Андрій Лунін
Лунін у 2022 році
Особисті дані
Повне ім'я	Андрій Олексійович Лунін
Народження	11 лютого 1999(1999-02-11)[1] (25 років)
	Красноград, Харківська область, Україна
Зріст	191 см
Вага	80 кг
Прізвисько	Луня[2] El muro (стіна)
Громадянство	Україна
Позиція	воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Реал Мадрид»
Номер	13
Юнацькі клуби
2005–2010 2007–2010 2010–2015 2015–2016	ДЮСШ (Красноград) «Арсенал» (Харків) «Металіст» (Харків) «Дніпро»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2016–2017 «Дніпро» 22 (−22) 2017–2018 «Зоря» (Луганськ) 29 (−41) 2018– «Реал Мадрид» 32 (−26) 2018–2019 →  «Леганес» 5 (−5) 2019–2020 →  «Реал Вальядолід» 0 (−0) 2020 →  «Реал Ов'єдо» 20 (−20)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2014–2015 Україна (U-16) 5 (−?) 2015–2016 Україна (U-17) 9 (−8) 2016 Україна (U-18) 1 (−1) 2017 Україна (U-19) 3 (−4) 2019 Україна (U-20) 6 (−4) 2017–2018 Україна (U-21) 5 (−6) 2018– Україна 13 (−11)
Звання, нагороди
Звання
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 12 листопада 2024.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 26 червня 2024.
Андрій Лунін у Вікісховищі

Андрі́й Олексі́йович Лу́нін (нар. 11 лютого 1999, Красноград (нині Берестин), Харківська область, Україна) — український футболіст, воротар іспанського клубу «Реал Мадрид» і збірної України. У складі збірної України U-20 став переможцем молодіжного чемпіонату світу 2019, а також визнаний ФІФА найкращим голкіпером цього турніру^[3]. Майстер спорту України міжнародного класу (2019), магістр міжнародних відносин (2024, Міжрегіональна академія управління персоналом).

Вихованець харківського футболу. У 2005—2010 роках займався в красноградській ДЮСШ (тренер — Іван Манько)^[2][4][5], паралельно з 2007 року виступаючи на вихідних за харківський «Арсенал»^[2][6][7]. Починав грати на позиції нападника^[2]. З 2010 по 2015 роки займався в академії харківського «Металіста»^[2][6][7], де тренером воротаря був Сергій Вольваков^[8][9][5]). Навесні 2015 року перейшов до «Дніпра» (тренер — В'ячеслав Кернозенко^[9][5]). Усього з 2012 по 2016 рік провів у чемпіонаті ДЮФЛ 69 матчів.

16 квітня 2016 року дебютував у юнацькій (U-19) команді дніпровців у домашньому поєдинку проти стрийської «Скали». За молодіжну (U-21) команду дебютував 24 вересня того ж року у виїзному матчі з одеським «Чорноморцем».

16 жовтня 2016 року дебютував у Прем'єр-лізі, вийшовши у стартовому складі у виїзній грі проти львівських «Карпат», у якій пропустив 1 м'яч на 29-й хвилині^[10]. Таким чином, Лунін у віці 17 років і 247 днів увійшов у топ-5 найбільш юних воротарів за всю історію чемпіонатів України. На 9 вересня 2021 сьомий із найбільш юних воротарів за всю історію чемпіонатів України^[11]. 26 жовтня того ж року вперше відстояв «на нуль» (в основний та додатковий час) за головну команду у виїзному кубковому поєдинку проти чернігівської «Десни»^[12], а в серії післяматчевих пенальті відбив 2 удари, чим допоміг дніпровцям здобути перемогу та вийти до наступного раунду змагань^[13]. А незабаром, відігравши 30 жовтня 2016 року третій поспіль матч в УПЛ, за підсумками туру Андрій був уключений до символічної збірної за версією порталу «Футбол 24»^[14].

Наприкінці листопада того ж року, дуже солідно відігравши зустріч проти донецького «Шахтаря», зокрема на 24-й хвилині за рахунку 0:0 відбивши пенальті від Марлоса^[15], визнаний найкращим гравцем своєї команди в цьому матчі та знову потрапив до символічної збірної туру за версією порталу «Футбол 24»^[16] і вперше за версією «UA-Футбол»^[17]. 30 листопада 2016 року вдруге поспіль відстояв «на нуль» у кубковому двобої домашньої гри 1/4 фіналу проти полтавської «Ворскли», допомігши своїй команді дістатися півфіналу турніру^[18]. 2 грудня того ж року стало відомо, що Луніним зацікавився донецький «Шахтар»^[19], а після вдалої гри наступного дня у виїзному поєдинку проти луганської «Зорі» Андрій вдруге поспіль потрапив до символічної збірної туру за версією порталу «UA-Футбол»^[20]. 13 грудня 2016 року втретє поспіль потрапив до символічної збірної туру за версією порталу «UA-Футбол»^[21].

6 липня 2017 року перейшов до луганської «Зорі», уклавши з клубом дворічний контракт. 14 вересня 2017 року Лунін дебютував у єврокубках у матчі групового етапу Ліги Європи проти «Естерсунда» (0:2) на «Арені Львів». У тому сезоні він зіграв у 36 матчах у всіх турнірах, включаючи всі шість матчів «Зорі» в Лізі Європи, у тому числі вдало виступив у грі проти «Атлетіка» на «Сан-Мамесі», де його команда здобула сенсаційну перемогу з рахунком 1:0. У підсумку воротар потрапив до голосування «Зорі» в Твіттері за найкращого гравця року^[22] і в результаті був визнаний найкращим футболістом клубу^[23].

22 червня 2018 перейшов за 9 мільйонів євро до іспанського клубу «Реал Мадрид», підписавши контракт на 6 сезонів^[24]. Представлення громадськості українського голкіпера відбулося 23 липня 2018^[25]. Дебютував за клуб у матчі Міжнародного кубка чемпіонів проти «Манчестер Юнайтед», розпочавши зустріч на лаві запасних. Після перерви вийшов на поле замість Кіко Касільї за рахунку 1:2, провів весь другий тайм і не пропустив^[26].

11 серпня Лунін виграв свій перший трофей — у матчі за Кубок Сантьяго Бернабеу «Реал» обіграв італійський «Мілан» із рахунком 3:1. Лунін вийшов на заміну на 78-й хвилині матчу і не пропустив жодного голу.

Наприкінці серпня 2018 року офіційно оголошено про перехід Луніна на умовах однорічної оренди до лав іншого клубу Ла-Ліги — «Леганеса»^[27]. Дебютував за «Леганес» 10 листопада, замінивши на 86-й хвилині травмованого Івана Куельяра в матчі проти «Жирони». Перший повний матч у Ла-Лізі зіграв 23 листопада проти «Алавеса». У кубковому матчі проти «Райо Вальєкано» (2:2) відбив пенальті ексфорварда «МЮ» Бебе^[28]. Утім, протягом усього сезону українець залишався дублером Куельяра і нечасто виходив на поле^[29].

У серпні 2019 року Андрій Лунін відправився в оренду до «Вальядоліду»^[30]. У цій команді так і не дебютував у чемпіонаті, взявши участь лише у двох кубкових матчах. Тим не менш, 15 жовтня 2019 року Лунін був включений до списку 20 найкращих гравців у віці до 21 року на нагороду Golden Boy^[31]. 15 січня 2020 року оренду з «Вальядолідом» припинено.

У січні 2020 року на правах оренди Лунін перейшов у «Реал Ов'єдо», команду іспанської Сегунди. Перехід значною мірою був пов'язаний із відсутністю ігрової практики у «Вальядоліді». Термін оренди був розрахований до 30 червня 2020 року^[32].

У складі команди з Ов'єдо був основним голкіпером і допоміг їй зберегти місце у другому іспанському дивізіоні за результатами сезону 2019/20.

Перед початком сезону 2020/21 повідомлено, що український голкіпер залишається у лавах мадридського «Реала»^[33]. Починаючи з цього ж сезону, взяв 13-й номер у команді, який раніше мав Тібо Куртуа (той забрав перший), і став другим голкіпером команди, перебуваючи в запасі у заявці практично кожного матчу бланкос.

20 січня 2021 року Лунін дебютував у першій команді «Реалу» в офіційному матчі, зігравши у 1/16 фіналу Кубка Іспанії проти нижчолігового «Алькояно», але його команда сенсаційно поступилася з рахунком 1:2 і вилетіла з турніру^[34]. Цей матч так і залишився єдиним для воротаря того сезону.

Після того як наступного сезону «вершкові» достроково здобули титул чемпіона за два тури до завершення сезону, 8 травня 2022 року Лунін дебютував у складі «Реала» в чемпіонаті Іспанії у виїзному матчі 35-го туру Ла Ліги проти мадридського «Атлетіко» (0:1), пропустивши єдиний гол із пенальті^[35]. Свій другий матч зіграв у останньому турі, 15 травня 2022 проти «Кадіса», відзначившись відбитим пенальті, який допоміг його команді здобути нічию 1:1^[36][37][38]. Того ж сезону виграв із командою Лігу чемпіонів та Суперкубок Іспанії, але у цих турнірах на поле не виходив.^[39]

На початку жовтня 2022 року стало відомо, що основний воротар Куртуа зазнав травми, завдяки чому Лунін дістав шанс вийти на поле вперше у сезоні 2022/23, зігравши 2 жовтня свій третій матч у Ла Лізі за «Реал», але й цього разу не зумів зберегти свої ворота «сухими». До того ж «вершкові» вперше у сезоні не перемогли, зігравши внічию з «Осасуною» (1:1) і перервавши серію з 9 звитяг поспіль^[40].^[40]. Уже за кілька днів, 5 жовтня 2022 року Лунін дебютував у Лізі чемпіонів, у матчі проти донецького «Шахтаря» (2:1), але й тут пропустив гол^[41]. А вже 16 жовтня 2022 року він став першим українським гравцем, який зіграв у Ель Класіко проти «Барселони», який закінчився перемогою «вершкових» із рахунком 3:1^[42]. Загалом за час відсутності Куртуа встиг провести 6 матчів в усіх турнірах.

На початку лютого 2023 року Куртуа знову зазнав травми, через яку мусив пропустити Клубний чемпіонат світу^[43]. На цьому турнірі українець зіграв в обох матчах мадридців, у тому числі у фіналі 11 лютого 2023 року, де Лунін пропустив 3 голи з трьох ударів у площину, отримавши найнижчу оцінку на дві команди^[44]. Тим не менш Лунін став лише другим українцем, який здобув перемогу на клубному чемпіонаті світу (першим був Дмитро Чигринський, який не виходив на поле)^[45]. Загалом поки Куртуа був травмований, Лунін взяв участь у 4 матчах. В одному відстояв на нуль, а в інших пропустив 5 голів^[46]. Після цього дуже прикро не потрапив в стартовий склад клубу на фінал, де врешті відіграв більш іменитий воротар Тібо Куртуа, але все одно отримав визнання і потрапив в символічну збірну турніра на позицію воротаря.

З 2014 по 2015 рік грав у складі юнацької збірної України U-16. З 2015 року виступав за юнацьку збірну U-17.

2017 року дебютував в іграх за юнацьку (U-19) збірну України, а також у складі молодіжної збірної України.

23 березня 2018 року повністю провів на полі товариський матч національної збірної України проти збірної Саудівської Аравії^[47], таким чином дебютувавши у складі головної української збірної та ставши у віці 19 років і 40 днів наймолодшим голкіпером у її історії^[48]. Відтоді регулярно викликається до лав національної команди, щоправда, зазвичай як один із резервістів Георгія Бущана чи Анатолія Трубіна.

У травні-червні 2019 році Лунін зіграв у складі збірної України U-20 на чемпіонаті світу, де українці стали переможцями турніру, а Андрій був визнаний найкращим голкіпером чемпіонату^[49].

В червні отримав виклик в збірну, де буде конкорувати за місце в основі з іншим українським легіонером Анатолієм Трубіним.

Станом на 9 травня 2024 року.

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2016–17	«Дніпро»	ПЛ	22	−22	КУ	3	−1	−	−	−	−	−	−	25	−23
2017–18	«Зоря»	ПЛ	29	−41	КУ	1	−4	ЛЄ	6	−9	−	−	−	36	−54
2018–19	«Леганес»	ЛЛ	5	−5	КІ	2	−2	−	−	−	−	−	−	7	−7
2019–20	«Реал Вальядолід»	ЛЛ	−	−	КІ	2	−1	−	−	−	−	−	−	2	−1
	«Реал Ов'єдо»	СД	20	−20	КІ	−	−	−	−	−	−	−	−	20	−20
2020–21	«Реал Мадрид»	ЛЛ	−	−	КІ	1	−2	−	−	−	−	−	−	1	−2
2021–22		ЛЛ	2	−2	КІ	2	−2	−	−	−	СКІ	0	0	4	−4
2022–23		ЛЛ	7	−7	КІ	1	0	ЛЧ	2	−2	СКІ+КЧС	0+2	0+−4	12	−13
2023–24		ЛЛ	20	−13	КІ	1	−4	ЛЧ	8	−10	СКІ	1	−1	30	−28
Усього за «Реал Мадрид»			29	−22	−	5	−8	−	10	−12	−	3	−5	47	−47
Усього за кар'єру			105	−110	−	13	−16	−	16	−21	−	3	−5	137	−150

 Статистика матчів і голів за збірну —  Україна

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
23-03-2018	Марбелья	Саудівська Аравія	1 – 1	Україна	товариський матч	-1
03-06-2018	Цюрих	Албанія	1 – 4	Україна	товариський матч	-1
20-11-2018	Анталія	Туреччина	0 – 0	Україна	товариський матч	-
10-09-2019	Дніпро	Україна	2 – 2	Нігерія	товариський матч	-2
14-11-2019	Запоріжжя	Україна	1 – 0	Естонія	товариський матч	-
11-11-2020	Хожув	Польща	2 – 0	Україна	товариський матч	-2
08-06-2022	Дублін	Ірландія	0 – 1	Україна	Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап	-
24-09-2022	Єреван	Вірменія	0 – 5	Україна	Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап	-
27-09-2022	Краків	Україна	0 – 0	Шотландія	Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап	-
21-03-2024	Зениця	Боснія і Герцеговина	1 – 2	Україна	Відбір до ЧЄ 2024	-1
26-03-2024	Вроцлав	Україна	2 – 1	Ісландія	Відбір до ЧЄ 2024	-1
11-06-2024	Кишинів	Молдова	0 – 4	Україна	товариський матч	-
17-06-2024	Мюнхен	Румунія	3 – 0	Україна	ЧЄ 2024 - груповий етап	-3
Усього		Матчів	13		Голів	-11

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]

«Реал Мадрид»

• 1 ! Чемпіон Іспанії: 2021-22, 2023-24
• 1 ! Володар Кубка Іспанії: 2022-23
• 1 ! Володар Суперкубка Іспанії: 2021, 2023
• 1 ! Переможець Ліги Чемпіонів УЄФА: 2021-22, 2023-24
• 1 ! Володар Суперкубка УЄФА: 2022, 2024
• 1 ! Переможець Клубного чемпіонату світу: 2022

Юнацька збірна України з футболу (U-20)

• 1 ! Чемпіон світу: 2019

Особисті

[ред. | ред. код]

• Найкращий воротар молодіжного чемпіонату світу 2019 року.
• 28 жовтня 2024 року на 68-мій церемонії вручення індивідуальної нагороди у футболі — Золотого м’яча від журналу France Football Андрій Лунін був названий 3-м з найкращих голкіперів 2024 року^[50].

Нагороди

[ред. | ред. код]

• Орден «За заслуги» III ст. (2019)^[51]

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
   d:Track:Q2449070
2. ↑ ^{а б в г д} Андрій Лунін: «Мрія — грати в збірній та в „Реалі“». goldtalant.com.ua. Процитовано 2 жовтня 2020.
3. ↑ FIFA U-20 World Cup Poland 2019 – Award. fifa.com (англ.). Офіційний сайт ФІФА. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
4. ↑ Голкіпер Андрій Лунін побував у рідній ДЮСШ. krasnograd.news. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 2 жовтня 2020.
5. ↑ ^{а б в} Воротар «Реала» та збірної України U-20: «Якщо говорити про мою нову мету, то хотілося б виграти Лігу чемпіонів». goldtalant.com.ua. Андрій Лунін: «У такі щасливі миті згадуєш людей, яким вдячний за неоціненні уроки, що вплинули на мою кар'єру. Це тренер красноградської ДЮСШ Іван Манько, наставник воротарів академії „Металіста“ Сергій Вольваков і мій нинішній тренер воротарів у юніорській збірній В'ячеслав Кернозенко». Архів оригіналу за 24 лютого 2022.
6. ↑ ^{а б} Крізь красноградське терня до мадридських зірок. Шлях успіху воротаря Андрія Луніна. slk.kh.ua. «Слобідський край». Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 2 жовтня 2020.
7. ↑ ^{а б} Андрій Лунін: «Мене взяли й до „Шахтаря“, й до „Металіста“». sport.ua. Спорт.ua. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 2 жовтня 2020.
8. ↑ Андрій Лунін: «Пятов заслужено є кіпером номер один в Україні». dynamo.kiev.ua. Андрій Лунін: «Сергій Вольваков у академії „Металіста“ мене багато чому навчив — я постійно працював з хлопцями, які були на кілька років старші за мене.». Архів оригіналу за 11 серпня 2020.
9. ↑ ^{а б} В'ячеслав Кернозенко: «Лунін вільно грає двома ногами». sport.ua. В'ячеслав Кернозенко: «Я б вас відразу попросив не перебільшувати мою скромну роль у підготовці цього футболіста. Куди більший внесок у формування всіх воротарських навичок Андрія Луніна вніс його перший тренер Сергій Вольваков. <...> Ще раз повторю, що основні футбольні навички та воротарську техніку він отримав в Харкові. До нас він приїхав вже з певною базою, і досить хорошою базою».
10. ↑ Протокол матчу «Карпати» — «Дніпро». Офіційний сайт Української Прем'єр-ліги (16 жовтня 2016). Перевірено 16 жовтня 2016.
11. ↑ Герета – один із наймолодших голкіперів. Українська прем'єр-ліга. 26 жовтня 2023. Архів оригіналу за 1 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
12. ↑ Протокол матчу «Десна» — «Дніпро». Офіційний сайт Української Прем'єр-ліги (26 жовтня 2016). Перевірено 26 жовтня 2016.
13. ↑ Олександр Риженко. «Десна» — «Дніпро» 0:0 (пен. 6:7). Сталеві нерви. «UA-Футбол» (26 жовтня 2016). Перевірено 26 жовтня 2016.
14. ↑ Володимир Скиба. Символічна збірна 13 туру УПЛ. «Футбол 24» (31 жовтня 2016). Перевірено 31 жовтня 2016.
15. ↑ Як 17-річний голкіпер «Дніпра» Лунін відбив пенальті в матчі з «Шахтарем». «Футбол 24» (27 листопада 2016). Перевірено 2 грудня 2016.
16. ↑ Володимир Скиба. Символічна збірна 16 туру УПЛ. «Футбол 24» (28 листопада 2016). Перевірено 28 листопада 2016.
17. ↑ Андрій Алфімов. Символічна збірна 16-го туру УПЛ за версією «UA-Футбол». «UA-Футбол» (28 листопада 2016). Перевірено 5 грудня 2016.
18. ↑ Протокол матчу «Дніпро» — «Ворскла». Офіційний сайт Української Прем'єр-ліги (30 листопада 2016). Перевірено 1 грудня 2016.
19. ↑ Лунін зацікавив «Шахтар». «UA-Футбол» (2 грудня 2016). Перевірено 2 грудня 2016.
20. ↑ Андрій Алфімов. Символічна збірна 17-го туру УПЛ за версією «UA-Футбол». «UA-Футбол» (5 грудня 2016). Перевірено 5 грудня 2016.
21. ↑ Андрій Алфімов. Символічна збірна 18-го туру УПЛ за версією «UA-Футбол». «UA-Футбол» (13 грудня 2016). Перевірено 13 грудня 2016.
22. ↑ football24.ua. Лунін та ще 3 претенденти на найкращого гравця Зорі в 2018 році. Футбол 24. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
23. ↑ Лунина признали лучшим игроком сезона в Заре. football.ua. Процитовано 19 лютого 2023.
24. ↑ Андрій Лунін — гравець «Реала». «UA-Футбол» (22 червня 2018). Перевірено 23 червня 2018.
25. ↑ Реал провів презентацію Луніна. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 23 липня 2018.
26. ↑ Український голкіпер Андрій Лунін провів перший матч у складі мадридського Реала. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.
27. ↑ Офіційно. «Реал» відправив Луніна в оренду. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018.
28. ↑ football24.ua. Лунін відбив пенальті від екс-форварда Манчестер Юнайтед в Кубку Іспанії – відео сейву. Футбол 24. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
29. ↑ On loan Andriy Lunin opposed to January Bernabéu return. Diario AS. 31 грудня 2018. Процитовано 1 липня 2019.
30. ↑ Офіційно: Андрій Лунін — гравець «Вальядоліда». Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
31. ↑ Rathborn, Jack (15 жовтня 2019). Golden Boy 2019: Mason Mount, Matthijs De Ligt and Joao Felix included in 20-man shortlist. Independent. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 28 лютого 2020.
32. ↑ football24.ua. Лунін офіційно перейшов в Ов'єдо. Футбол 24. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
33. ↑ Реал підтвердив повернення Луніна. Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 3 жовтня 2020.
34. ↑ Тішура, Олександр. Суперсенсація та гіркий дебют Луніна. Реал зганьбився в матчі з Алькояно. Спорт.ua (укр.). Процитовано 19 лютого 2023.
35. ↑ UA-Футбол (9 травня 2022). Лунін пропустив перший гол за Реал у Ла Лізі з пенальті. www.ua-football.com (укр.). Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 9 травня 2022.
36. ↑ Lunin impresses for Real Madrid and exacts revenge against Sergio Gonzalez. www.marca.com. Процитовано 15 травня 2022.
37. ↑ Cadiz 1-1 Real Madrid: Lunin show causes hosts to drop into relegation zone. www.stadiumastro.com. Процитовано 15 травня 2022.
38. ↑ Brilló en Cádiz: Lunin estuvo exigido y detuvo hasta un penalti con un paradón. www.defensacentral.com. Процитовано 15 травня 2022.
39. ↑ Решнюк, Микола. У Луніна в «Реалі» – вже пʼятий трофей. Три з них він взяв, не зігравши жодного матчу. ua.tribuna.com (укр.).
40. ↑ ^{а б} Мунтян, Владислав. Лунін отримав шанс в «Реалі» після травми Куртуа, але до нього є запитання. Андрій може зіграти з «Шахтарем» в ЛЧ. ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 19 лютого 2023.
41. ↑ Champions League. "Shakhtar" in Madrid conceded to "Real" Andriy Lunin. en.uaf.ua. 5 жовтня 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 19 лютого 2023.
42. ↑ 'The guy has my full trust' — fans speak up on Lunin ahead of his El Clasico debut. tribuna.com. 15 жовтня 2022.
43. ↑ Ватрас, Дмитро. Є інформація про ушкодження Куртуа, через яке він не грає з «Мальоркою». ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 19 лютого 2023.
44. ↑ Варварик, Костянтин. У фіналі на нуль не відстояв, пропустив 3 голи з 3 ударів в площину. ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 19 лютого 2023.
45. ↑ Chernyavskiy, Ihor. Лунін став першим українцем, що переміг на клубному ЧС і грав на турнірі. ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 19 лютого 2023.
46. ↑ Андріюк, Богдан. Чи зіграє Лунін з «Осасуною». ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 19 лютого 2023.
47. ↑ Збірна України зіграла внічию у товариському матчі із Саудівською Аравією. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
48. ↑ Стало відомо про історичне досягнення Луніна у збірній України. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
49. ↑ Андрій Лунін — кращий воротар чемпіонату світу U-20. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 15 червня 2019.
50. ↑ Anna (28 жовтня 2024). Еміліано Мартінеса визнали найкращим воротарем світу. Лунін у першій «трійці». Букви (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.
51. ↑ Указ Президента України від 15 липня 2019 року № 521/2019 «Про відзначення державними нагородами України членів молодіжної збірної команди України U-20 з футболу»

Посилання

[ред. | ред. код]

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
• Лунін Андрій Олексійович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Лунін Андрій Олексійович на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Лунін Андрій Олексійович на сайті Soccerbase (англ.)
• Лунін Андрій Олексійович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Лунін Андрій Олексійович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)

Портал «Біографії»   Портал «Український футбол»