село Мала Березанка
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Броварський район
Тер. громада	Згурівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA32060110200036303
Основні дані
Засноване	1639 рік
Населення	417
Площа	2,263 км²
Поштовий індекс	07642
Телефонний код	+380 4570
Географічні дані
Географічні координати	50°23′20″ пн. ш. 31°42′25″ сх. д. / 50.38889° пн. ш. 31.70694° сх. д. / 50.38889; 31.70694
Середня висота над рівнем моря	134 м
Місцева влада
Адреса ради	07600, Київська область, Броварський р-н, смт. Згурівка, вул.Українська, 10
Карта
Мала Березанка
Мала Березанка
Мапа
Мала Березанка у Вікісховищі

Мала́ Береза́нка — село в Україні, у Броварському районі Київської області. Населення становить 417 особи. Входить до складу Згурівської селищної громади.

Кінець XVI ст. Перша письмова згадка 1639 р.

Пагорбиста місцевість. Поряд із селом заболочена р. Супій. В селі п'ять природних водойм.

Низька річна кількість опадів.

Село заснували козаки, ймовірно, наприкінці першої хвилі національно-визвольних повстань українського народу 1591—1596 рр. Від заснування називалося Березанка, і воно не позначене на карті одного із найвидатніших картографів XVII ст. Ґійома Левассера де Боплана від 1639 р. Насправді на карті Боплана 1648 р. позначене сучасне місто Березань. Розташовується село на правому березі Супою, у середній течії річки. Коли село почали називати саме Мала Березанка невідомо. Історія назви має декілька версій, за однією: місцевість понад Супоєм під назвою Березанка була відома ще до заселення і звалась так від березових гаїв. Так називалась і річка що протікала територією села, а згодом і перше поселення.

Селище є на мапі 1812 року.^[1]

Найвідомішою пам'яткою села є дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці^[2], збудована у 1888 році.

• Кутки:
  • Гладунівщина — від поширеного тут прізвища Гладун; невеликий куток з вигоном, одна вулиця, у центрі; ліворуч від дороги на Яготин; назва маловживана;
  • Гусаківка — від великої кількості свійських гусей на зручному для випасання, пологому правому березі Масловського; вся територія за Масловським ставком, обабіч дороги на Жуківку; назва поширилась і на Новоселицю;
  • Жулівщина — від поширеного тут прізвища Жуль; від вигона на Гладунівщині, вся вулиця понад болотом;
  • Куцівщина — від поширеного тут прізвища Куць; праворуч греблі на Гусаківку, понад Масловським, до розвилки; назва поширилась і на Красьоловку;
  • Носківщина — від прозвиська Носко (Удовик Іван); ліворуч греблі на Гусаківку понад Тулубовським, включаючи будинки сільської ради та пошти, також вся прилегла до будинку пошти вулиця;
  • Орлівщина — від поширеного тут прізвища Орел; вся територія за Тулубовським ставком, обабіч дороги на Яготин;
  • Село — адміністративний центр;
  • Хутір — с. Левченкове; на північ від села;
  • Гороб'ївщина — від поширеного тут прізвища Горобей; невеликий куток в центрі, праворуч від дороги на Яготин, перед Тулубовським ставком; зараз назва не вживається;
  • Красьоловка — походження назви невідоме; частина Куцівщини від Кирячок, понад Масловським, до розвилки; зараз назва не вживається;
  • Новоселиця — пізніше, «нове» поселення на Гусаківці; дальша від Масловського половина Гусаківки; зараз назва не вживається;
• Ставки:
  • Кирячки — від прізвища власника пана Кирієвського; північніше Куцівщини, відмежований греблями від Масловського та Хуторського;
  • Курячий — біля ставка був колгоспний курятник; на південний-захід від Тулубовським;
  • Масловський — від прізвища власника пана Масловського; між Гусаківкою та Куцівщиною;
  • Тулубовський — від прізвища власника, пана Тулубовського; пізніша назва (після 30-х рр. XX ст.) Тельманський — від назви колгоспу «Імені Тельмана» на Орлівщині; між Носківщиною та Орлівщиною і на захід до Гусаківки; цей ставок не був панським, і належав громаді;
  • Хуторський — знаходиться на південь від Хутора(с. Левченкове);

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.
2. ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.