Луїс Троннір
нім. Louis Tronnier
Народився	21 листопада 1897(1897-11-21)[1]  Брауншвейг, Німецька імперія
Помер	27 січня 1952(1952-01-27) (54 роки)  Voikovo POW campd, Івановська область, РРФСР, СРСР
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди

Луїс Троннір (нім. Louis Tronnier; 21 листопада 1897, Брауншвейг, Німецька імперія — 27 січня 1952, табір військовополонених 5110/48 «Войково», біля Іваново, РРФСР) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

6 червня 1915 року вступив добровольцем в 15-й гусарський полк. Учасник Першої світової війни. В листопаді 1918 року демобілізований. В 1926 році вступив у поліцію. В листопаді 1934 року перейшов у вермахт. 10 листопада 1938 року направлений в 78-й піхотний полк 26-ї піхотної дивізії як викладач військового училища Вінер-Нойштадта. З 22 вересня 1939 року — командир 2-го батальйону 289-го, з 22 вересня 1941 по 14 листопада 1943 року — 70-го піхотного полку. З 16 листопада по 14 грудня 1943 року пройшов курс командира дивізії, після чого був направлений в групу армій «Південь». З 15 січня по 1 березня 1944 року — командир 123-ї, з 10 березня — 62-ї піхотної дивізії, з 13 березня по 20 липня 1944 року — корпусної групи «F», з липня 1944 року — знову 62-ї піхотної дивізії. 25 серпня взятий в полон радянськими військами. Вступив у Національний комітет «Вільна Німеччина». Помер в ув'язненні.

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Медаль «За Атлантичний вал»^[2]
• Німецький хрест в золоті (18 лютого 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (10 серпня 1942)^[2]
• Лицарський хрест Залізного хреста (28 листопада 1942)

• Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres 1939–1945. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1956, S. 343.