Конвой PQ 15 Convoy PQ 15 | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Кампанія в Арктиці | |||||||
![]() | |||||||
71°30′00″ пн. ш. 12°32′00″ сх. д. / 71.5° пн. ш. 12.53333333° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Союзники:![]() |
Країни Осі:![]() | ||||||
Командувачі | |||||||
![]() ![]() |
![]() | ||||||
Військові сили | |||||||
26 кораблів ескорту 26 транспортних суден |
|||||||
Втрати | |||||||
3 судна, 1 підводний човен, 1 есмінець | 3 торпедоносці |
Конвой PQ 15 (англ. Convoy PQ 15) — арктичний конвой транспортних і допоміжних суден у кількості 26 одиниць, який у супроводженні союзних кораблів ескорту прямував від берегів Шотландії та Ісландії до радянського порту Архангельськ. Конвой вийшов 10 квітня 1942 року від берегів Шотландії, а 26 квітня, після підготовки та доукомлектування конвою, з Рейк'явіка та прибув до Мурманська 5 травня 1942 року. Під час переходу морем унаслідок атак німецьких Люфтваффе та Крігсмаріне було потоплено 3 транспортних судна та один підводний човен (унаслідок «дружнього вогню»). Ще один бойовий корабель, британський есмінець «Панджабі», затонув унаслідок зіткнення з лінкором «Кінг Джордж V».
Історія конвою
10 квітня 1942 року конвой PQ 15, що складався з 25 торговельних суден та одного допоміжного судна, танкера-заправника, «Грей Рейнджер». Ближній ескорт очолював командор Джон Кромбі на тральщику «Брамбл» і складався з двох інших тральщиків і чотирьох протичовнових траулерів, до яких пізніше приєдналися чотири есмінці та корабель ППО HMS Ulster Queen.
Крейсерські сили прикриття конвою очолював британський контрадмірал Гарольд Барроу на легкому крейсері «Найджерія». Сили включали важкий крейсер «Лондон» з двома есмінцями та сили далекого прикриття (адмірал Джон Тові), до складу яких входять лінкори «Кінг Джордж V» та «Вашингтон» (контрадмірал Роберт К. Гіффен), авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Таскалуса» і «Вічита», легкий крейсер «Кеніа» та десять есмінців.
Конвой також прикривав патруль із чотирьох підводних човнів біля Норвегії, захищаючи від нальоту німецьких військових кораблів.
10 квітня основні сили транспортного конвою PQ 15 вийшли з шотландського Обана і попрямували до Ісландії. Протягом кількох днів тривало доповнення конвою суднами та кораблями ескорту й 26 числа конвой вийшов у море, прямуючи до Мурманська. 28 квітня до нього приєднався океанський ескорт. Цього ж дня німецькі літаки-розвідники помітили конвой, коли він був за 250 миль (460 км) на південний захід від Ведмежого острова. Протягом двох днів жодної атаки не було, оскільки німецькі сили зосередили основні зусилля на атаках на конвой QP 11, який 28 квітня залишив радянський Мурманськ.
1 травня Люфтваффе провели свою першу атаку на PQ 15 шістьма Ju 88. Німецькі бомбардувальники не завдали жодної шкоди і втратили одного зі своїх літаків. Але сили далекого прикриття зазнали дві втрати, коли лінкор «Кінг Джордж V» у тумані зіткнувся з «Панджабі», внаслідок чого есмінець затонув, а «Кінг Джордж V» був змушений повернутися на базу. Його місце в групі зайняв лінкор «Дюк оф Йорк», який вийшов із Скапа-Флоу для посилення супроводу.
2 травня ескортні кораблі встановили контакт з підводним човном, який атакували есмінець «Сент-Олбанс» і тральщик «Сігал». Коли підводний човен був пошкоджений і вимушений піднятися на поверхню, виявилося, що це був польський «Яструб», який патрулював біля Норвегії, але відхилився від визначеного сектору та потрапив під удар. Польський підводний човен був занадто пошкоджений, щоб продовжувати рух, і тому був затоплений.
3 травня о 01:30 у напівсвітлі арктичних літніх ночей шість нових бомбардувальників He 111 I./KG 26 вперше у війні здійснили атаку, використовуючи їх у ролі торпедоносців. Три судна уразили, з них два затонули й одне дістало пошкоджень і пізніше його затопив німецький підводний човен U-251. Два літаки були збиті і третій пошкоджений та згодом розбився. Подальша атака німецьких бомбардувальників у сутінках була невдалою.
Погіршення погоди 4 травня запобігло дальшим атакам, а арктичний шторм швидко перетворився на снігову бурю. О 21:00 5 травня PQ 15 прибув до Кольської затоки без подальших втрат.
Кораблі та судна конвою PQ 15
Транспортні судна
- Позначення
Назва | Прапор | Тоннаж (GRT) | Прим. |
---|---|---|---|
Alcoa Cadet (1919) | ![]() |
4 823 | 21 червня 1942 року після прибуття до Росії потонув унаслідок підриву на міні в Кольській затоці |
Alcoa Rambler (1919) | ![]() |
5 500 | з 15 до 26 квітня у Рейк'явіку |
Bayou Chico (1920) | ![]() |
5 401 | |
Botavon (1912) | ![]() |
5 848 | потоплений торпедоносцями |
Cape Corso (1929) | ![]() |
3 807 | потоплений торпедоносцями |
Cape Race (1930) | ![]() |
3 807 | судно віцекомандора конвою |
Capira (1920) | ![]() |
5 565 | |
Deer Lodge (1919) | ![]() |
6 187 | з 15 до 26 квітня у Рейк'явіку |
Empire Bard (1942) | ![]() |
3 114 | Докове судно-кран |
Empire Morn (1941) | ![]() |
7 092 | КАТ судно; з 16 до 26 квітня у Рейк'явіку |
Expositor (1919) | ![]() |
4 959 | з 15 до 26 квітня у Рейк'явіку |
Francis Scott Key (1941) | ![]() |
7 191 | судно типу «Ліберті» |
«Грей Рейнджер» | ![]() |
3 313 | танкер-заправник |
Hegira (1919) | ![]() |
7 588 | |
Jutland (1928) | ![]() |
6 153 | пошкоджений торпедоносцями; добитий U-251 |
«Красін» (1928) | ![]() |
4 902 | криголам |
Lancaster (1918) | ![]() |
7 516 | |
Montcalm (1904) | ![]() |
1 432 | криголам |
Mormacrey (1919) | ![]() |
5 946 | |
Mormacrio (1919) | ![]() |
5 940 | |
Paul Luckenbach (1913) | ![]() |
6 606 | |
Seattle Spirit (1919) | ![]() |
5 627 | |
Southgate (1926) | ![]() |
4 862 | з 16 до 26 квітня у Рейк'явіку |
Texas (1919) | ![]() |
5 638 | |
Topa Topa (1920) | ![]() |
5 356 | |
Zebulon B Vance (1942) | ![]() |
7 177 |
Кораблі ескорту
Див. також
- Конвой №2152 (листопад 1943)
- Конвой HX 112
- Торпедна алея
- Конвой HX 115
- Операція «Іксес»
- Список найбільших битв за конвої Другої світової війни
Посилання
- Convoy PQ.15(англ.)
- Ленд-лиз. Северные конвои. Стратегическое значение(рос.)
- Арктические конвои [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Convoy PQ 15(англ.)
Література
- Blair, Clay (1996) Hitler's U-Boat War Vol I Cassell ISBN 0-304-35260-8
- Hague, Arnold (2000). The Allied Convoy System 1939—1945. ISBN 1-86176-147-3.
- Edwards, Bernard (1996). Dönitz and the Wolf Packs — The U-boats at War. Cassell Military Classics. ISBN 0-304-35203-9.
- Брайан Скофилд, Дадли Поуп. «Полярные конвои (сборник)». — М.: АСТ, 2003. — (Военно-историческая библиотека). — ISBN 5-17-016631-1
Примітки
- Виноски
- Джерела