizen of Pärnud (1901)
Мартенс Федір Федорович у Вікісховищі

Мартенс Федір Федорович (справж. Фрідріх Фромхольд фон Мартенс; 15(27) серпня 1845, м. Пярну — 7(20) червня 1909, Петербург) —естонський правознавець, історик і дипломат російської імперії, доктор міжнародного права і професор з 1873, член-кореспондент Петербурзької АН з 1908.

Автор фундаментальної праці в галузі міжнародного права «Сучасне міжнародне право цивілізованих народів» (1882), член Ради Міністерства закордонних справ Росії (з 1881 року), один з організаторів скликаних за ініціативою Миколи II Гаазьких мирних конференцій 1899 і 1907 років, віце-президент Європейського інституту міжнародного права (1885), член «Постійної палати третейського суду» в Гаазі.

• Мартенс [Архівовано 1 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 587. — ISBN 966-7492-03-6.