Майкл Кремер
Народився	12 листопада 1964(1964-11-12)[1] (60 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[2]
Країна	США
Діяльність	економіст, викладач університету
Галузь	економіка розвитку і health economicsd
Alma mater	Гарвардський університет і Гарвардський університет
Науковий керівник	Роберт Барро і Ерік Мескін[3]
Знання мов	англійська[4]
Заклад	Гарвардський університет[5], Массачусетський технологічний інститут і Чиказький університет[6]
Членство	Американська академія мистецтв і наук, Національна академія наук США і Економетричне товариство[7]
Конфесія	юдаїзм[8]
У шлюбі з	Rachel Glennersterd
Нагороди	стипендія МакАртура (1997) член Економетричного товариства[d] (2008) Presidential Early Career Award for Scientists and Engineersd (1996) Член Американської академії мистецтв і наук
Сайт	scholar.harvard.edu/kremer
Медіафайли у Вікісховищі

|caption=

Майкл Кремер (англ. Michael Robert Kremer; нар. 12 листопада 1964(19641112)^[9]) — американський економіст, фахівець з економіки розвитку. Лауреат премії з економіки пам'яті Альфреда Нобеля 2019 року спільно з Абхіджит Банерджі та Естер Дюфло «за їх експериментальний підхід до пом'якшення глобальної бідності»^[10].

Обіймає посаду професора з розвитку громад, створену у Гарвардському університеті на кошти Фонду Білла і Мелінди Гейтс. Кремер працює науковим консультантом в Інституті інновацій для боротьби з бідністю (Innovations for Poverty Action^[en], Нью-Гейвен, Коннектикут), створеному для вирішення проблем соціального і міжнародного розвитку. Є членом міжнародного товариства по боротьбі із зубожінням.^[11] Кремер є засновником і президентом Giving What We Can^[en], організації, створеної на базі Гарвардського університету, яка направляє студентів і недавніх випускників як вчителів-добровольців на літні і річні програми в країни, що розвиваються.

Наукові інтереси Кремера зосереджені на дослідженні стимулів. Зокрема, на розробці механізмів стимулювання вакцинації у країнах, що розвиваються, а також на використанні рандомізованих методів для оцінки заходів у галузі соціальних наук. Він створив відому теорію економічного розвитку на базі комплементарних компетенцій, що отримала назву «теорія кілець ущільнювачів^[en]».

Кремер запропонував одне з найбільш переконливих пояснень феномена гіперболічного зростання світового населення, що спостерігався до початку 1970-х років, а також економічних механізмів демографічного переходу. На Тижні зростання-2010, що проводилася Міжнародним центром зростання (International Growth Centre^[en]), Кремер представив своє дослідження у галузі людського капіталу.

• 1996: Presidential Early Career Award for Scientists and Engineers^[en]
• 1997: Стипендія Мак-Артура^[12]
• член Економетричного товариства
• член Американської академії мистецтв і наук
• 2019: Премія імені Нобеля з економіки^[10].

• Michael Kremer (1993): The O-Ring Theory of Economic Development. The Quarterly Journal of Economics 108: 551–575.
• Michael Kremer (1993): Population Growth and Technological Change: One Million B.C. to 1990. The Quarterly Journal of Economics 108: 681–716.
• William Easterly, Michael Kremer, Lant Pritchett, Lawrence Summers (1993): Good policy or good luck? Country growth performance and temporary shocks. Journal of Monetary Economics 32: 459–483.
• Olivier Blanchard & Michael Kremer (1997): Disorganization. The Quarterly Journal of Economics 112: 1091–1126.
• Edward Miguel & Michael Kremer (2004): Worms: Identifying Impacts on Education and Health in the Presence of Treatment Externalities. Econometrica 72: 159–217.
• Michael Kremer & Rachel Glennerster: Strong Medicine: Creating Incentives for Pharmaceutical Research on Neglected Diseases. Princeton University Press, 2004. ISBN 0691121133.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Майкл Кремер

• Home page [Архівовано 16 січня 2013 у Wayback Machine.]
• Innovations for Poverty Action [Архівовано 11 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
• Precision Agriculture for Development (PAD) [Архівовано 14 жовтня 2019 у Wayback Machine.]