Кривий Ріг-Головний Криворізька дирекція Придніпровська залізниця станція
Вокзал станції Кривий Ріг-Головний
Розташування
Розташування	Україна
Адреса	м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Залізничників, 1[1][2]
Координати	47°54′44″ пн. ш. 33°27′06″ сх. д. / 47.912283° пн. ш. 33.451625° сх. д. / 47.912283; 33.451625
Структура
Лінія(ї)	Кривий-Ріг-Головний — Апостолове Кривий-Ріг-Головний — Висунь Кривий-Ріг-Головний — Верхівцеве Кривий-Ріг-Головний — Саксагань
Платформ	3
Тип платформ	1 бічна та 2 острівні
Колій	18
Час роботи	цілодобово
Послуги
Транспортні
Супутні
Історія
Відкрито	18 травня 1884 (140 років)
Електрифіковано	1959 (=3 кВ)
Колишні назви	Довгинцеве
Будівля
Поверхів	2
Інша інформація
Власник	Придніпровська залізниця
Оператор	Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)	467004
Код Експрес-3	2210900
Мапа
Кривий Ріг-Головний на Вікісховищі

п о р Дільниця Верхівцеве — Кривий Ріг

Легенда  П'ятихатки  0 Верхівцеве  Дніпро  5,8 Полівський Т 0429 12,8 Адамівське 20,1 Божедарівка E50 31,4 Кудашівка Т 0432 37 Сорокопанівка 42,5 Милорадівка 47,2 Благословення 52,5 Потоцьке 58,9 Спокій Т 0419 65,1 Девладове 73,4 Приворот  Саксагань  76,6 77 км 78,1 79 км 80,9 Пічугіно 85,5 86 км Т 0434 88,8 Кривий Ріг-Сорт. канал Дніпро — Кривий Ріг 90,3 91 км Н11 92,6 93 км Криворізький район Кривий Ріг  Апостолове  вул. Серафимовича 97 Кривий Ріг-Головний  П'ятихатки  Н11  Долинська

п о р Дільниця Кривий Ріг — Долинська

Легенда  Верхівцеве  Новоблочна 97 Кривий Ріг-Головний  П'ятихатки – Апостолове  вул. Об'їзна — АрселорМіттал КР вул. Романа Рибалки Н11 Н23 вул. Прокатника 101,8 102 км АрселорМіттал КР 103,4 Кривий Ріг Південний проспект р. Інгулець вул. Валявка 110,4 Кривий Ріг-Західний 112 112 км 115,9 0 116 км  5,6 6 км  17 Полтавка-Криворізька 22,9 22 км Криворізький район Кривий Ріг 28 Інгулець Інгулецький ГЗК 117,6 118 км Кривий Ріг Криворізький район  Савро  120,3 Мусіївка Н11 131,3 Гейківка Дніпропетровська область Миколаївська область 139,9 Утішне 148,4 Висунь Миколаївська область Кіровоградська область Придніпровська залізниця Одеська залізниця 156,9 Тимкове  Знам'янка – Миколаїв  167 Долинська  Помічна

п о р Дільниця Кривий Ріг — П'ятихатки

Легенда  Верхівцеве  0 П'ятихатки  Користівка  Р74 5 р. Жовта — 5 км 7 Тищенкове 13 Жовті Води II 0 9,2 Жовті Води I 19 Савро  Мусіївка  25 25 км 26,6 27 км 29,3 Зав'ялівка Т 0434 34 34 км р. Саксагань 38,9 Кам'яне Поле 45 45 км  Приворот  48,8 Саксагань Криворізький район Кривий Ріг 53,5 54 км Р74 р. Саксагань вул. Сергія Колачевського 58,2 Рокувата  Грекувата  вул. Тихвінська вул. Зв'язку 65,2 Вечірній Кут вул. Джамбула 69,4 Шмакове 75,8 Мудрьона Дніпровське шосе Н11  Верхівцеве  80,2 Кривий Ріг-Головний  Мусіївка – Апостолове

п о р Дільниця Кривий Ріг — Апостолове

Легенда  Долинська   Криворіжсталь  Н11 Н23 вул. Кокчетавська Н11  Криворіжсталь – П'ятихатки  0 Кривий Ріг-Головний вул. Івана Мазепи  Верхівцеве  4,4 Новоблочна 6 Лісозахисна вул. Апостолівська  Криворіжсталь  9,6 Незалежна канал Дніпро — Кривий Ріг канал Дніпро — Кривий Ріг Кривий Ріг Криворізький район 15,4 Радушна 21 21 км канал Дніпро — Кривий Ріг 25,5 Нива Трудова 28,8 29 км  Зустрічний  38,6 Апостолове Т 0419  Снігурівка   Запоріжжя-Ліве

Кривий Ріг-Головний — головна пасажирська (за типом — вантажна, позакласна) залізнична станція Криворізької дирекції Придніпровської залізниці на перетині електрифікований ліній на Апостолове, Висунь, Верхівцеве та Саксагань. Розташована у Довгинцівському районі міста Кривого Рогу.

Станція відкрита 1884 року під первинною назвою Довгинцеве (нині деякі криворіжці називають станцію за старою назвою). Назва походить від колишнього села Довгинцеве (село отримало назву на честь його засновника — генерала Довгинцева, якому були виділені ці землі (старий термін — дача) за указом імператора Олександра I, як учаснику французько-російської війни 1812 року при виході у відставку з Тобольського піхотного полку^[3].

У 1884 році була споруджена двоповерхова цегляна будівля вокзалу. 1901 року заснована залізнична школа при станції для дітей інженерів, майстрів і робітників, що мешкали на лінійних станціях і роз'їздах, а також гуртожиток.

Станом на 1902 рік основне локомотивне депо складалося з 80 паровозів, яке обслуговувало близько 250 осіб персоналу. На початку XX століття активно розбудовується пристанційне поселення. У 1912 році проведена реконструкція залізничної станції.

Після зачищення міста від загонів отамана Григор'єва у приміщенні вокзалу станції Довгинцеве (південна прибудова) з 23 травня 1919 року розташовувався штаб Південної групи військ, якою керував герой громадянської війни Олександр Пархоменко (1886—1921). В будівлі вокзалу штаб перебував декілька днів, протягом яких основна частина з'єднань отамана Григор'єва була розгромлена в районі Олександрії та Єлисаветграда, а залишки військ відступили на південь. Під керівництвом командуючого був розроблений і втілений в життя план нового наступу. Наприкінці травня 1919 року загони Григор'єва були ліквідовані. За рішенням Криворізького міськвиконкому від 27 лютого 1965 року № 13/390 на фасаді будівлі була встановлена меморіальна дошка з мармуру на честь цієї події.

Під час громадянської війни станційне господарство зазнав занепаду. Лише у 1920-х роках було відбудоване.

У 1959—1960 роках станція електрифікована в складі дільниці Верхівцеве — Довгинцеве — Червоне тодішньої Сталінської залізниці^[4].

У 1965 році перейменована в станцію Кривий Ріг-Сортувальний. З 1979 року станція отримала сучасну назву — Кривий Ріг-Головний.

У 1980-ті роках закладено Привокзальний сквер, поруч з привокзальним майданом. Як сквер сформувався у 1950-х роках. Площа сквера складає — 0,98 га. В сквері розташований курган «Ярущана могила».

Станція Кривий Ріг-Головний — важлива транспортна артерія Кривбасу. Формує й розформовує вантажні та пасажирські поїзди. Має розгалужену систему колій, обладнана надійною системою безпеки руху. Будівля залізничного вокзалу вважається пам'яткою архітектури та історії, має історичне значення.

• 
  Історичний краєвид станції
• 
  Пам'ятник паровозу Е^м−733-69
• 
  Сучасний залізничний вокзал

На площі біля залізничного вокзалу встановлений паровоз серії Е^м−733-69, який був побудований у 1934 році в Луганську на заводі імені Молотова. В експлуатації з перевезення народногосподарських вантажів перебував 52 роки. У 1941—1945 роках паровоз здійснював перевезення військових вантажів. Списаний у 1986 році^[5]. У червні 1997 року встановлений як пам'ятник^[6].

У 2022 році вокзал станції отримав відзнаку «Залізний вокзал» від Укрзалізниці за обслуговування десятків тисяч пасажирів, які евакуйовувалися на початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну та забезпечив безперевну посадку на тисячу евакуаційних рейсів^[7].

Будівля вокзалу побудована у 1903 році. 1905 року до приміщення вокзалу, з південної сторони, була споруджена прибудова.

На будівлі вокзалу, з боку платформ, встановлена меморіальна дошка й бронзова охоронна дошка. Із західної сторони територія обмежена коліями залізниці, зі східної — привокзальною площею, яка включає сквер з пішохідними алеями, лавами для відпочинку тощо.

Основна будівля вокзалу двоповерхова, кам'яна, з чотирисхилим дахом, покритим металочерепицею. Головний фасад з боку скверу має два ризаліти, що виступають за площини стін на 1,5 м. Центральний вхід з двох дверей, з вікном між ними з ризалітами, які мають загострені трикутні фронтони із широкими профільними лобовими карнизами. Вікна першого поверху прямокутні, дверні амбразури прямокутні з тичковими арками. У ризалітах по два здвоєних прямокутних вікна з перемичкою у вигляді напівкруглих колонок. Вікна другого поверху у ризалітах прямокутні із стрілчастими рівносторонніми арками, на площині стіни — прямокутні з тичковими арками.

Двері та вікна першого поверху мають замкові камені у арках і плоскі зубчасті мандрики, покриті білою фарбою. Під вікнами другого поверху прямокутні ніши з поребриками. Міжповерховий карниз у вигляді двох заокруглених тяг білий, такі ж кутові пілястри. На фасаді, з боку перону, центральний вхід виділений ризалітом 0,7 м товщиною, з трикутним фронтоном, аналогічним попередньому, і пласкими кутовими пілястрами. З північної та південної сторони вокзалу такої ж товщини ризаліти шириною 8 м. Над середньою частиною фронтон із стрілчастою аркою і слуховим вікном. Розміри основної будівлі: довжина 47,8 м, ширина 11,6 м, висота стін 8,7 м, дах 4,5 м. Південна прибудова одноповерхова, кам'яна, тинькована, з елементами модерну, завдовжки 45,2 м, завширшки 11,4 м, висотою — 7,5 м. Будівля вокзалу є пам'яткою архітектури^[8].

18 травня 2024 року вокзалу станції Кривий Ріг-Головний виповнилося 140 років.

До повномасштабного російського вторгнення в Україну вокзал обслуговував близько 1350 пасажирів на добу. Після 24 лютого 2022 року через станцію Кривий Ріг-Головний було евакуйовано 116 тис. пасажирів. Звідси щодоби виїжджало до більш безпечних населених пунктів та за кордон близько 800 пасажирів^[9].  

Попри російсько-українську війну й нині з Кривого Рогу курсують пасажирські поїзди до Києва, Дніпра, Івано-Франківська, Запоріжжя, Львова, Одеси, Ясіні тощо.

Станція обслуговує пасажирські поїзди далекого та приміського сполучення^[10].

Наприкінці 2014 року призначене швидкісне сполучення поїздами «Інтерсіті+» між Києвом та Кривим Рогом, час у дорозі становив близько 5 годин. Поїзд курсував до серпня 2015 року. Після деякої перерви, з 2016 року було відновлено швидкісне сполучення зі столицею України.

У травні 2015 року відновлено пасажирське сполучення з Одесою у вигляді групи вагонів безпересадкового сполучення Кривий Ріг — Одеса до поїзда № 63/64 «Скіфія» Дніпро — Одеса та подовжено маршрут поїзда № 317/318 «Таврія» Запоріжжя — Одеса до станції Кривий Ріг-Головний. Згодом, з 10 грудня 2017 по 25 жовтня 2020 року, поїзд «Таврія» курсував за звичайним маршрутом Запоріжжя — Одеса.

З листопада 2015 року по січень 2016 року призначався регіональний електропоїзд підвищеного комфорту № 826/825 сполученням Кривий Ріг — Покровськ.

На вокзалі станції Кривий Ріг-Головний з 21 вересня 2017 року скасовано музичний супровід під час відправлення всіх поїздів, які прямували в країни СНД^[11].

З 9 грудня 2019 року нічний швидкий поїзд № 96/95 сполученням Кривий Ріг — Москва замість Курського вокзалу прибував на Київський вокзал Москви.

З 23 січня 2020 року швидкісний поїзд категорії «Інтерсіті» сполученням Київ — Кривий Ріг курсував щоденно, до того — через день^[12].

З 24 лютого 2022 року, через російське вторгнення в Україну та тимчасову окупацію міста Херсона та правобережної частини Херсонської області та частини Миколаївської області, пасажирське сполучення у напрямку Херсона та Миколаєва було припинено. З 18 листопада 2022 року, після звільнення міста Херсона, правобережної частини Херсонської області та частини Миколаївської області від російських окупантів, відновлено пасажирське сполучення між Києвом та Херсоном. Через відсутність зруйновану залізничну інфраструктуру в районі міста Снігурівки пасажирські поїзди наразі прямують через станції Долинська, Новий Буг та Миколаїв.

До вокзалу станції Кривий Ріг-Головний курсує міський громадський транспорт:

• тролейбуси № 1, 2, 20, 21, 22
• трамваї № 9, 14, 22, 25, 27
• маршрутні таксі № 21, 71, 205, 209, 269, 286, 306, 307.

• 
  Краєвид з Привокзальної площі
• 
  ЛАЗ Е183 на Привокзальній площі
• 
  Маршрутні таксі

• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
• Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

• Анотований список на пам'ятку № 1698
• Варгатюк П. Л. Криворіжжя. Путівник / П. Л. Варгатюк — Дніпропетровськ: Промінь, 1969. — С. 53
• Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х т. / [упоряд. В. П. Бухтіяров]. — Кривий Ріг: ЯВВА, 2005. — Т. 2. — 2005. — С. 248
• Кривий Ріг / [відповідальний редактор М. К. Дабіжа]. — Запоріжжя: ТОВ РА «Тандем — У», 2000. — С. 10
• Мельник О. О. Історична енциклопедія Криворіжжя / О. О. Мельник, С. В. Балабанов. — Кривий Ріг: Видавничій дім, 2007. — С. 146
• Пам'ятники історії і культури Української РСР: каталог-довідник [П. Т. Тронько та ін.]. — К.: Інститут історії Академії наук Української РСР: Наукова Думка, 1987. — С. 115.
• Паспортна документація на пам'ятку № 1698

• Інформація про станцію Кривий Ріг-Головний на сайті railwayz.info(рос.)
• Розклад руху призначених пасажирських поїздів по станції Кривий Ріг-Головний. uz.gov.ua.
• Архівний розклад руху пасажирських поїздів по станції Кривий Ріг-Головний на сайті АТ «Укрзалізниця» на 2015/2016 роки.
• Розклад руху приміських поїздів на сайті регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця». [Архівовано 13 січня 2016 у Wayback Machine.]
• Послуги вокзалу Кривий Ріг-Головний.