Куценко Юрій Георгійович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Го́ша Куце́нко ![]() | ||||
![]() | ||||
Народився | 20 травня 1967 (58 років) Запоріжжя, УРСР | |||
Громадянство | ![]() | |||
Діяльність | актор, співак, поет, сценарист, кінопродюсер | |||
Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка», Московський державний технічний університет радіотехніки, електроніки і автоматики і Школа-студія МХАТ ![]() | |||
Роки діяльності | 1991 — тепер. час | |||
Партія | Єдина Росія ![]() | |||
Дружина | Марія Порошина | |||
Діти | Поліна Куценко | |||
IMDb | ID 0476544 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
![]() ![]() | ||||
![]() | ||||
Юрій Георгійович Куценко (відомий як Гоша Куценко) — російський актор, співак, режисер, сценарист, продюсер українського походження. Найбільш відомий за ролями у фільмах «Мамо, не горюй» та «Антикілер». Фігурант бази даних сайту «Миротворець».
Біографія

Народився 20 травня 1967 року в місті Запоріжжя.
Батько актора, Георгій Павлович, працював у міністерстві радіопромисловості, а мати, Світлана Василівна, була лікарем-рентгенологом. Ім'я Юрій актор отримав на честь космонавта Юрія Гагаріна. Він був практично відмінником у школі, займався боротьбою.
Да, мое детство было абсолютно счастливым! Я сейчас это понимаю. <…> Было теплое Запорожье, Львов - ридна Украйна. Украина - щедрая душа, особенно тогда. Вольно растущая шелковица, черешня. Доступный мальчишеским вольностям Днепр, бычки на асфальте. Первая любовь. Велосипед. Я занимался вольной борьбой в спортивной секции… Чудесное было время. И очень быстрое. Я всегда с трудом засыпал, потому что утром мне нужно было обменять две марки на две пуговицы… Мальчишеские заботы…[1]
Освіта
Сім'я у зв'язку із батьковою роботою переїхала до Львова. Там він закінчив школу № 56 (нині ЛУГГ). Вищу освіту здобував у Львівському політехнічному інституті, але, не завершивши навчання, був призваний проходити службу в Радянській Армії.
У 1988 році переїхав до Москви, де продовжив навчання в місцевому державному інституті радіотехніки, електроніки та автоматики. Цей переїзд також був пов'язаний із роботою батька, якого призначили заступником міністра радіопромисловості СРСР. Через два роки вступив у Школу-студію МХАТу, яку закінчив в 1992 році.
Сім'я
Саме в МХАТі, на третьому курсі, Юрій познайомився із своєю майбутньою дружиною — Марією Порошиною. Згодом вони одружились і у них народилася дочка Поліна. Проте їх шлюб був недовговічним і пара розлучилась, хоч і зберегла гарні стосунки:
Мы с ним прожили пять лет. Он прекрасный человек и талантливый актер. Он подарил мне замечательную дочку. Иногда снимаемся вместе, и наши прошлые отношения не мешают работе.
Кар'єра
Перші ролі
Першою роллю у кіно був епізод у фільмі «Людина з команди Альфа» (1991), де він зіграв ще навчаючись у школі-студії. Цього ж року, разом із своїми однокурсниками Катериною Гольтяпіною, Інною Милорадовою, В'ячеславом Разбегаєвим та Олексієм Шадхіним, зіграв одну з головних ролей у комедії «Мумія з валізи».
У 1992 рокі закінчив Школу-Студію, проте стикнувся із проблемами при влаштуванні на роботу:
Впереди оказалось громкое дружное "нет" нескольких московских театров по окончании курса, потуги антрепризы, огромное количество эпизодов в кино
Довгий час він знімався у епізодичних ролях багатьох фільмів: іронічній притчі «Діти чавунних богів», фантастичній комедії «Сни», кримінальній мелодрамі «Ноктюрн для барабана і мотоцикла», соціальній драмі «Серп і молот».
Робота на телебаченні
У 1995 році актор влаштувався на роботу на телебаченні — був ведучим передачі «Партійна зона» на ТВ-6, згодом —ведучим на МУЗ-ТВ. Проте актор недовго затримався у цій сфері — телебачення не було його «стихією»:
Мне нравится волнительное состояние неразрешенности. Когда едешь на встречу, нужно немного опаздывать. Проверяешь себя: если волнуешься, значит, тебе эта встреча нужна. В какой-то момент понял, что на телевидение опаздываю, но и не особо тороплюсь.
Після здобуття популярності Юрія часто запрошували на різного роду телевізійні програми і шоу. На шоу «Дві зірки» він співав разом із російським композитором, поетом і актором Денисом Майдановим. Також він виступив у ролі ведучого першої випуску шоу «Добрий вечір» на каналі 1+1.
Викладання
Починаючи з 1996 і по 2000 рік Юрій Куценко працював викладачем у ВДІК на курсі Е. Кіндінова:
Громко сказано. Так, присутствовал на курсе Киндинова года три, пытался делиться со студентами некоторыми своими соображениями.
Серед учнів Юрія — молоді актори Дмитро Мерзлікін та Оксана Пакітченко.
Популярність
Бойовик Єгора Кончаловського «Антикілер» (2002), знятий за книгою Данила Корецького, приніс Гоші справжню популярність. Колегами актора по знімальному майданчику були: Михайло Ульянов, Сергій Шакуров, Іван Бортник, Олександр Бєлявський, Євген Сидихін, Михайло Єфремов та Віктор Сухоруков.
У тому ж році він знявся в головних ролях в трилері свого друга Романа Пригунова «Самотність крові» і в мелодрамі Наталії Перової «Дорога».
У блокбастері «Нічний дозор» актор постав дещо в незвичному іміджі. Він зіграв роль Гната — елегантного спокусника в перуці з довгого волосся. Цікаво те, що партнеркою по фільму стала його колишня дружина Марія Порошина.
Продюсер
У 2006 році виступив продюсером комедійної мелодрами «Дикуни», яка поки що залишається єдиною роботою Гоші Куценко у цій сфері.[2]
Робота в театрі
Крім успішної роботи в кіно, він працює в театрі («Ladies Night. Тільки для жінок» — роль Грег, «Білосніжка і сім гномів» — роль Гном) і в мюзиклі «Метро». Головні театральні ролі[3]:
- Мюзикл «Метро» (Я. Стоклоси) — Макс, Філіп.
- «Риса» (І. Горовиць) — Стівен, Фабрика театральних подій.
- «Чапаєв і пустота» (В. Пєлєвін) — Котовський, антреприза «Театр Пелевіна».
- «Ladies 'night. Тільки для жінок» (Е.МакКартен, С.Сінклер, Ж.Коллар) — Грег, реж. Віктор Шаміров, Незалежний театральний проект.
- «Білосніжка та інші» — Гном, Іхтіандр, реж. Віктор Шаміров, Незалежний театральний проект.
- «Гра в правду» (Філіп Лелюш) — Толик, реж. Віктор Шаміров, Незалежний театральний проект.
- «Ревізор» (М. Гоголь) — Хлестаков, реж. Ніна Чусова, театр ім. Моссовета.
- «Бог» (В. Аллен) — Актор, реж. Віктор Шаміров, театр ім. Моссовета.
- «Заручені» (А. Мандзоні) — Монах, реж. Віктор Шаміров, театр ім. Моссовета.
- «Вправи в прекрасному», реж. Віктор Шаміров, театр ім. Мосради (репетиційний період)
Музична діяльність
Перші виступи як музиканта у Гоші Куценко були пов'язані із рок-групою «Баранина-97», солістом якої він колись був.
У 2004 році народився тандем «Гоша Куценко & Anatomy of Soul», який, поклавши основу для початку музичної діяльності відомого актора, проіснував чотири роки. За цей час музиканти дали кілька десятків концертів в різних містах Росії і взяли участь у великих фестивалях «Нашествие», «Еммаус», «Старий Новий Рок» та інших. Пісні того періоду увійшли до саундтреків фільмів «Марс», «Четверте бажання», «Все можуть королі», «Дикуни». На композицію «Краплі» був знятий відеокліп.
У 2008 році Куценко об'єднав навколо себе нову команду талановитих музикантів і приступив до репетицій і студійного запису. В результаті вийшла робота, що з'єднала кілька музичних напрямів. Дебютний альбом Гоші Куценко «Май Ворлд», випущений компанією «Мазай коммунікейшенс» в 2010 році, був представлений в Москві напередодні дня народження актора — 19 травня в ресторані «Гусятнікофф».
У 2010 році актор зіграв головну роль у кліпі «Фокусник» групи «Король и Шут», а також у кліпі групи «Каста» «Гарячий час».
Широкій публіці його музична творчість стала відома після виходу фільмів «Дикуни», «Марс», «Четверте бажання» та «Кохання-зітхання», саундтреки до яких написав він сам. Також популярною стала його спільна із Іриною Забіякою, солісткою гурту «Чі-Лі», композиція «Сказки»[4].
Вибрана фільмографія
Кіно
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1997 | ф | Мамо, не горюй | рос. Мама, не горюй | Артур / рос. Артур |
2002 | ф | У русі | рос. В движении | гість у ресторані / рос. гость в ресторане |
2003 | ф | Кіднеппінг | рос. Киднеппинг | Їжак / рос. Ёж |
2004 | ф | Нічна Варта | рос. Ночной Дозор | Гнат / рос. Игнат |
2005 | ф | Денна Варта | рос. Дневной Дозор | Гнат / рос. Игнат |
2005 | ф | Мамо, не горюй 2 | рос. Мама, не горюй 2 | Артур / рос. Артур |
2005 | ф | Від 180 і вище | рос. От 180 и выше | Алік / рос. Алик |
2005 | ф | Турецький гамбіт | рос. Турецкий гамбит | Ісмаїл-бей / рос. Исмаил-бей |
2007 | ф | Кохання-зітхання | рос. Любовь-морковь | Андрій Голубєв / рос. Андрей Голубев |
2007 | ф | Параграф 78 | рос. Параграф 78 | Гудвін / рос. Гудвин |
2008 | ф | Все можуть королі | рос. Всё могут короли | Макс / рос. Макс |
2008 | ф | Індиго | рос. Индиго | Вадим Борисович Суханов / рос. Вадим Борисович Суханов |
2008 | ф | Кохання-зітхання 2 | рос. Любовь-морковь 2 | Андрій Голубєв / рос. Андрей Голубев |
2008 | ф | Тринадцять місяців | рос. Тринадцать месяцев | Гліб Рязанов / рос. Глеб Рязанов |
2008 | ф | Залюднений острів | рос. Обитаемый остров | Вепр / рос. Вепрь |
2009 | ф | Подарунок | англ. Echelon Conspiracy | російський генерал / англ. Russian General |
2009 | ф | Книга Майстрів | рос. Книга Мастеров | Кощій Безсмертний / рос. Кощей Бессмертный |
2010 | ф | Іронія кохання | рос. Ирония любви | генерал / рос. генерал |
2010 | ф | Кохання-зітхання 3 | рос. Любовь-морковь 3 | Андрій Голубєв / рос. Андрей Голубев |
рік | ф | [[]] | рос. оригінальна назва | роль / рос. оригінальна назва ролі |
Телебачення
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1997—1997 | с | Графиня де Монсоро | рос. Графиня де Монсоро | Клод де Шеврез / рос. Клод де Шеврёз |
2000—2000 | с | 33 квадратних метри | рос. 33 квадратных метра | учитель / рос. учитель (1 серія) |
2002—2002 | с | Слідство ведуть ЗнаТоКі | рос. Следствие ведут ЗнаТоКи | Смурін / рос. Смурин (1 серія) |
2002—2002 | с | Спецназ | рос. Спецназ | Шараф Рашді / рос. Шараф Рашди (1 серія) |
2005—2005 | с | Єсенін | рос. Есенин | Яків Блюмкін / рос. Яков Блюмкин |
2005—2005 | с | Убивча сила | рос. Убойная сила | Рибаков / рос. Рыбаков (1 серія) |
рік початку участі—рік закінчення участі | с | [[]] | рос. оригінальна назва | роль / рос. оригінальна назва ролі (кількість серій/озвучування) |
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
2011 | ф | Кохання-зітхання 3 | рос. Любовь-морковь 3 | Андрій Голубєв |
2011 | ф | Казка.Є | рос. Сказка. Есть | |
2011 | ф | Псевдонім для героя | рос. Псевдоним для героя | Гена Бетон |
2011 | ф | Гастролі | рос. Гастроли | |
2011 | ф | Фантом | рос. Фантом | Матвій |
2011 | ф | Маніпулятор | рос. Манипулятор | |
2011 | ф | S.T.A.L.K.E.R. | рос. S.T.A.L.K.E.R. | |
2011 | ф | Вправи в прекрасному | рос. Упражнения в прекрасном | |
2011 | ф | Ялинки 2 | рос. Ёлки 2 | людина в костюмі «Горинича», професор |
2012 | ф | Ржевський проти Наполеона | рос. Ржевский против Наполеона | |
2012 | ф | Серпень. Восьмого | рос. Август. Восьмого | Георгій |
2012 | ф | Мами | рос. Мамы | |
2012 | ф | Самогубці | рос. Самоубийцы | Митус |
2012 | с | Біла гвардія | рос. Белая гвардия | |
2012 | ф | Той ще Карлосон! | рос. Тот ещё Карлосон! | Новицький |
2013 | ф | Гра в правду | рос. Игра в правду | Анатолій Мішин |
Хобі
У свій вільний час Гоша займається екстремальними видами спорту: сноубордом, картингом, боксом, пише романтичні вірші, виконує пісні власного авторства. Улюблена група актора «Muse», а пісня — «Space Dementia».
Громадянська позиція
20 вересня 2014 року заявив, що приїде в Україну «лише тоді, коли там перестануть вмиватися кров'ю, вбивати бабусь і дітей, коли люди протверезіють і зрозуміють, що воюють самі з собою»[5].
У 2017—2018 роках брав участь у зйомках фільму «Балканський рубіж», у ході яких відвідав окуповану територію Криму через закриті пункти пропуску, за що був внесений до бази сайту «Миротворець»[6].
8 вересня 2023 року Гоша Куценко приїхав на Донбас і відвідав меморіальний комплекс «Савур-Могила», де взяв участь у концерті на честь 80-х роковин з дня звільнення Донбасу від німецько-фашистських загарбників[7].
Примітки
- ↑ Гоша Куценко [Архівовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Портал "Новости кино [Архівовано 6 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Гоша Куценко на Кино-Театр.ru [Архівовано 9 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Чи-Ли и Гоша Куценко — Сказки. Архів оригіналу за 4 серпня 2011. Процитовано 31 березня 2012.
- ↑ Гоша Куценко: На Украине умываются кровью бабушек и детей. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
- ↑ Куценко Юрий Георгиевич - Myrotvorets.center. Myrotvorets.center (рос.). Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 9 червня 2018.
- ↑ Родом из Украины. Звёздный актёр всегда выступал за ликвидацию украинских оккупантов. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 вересня 2023. Процитовано 15 вересня 2023.
Джерела
- Гоша Куценко на KINO.ukr.net (рос.)
Посилання
- Особиста сторінка [Архівовано 8 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на kinopoisk.ru [Архівовано 28 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гоша Куценко [Архівовано 15 травня 2012 у Wayback Machine.]
Ця стаття не містить посилань на джерела. (червень 2018) |
- Народились 20 травня
- Народились 1967
- Випускники Львівської політехніки
- Випускники Школи-студії МХАТ
- Члени «Єдиної Росії»
- Нагороджені медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
- Заслужені артисти Росії
- Уродженці Запоріжжя
- Російські актори
- Російські співаки
- Російські сценаристи
- Російські кінопродюсери
- Російські телеактори
- Фігуранти бази «Миротворець»
- Актори, відомі під псевдонімами