Кордова ісп. Córdoba
Герб Прапор
Муніципалітет
Країна	Іспанія
Автономна спільнота	Андалусія
Провінція	Кордова
Координати	37°53′ пн. ш. 4°47′ зх. д. / 37.89° пн. ш. 4.78° зх. д. / 37.89; -4.78
Площа	1253 км²
Висота	120 ± 1 м
Поштові індекси	14000–14999
Розташування
Влада
Мер	José María Bellidod
Офіційна сторінка

Ко́рдоба (ісп. Córdoba, МФА: [ˈkoɾðoβa]^[1]) — муніципалітет і місто в Іспанії, в автономній спільноті Андалусія, провінція Кордоба. Адміністративний центр провінції. Розташоване у південній частині країни. Лежить на правому березі річки Гвадалквівір, у родючій, спекотній місцевості. Засноване 169 до н.е. як римська колонія в часи панування Риму. У середньовіччі була столицею Кордобського халіфату. Має багато історичних пам'яток. Старе місто — об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. Площа муніципалітету — 1252 км², населення муніципалітету — 321 164 ос.; густота населення — 256,52 осіб/км² . Висота над рівнем моря — 106 м.

• Ко́рдова (ісп. Córdoba, МФА: [ˈkoɾðoβa]) — сучасна іспанська назва.
• Ко́рдоба — альтернативний запис.
• Корду́ба (лат. Corduba) — латинська назва міста.
• Куртуба (араб. قرطبة, Qurṭuba) — арабська назва міста.

Про перші поселення на місці сучасної Кордови відомо з часів фінікійців. Так, у 3 ст. до н.е. воно було завойоване римлянами. Під час влади імператора Августа Кордова стала найбільш відомим центром римської провінції Бетіка. Після того, як влада Римської імперії ухвалила рішення про залишення міста, воно було завойоване вандалами, а трохи пізніше вестготами та Візантією^[2].

У 711 році вже н.е. Піренейський півострів потрапив до рук арабів та берберів. У 756 році Кордова стає столицею халіфату Омеядів. Під час їх правління місто досягло "золотої ери" своєї могутності та розвитку. До 10 століття Кордова залишалася одним з найбільших міст Європи: її населення сягало сприблизно 1 млн жителів, у самій Кордові було розташовано безліч палаців, мечетей, караван-сараїв, і взагалі місто було центром арабської науки, поезії та мистецтва. Після падіння Халіфату Кордова залишалася під владою мусульман до підкорення її Фердінандом III в 1236 р^[2].

• Мечеть-собор Кордови — головна споруда міста; колишня церква, перетворена у мечеть, що згодом була перебудована у собор.
• Міст мавританської побудови 719 р. через Гвадалківір.
• Стародавній палац мавританських королів, оточений садами ; поблизу башти Альказара, колишнього палацу інквізиції.
• В околицях міста розводиться гарна порода коней.
• Монумент «Сенека і Нерон».

• Центр Кордовської діоцезії Католицької церкви.

Кордова — місце народження відомих філософів і поетів: стоїка Сенеки і його племінника Лукана, арабського філософа Аверроеса, єврейського теолога Рамбама. Крім того, Кордова відома видатними артистами фламенко.

• Аль-Хакам I (771—822) — 3-й емір Кордови у 796—822 роках
• Мухаммед I (823—886) — 5-й емір Кордови у 852—886 роках
• Аль-Мунзір (842—888) — 6-й емір Кордови у 886—888 роках
• Абдаллах Ібн-Мухаммед (844—912) — 7-й емір Кордови, представник династії Умаядів
• Абд ар-Рахман III (891—961) — емір (912—929), а потім халіф (929—961)
• Гішам II (966—1013) — 3-й халіф Кордови у 976—1009 та 1010—1013 роках
• Абд аль-Малік аль-Музаффар (975—1008) — хаджиб і фактичний правитель Кордовського халіфату у 1002—1008 роках.

• 
  Римський міст через Гвадалківір
• 
  Річка Гвадалквівір
• 
  Погляд на Мескіту з Башти Левів Алькасару
• 
  Всередині Мескіти (Катедрального собору)
• 
  Дзвіниця Собору
• 
  Мескіта вночі
• 
  Парк соняхів
• 
  Дитяче містечко
• 
  Променада
• 
  Водограй у садах Колон
• 
  Алькасар
• 
  Уряд міста
• 
  Штаб-квартира банку CajaSur
• 
  Швидкісний потяг на вокзалі
• 
  Університет, факультет ветеринарії
• 
  Великий театр
• 
  Кордовські сомбреро
• 
  Травневий хрест на площі Кардинала Толедо
• 
  Кафедральний собор — колишня мечеть
• 
  Вулиці з видом собору
• 
  Римський мавзолей
• 
  Фасад королівської колегії св. Іполіта

• 
  Сенека
• 
  Маймонід
• 
  Алхакен II

• 
  Кінна статуя Gran Capitán
• 
  Cristo de los faroles
• 
  Julio Romero de Torres
• 
  El Hombre Río (Чоловік-ріка)

• Isaak Albeniz написав оперу про це місто, вона так і називається Cordoba^[3].

• Aguilar Gavilán, Enrique (1995). Historia de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-7737-053-2.
• Cuenca Toribio, José Manuel (2002). Historia de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-604-6684-1.
• Jaén Morente, Antonio (1976). Historia de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-400-2177-1.
• Pérez de la Lastra y Villaseñor, Manuel (2004). Las Ermitas de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-609-1657-X.
• Primo Jurado, Juan José (2007). Córdoba, ciudad eterna. Córdoba. ISBN 978-84-96968-46-2.
• Ramírez de Arellano, Teodomiro. Paseos por Córdoba. Córdoba. ISBN.
• Vaquerizo Gil, Desiderio (2003). Guía Arqueológica de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-932945-4-3.
• Urquízar Herrera, Antonio, y de Haro García, Noemi (2007). La escritura visual de Córdoba. Gramática de un imaginario colectivo. Córdoba. ISBN 84-7801-851-4.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кордова (Іспанія)

• Офіційний сайт [Архівовано 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
• Кордоба Путівник по місту. (рос.)
• Кордоба, Іспанія [Архівовано 7 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Авторський блог про Кордову і Андалусію в цілому [Архівовано 9 січня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
• Відео тур в Кордові [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]

п о р Найбільші міста Іспанії Офіційні дані перепису 2012 року.
	№	Назва	Регіон	Населення	№	Назва	Регіон	Населення
Мадрид Барселона	1	Мадрид	Мадрид	3 165 235	11	Аліканте	Валенсія	332 067	Валенсія Севілья
	2	Барселона	Каталонія	1 602 386	12	Кордова	Андалусія	328 041
	3	Валенсія	Валенсія	786 424	13	Вальядолід	Кастилія-Леон	306 830
	4	Севілья	Андалусія	696 676	14	Віго	Галісія	294 997
	5	Сарагоса	Арагон	666 058	15	Хіхон	Астурія	275 735
	6	Малага	Андалусія	566 913	16	Оспіталет	Каталонія	253 518
	7	Мурсія	Мурсія	439 712	17	Ла-Корунья	Галісія	244 810
	8	Пальма	Балеарські острови	399 093	18	Віторія	Країна Басків	242 092
	9	Лас-Пальмас	Канарські острови	382 283	19	Гранада	Андалусія	237 540
	10	Більбао	Країна Басків	347 574	20	Ельче	Валенсія	228 647