село Купчинці | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Купчинецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040270010039610 ![]() |
Облікова картка | Купчинці |
Основні дані | |
Засноване | 1312 |
Населення | 1302 |
Територія | 0,596 км² |
Густота населення | 2333.96 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47662 |
Телефонний код | +380 3547 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°26′54″ пн. ш. 25°21′21″ сх. д. / 49.44833° пн. ш. 25.35583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
344 м[1] |
Водойми | Стрипа |
Відстань до районного центру |
25 км |
Найближча залізнична станція | Денисів-Купчинці |
Відстань до залізничної станції |
2 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47662, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Купчинці, вул. І.Франка, 45 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Ку́пчинці — село в Україні, у Купчинецькій громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, в центрі району. До 2018 — центр Купчинецької сільської ради, якій було підпорядковане село Драгоманівка. Від 2018 року — центр Купчинецької сільської громади. Через село проходить автодорога Т 2006 (Бучач — Білявинці — Зарваниця — Городище; стан на початок зими 2013—2014 — задовільний з натяжкою як для територіальних доріг).
Населення — 1302 особи (2014 р.)
Історія
Походження назви
Назва с. Купчинці походить від слова «купець»[джерело?]. За давніми переказами[джерело?] на цій території довший період перебували купці, які запам'ятались жителям.
Перша писемна згадка
12 ст. на місці Купчинців було містечко Бродилів, яке зруйнувала монголо-татарська орда.
Перша писемна згадка — 1312 р. 1564 р. Купчинці згадане як місто.
1648–1649 містечко разом із замком зазнало значних руйнувань. Поблизу села 30 серпня 1650 Іван Богун розбив польське військо гетьмана Калиновського. 2 травня (або 12[2] 1651 року біля села відбулася невелика сутичка між козацькими та польськими військами[3].
У листопаді 1672 німецький мандрівник Ульріх фон Вердум відвідав Купчинці і залишив його опис.[4]
За часів австрійського панування Купчинці втратили статус містечка.
У дорадянський час діяли філії українських товариств «Просвіта», «Сокіл», «Січ», «Сільський господар», «Союз українок» та інші товариства, Братство тверезості.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ присілок «Мар'янка» 1 липня 1926 р. вилучено із сільської гміни (самоврядної громади) Купчинці Тернопільського повіту Тернопільського воєводства й утворено самоврядну адміністративну гміну[5].
1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи Купчинці включені до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни Яструбове[6].
На 1 січня 1939-го в селі з 3020 жителів було 2790 українців-греко-католиків, 120 українців-латинників, 30 поляків, 30 польських колоністів міжвоєнного періоду і 50 євреїв[7].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Купчинецької сільської громади[8].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[9].
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[10]:
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1243 | 99.92% |
російська | 1 | 0.08% |
Усього | 1244 | 100% |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Пам'ятки
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/1/12/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%86.%D0%AF.%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0.jpg/200px-%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%86.%D0%AF.%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0.jpg)
Археологічні
Поблизу Купчинців виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.
Пам'ятники
- Братська могила воїнам РА (1944),
- Пам'ятник на честь загиблих. Постать воїна з автоматом, встановлена на прямокутному постаменті. Напис: «Слава воїнам-односельчанам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 р». Перед постаментом — лавровий вінок. Матеріал — бетон, камінь-пісковик.
- Пам'ятник І. Франку (1970, скульптор Іван Гончар, архітектор Борис Гаврилюк).[12]
- Пам'ятник П. Думці (1994, скульптор І. Мулярчук).
- Пам'ятні хрести на честь скасування панщини, заснування Братства тверезості (1878).
- Насипана символічна могила Борцям за волю України (1991).
Природничі
Орнітологічний заказник місцевого значення Канали.
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельні заклади.
Релігія
Є церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1899, кам'яна), капличка (1991, кам'яна).
Відомі люди
Народилися
- Іван Блажкевич — педагог, культурно-освітній діяч, чоловік Іванни Блажкевич.[13]
- Ілля Блажкевич — вчений-юрист.
- Ілько Блажкевич — культурно-освітній діяч.
- Олександр Вільчинський — письменник[14]
- Павло Думка, В. Криса — поети, громадські діячі.
- Ольга Заставецька — український вчений-географ, педагог.
- Микола Косар — краєзнавець, поет-сатирик
- Михайло Косар — український громадський діяч, поет, публіцист
- Богдан Пастух — бібліограф, фольклорист[15]
- Петро Мороз — художник
- Дмитро Стецько — український художник
- Михайло Мазуркевич — американський кіноактор, спортсмен, магістр мистецтв.
- Ярослав Олійник — український економіко-географ, професор, декан географічного факультету Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, член-кореспондент Академії педагогічних наук України
- Ігор Починок — тренер з біатлону.
- Михайло Цибулько (1949—2017) — український художник, науковець, педагог.
Пов'язані із селом
- неодноразово бував Іван Франко. Зокрема на селянському вічі 1894 року, потім двічі у наступному, 1895-му, під час виборчої кампанії до австрійського парламенту 1897 року і навесні 1902.[12]
- мав маєток, проживав Гладишовський Олександер — перший секретар посольства УНР в Швейцарії, Данії.[16][17]
Галерея
-
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
-
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
-
Статуя Божої Матері біля церкви
-
Каплиця
-
Пам'ятний хрест на честь заснування Братства тверезості
-
Школа
-
Статуя Божої Матері
-
Символічна могила Борцям за волю України
-
Автобусна зупинка
Примітки
- ↑ Прогноз погоди в с. Купчинці (Тернопільська область). Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 23 червня 2022.
- ↑ Józef Długosz. ''Sobieski Marek h. Janina (1628—1652) // Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków, 2000.— Polska Akademia Nauk, PAU. — Tom XXXIX/4, zeszyt 163.— S. 505. (пол.)
- ↑ П. Гуцал. Берестецька битва 1651 // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 114.
- ↑ Купчинці [Архівовано 22 листопада 2010 у Wayback Machine.] // Замки і фортеці України
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 maja 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej «Marjanka» w powiecie i województwie tarnopolskim. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. [Архівовано 7 червня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 91.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ а б Хома В. Погруддя І. Франкові в Купчинцях // Жовтень. — 1971. — № 8. — С. 159.
- ↑ Хома В. Блажкевич Іван Дмитрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 142. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Ониськів М. Вільчинський Олександр Казимирович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 282. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Савак Б., Хома В. Пастух Богдан Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 37. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Гладишовський Олександер // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ↑ Дуда І. Гладишовський Олександр Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 359. — ISBN 966-528-197-6.
Література
- Косар В., Хома В., Федечко М. Купчинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 471–473. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Гоцул В., Хома В. Купчинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 285—286. — ISBN 966-528-199-2.
- Хома В. Старовинні Купчинці // Тернопіль, 2000.
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |