Лабораторна вулиця Київ | |
---|---|
Місцевість | Нова Забудова |
Район | Голосіївський, Печерський |
Назва на честь | артилерійської лабораторії |
Колишні назви | |
вул. Ульянових | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 720 м |
Координати початку | 50°25′34.5″ пн. ш. 30°31′19.9″ сх. д. / 50.42625° пн. ш. 30.52219° сх. д. |
Координати кінця | 50°25′25.7″ пн. ш. 30°30′45.1″ сх. д. / 50.42381° пн. ш. 30.51253° сх. д. |
поштові індекси | 03150 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Палац «Україна»» |
Покриття | асфальт |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 10859 |
У проєкті OpenStreetMap | r422367 |
Мапа | |
Лабораторна вулиця у Вікісховищі |
Лаборато́рна ву́лиця — вулиця в Печерському i Голосіївському районах міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиці Василя Тютюнника до Ямської вулиці.
Прилучаються вулиці Предславинська, Велика Васильківська, Антоновича і Казимира Малевича.
Історія
Вулиця виникла в першій половині XIX століття під такою ж назвою (від артилерійської лабораторії, розташованої поблизу початку вулиці). У 1928 році з нагоди 25-річчя проведення II з'їзду РСДРП і на відзнаку перебування у Києві в 1903–1904 роках сім'ї Ульянових: брата Володимира Ілліча Леніна — Дмитра Ілліча, сестер Ганни Іллівни[ru] і Марії Іллівни, матері Марії Олександрівни отримала назву вулиця Ульянових[1] (підтверджено 1944 року[2]).
Сестри і мати жили на цій вулиці в будинку № 12, у якому в радянський час знаходився Музей-квартира родини Ульянових (будинок знесено 2004 року).
У будинку № 11 жила тітка Лесі Українки — Олена Антонівна Косач. Тут оселилися родина Судовщикових, зокрема Олександра Євгеніївна, українська письменниця, відоміша під псевдонімом Грицько Григоренко (1867–1924). Тут збиралися члени літературного гуртка «Плеяда». Історичну назву вулиці відновлено 2009 року[3].
Пам'ятки
- Будинок № 9-б наказом Міністерства культури і туризму України № 706/0/16-10 від 15 вересня 2010 року занесений до переліку пам'яток пам'яток містобудування й архітектури місцевого значення. 2019 року за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва знятий з обліку. На території особняка будуються багатоповерхові будинки. 9 листопада 2019 року будівлю знесено.[4]
Установи та заклади
- Інститут східних мов Київського національного лінгвістичного університету (№ 5/17)
- Ліберальна партія України (№ 11)
- Педагогічне видавництво «Плеяди» (№ 26а)
Примітки
- ↑ Протокол засідання Президії Київської Міської Ради ІХ скликання від 6 липня 1928 року Ч. 52, п. 937 «Про відзначення 25-ти річчя ІІ З’їзду РСДРП та 10-ти річчя КПбУ» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 463. Арк. 291, 295зв, 296. [Архівовано з першоджерела 2 листопада 2015.]
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Рішення Київської міської ради від 13 жовтня 2009 року № 506/2575 «Про перейменування вулиці у Голосіївському, Печерському районах міста Києва» // Хрещатик. — 2009. — № 176 (3622). — 15 грудня. — С. 7. [Архівовано з першоджерела 18 лютого 2013.]
- ↑ У Києві знесли пам’ятку XIX століття, яку суди визнали «неавтентичною». Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
Джерела
- Лабораторна вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Ульянових вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 168.
- Ульянових вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 116. — ISBN 5-88500-070-0.
- Ульянових вулиця // Вулиці Києва. Довідник / під ред. А. М. Сигалова. — К. : Агентство преси «Журналіст», 2005. — С. 28. — ISBN 966-95457-1-5.
- Лабораторна вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 125. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Лабораторна вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
- Вулиця Ульянових // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Ульяновых улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 593. (рос.)
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |