Магнус Габріель Делагарді
швед. Magnus Gabriel De la Gardie
Народився	15 жовтня 1622(1622-10-15)[4][1][…]  Ревель, Швеція[1]
Помер	26 квітня 1686(1686-04-26)[1][2][…] (63 роки)  Venngarn Castled, комуна Сігтуна, лен Стокгольм, Швеція[1]
Поховання	Варнгемське абатство
Країна	Швеція[6]
Діяльність	політик, суддя, землевласник, військовослужбовець
Alma mater	Університет Уппсала
Знання мов	шведська[7]
Заклад	Університет Уппсала
Учасник	Тридцятирічна війна
Посада	Lord High Steward of Swedend, риксмаршал, Lord High Treasurer of Swedend, Lord High Chancellor of Swedend і President of Svea Court of Appeald
Військове звання	генерал-лейтенант
Конфесія	лютеранство
Рід	Делагарді
Батько	Якоб Понтуссон Делаґарді[1][8][9]
Мати	Ебба Браге[8]
Брати, сестри	Christina Catharina De la Gardied, Maria Sofia De la Gardied, Jacob Casimir De la Gardied, Аксель Юліус Делагарді і Pontus Fredrik De la Gardied
У шлюбі з	Марія Єфросинія Цвайбрюккенська[1]
Діти	Catharina Charlotta De la Gardied[8], Gustaf Adolf De la Gardied і Magnus Gabriel Graf de la Gardied
Медіафайли у Вікісховищі

Магнус Габрієль Делагарді (швед. Magnus Gabriel De la Gardie, 15 жовтня 1622, Таллінн — 26 квітня 1686, Сигтуна) — шведський державний діяч, граф, рейхсмаршал, з 1647 член Державної ради, генерал-губернатор Ліфляндії, у 1660–1680 рейхсканцлер. Старший син фельдмаршала Якоба Делагарді, шведського роду французького походження — Де ла Ґарді.

Магнус здобув гарну освіту (у тому числі і в Уппсальскому університеті) подорожуючи Європою. У 1669 Делагарді передав у дар Уппсальскому університету свою колекцію рукописів, що включає Молодшу Едду і Срібний кодекс — переклад з Євангелія на готську мову єпископа Ульфіли.

Він був одним із фаворитів людини, що правила в ті роки (1644–1654) — королеви Христини, але одружився зі своєю кузиною — принцесою Марією Євфросинією з Цвайбрюкена.

Був губернатором Саксонії, брав участь в облозі Праги, в 1652 році став канцлером казначейства. Під час правління Карла X Густава (брат Марії Євфросинії), Магнус служив у Ліфляндії і взяв участь у війні, що отримала назву «Шведський потоп» (командував шведською армією, яка вторглася у Литву). Коли Карл Густав помер у 1660 році, Магнус відповідно до його заповіту, був призначений канцлером.

• Runeberg [Архівовано 11 листопада 2012 у Wayback Machine.]
• De la Gardie, Magnus Gabriel [Архівовано 29 червня 2011 у Wayback Machine.]
• Де ла Ґарді // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.