| Комаристий Андрій Валерійович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 16 травня 1994 Нововолинськ | |
| Смерть | 4 вересня 2014 (20 років) Краснодонський район, Луганська область, Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Андрій Валерійович Комаристий — український гандболіст і військовик, учасник війни на сході України, солдат Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня, почесний громадянин Нововолинська.
Життєпис
Народився Андрій Комаристий 16 травня 1994 у місті Нововолинськ. Навчався у школі села Низкиничі Іваничівського району. Після закінчення школи навчався у Броварській спортивній школі та Нововолинському ВПУ-1. Після закінчення професійного училища нетривалий час працював на шахті в Нововолинську електрослюсарем.[1][2] Андрій Комаристий був талановитим спортсменом, неодноразово відстоював честь міста на турнірах з гандболу[3][4]. Після нетривалої праці на шахті Андрій вирішив вступити на службу до лав Збройних сил України за контрактом, служив у 24-й окремій механізованій бригаді в місті Яворів[1]. Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройній агресії Росії. Під час служби на сході України служив кулеметником, відрізнявся хоробрістю та неодноразово захищав своїх побратимів від загибелі[3][1]. Під час важких боїв біля села Хрящувате Андрій Комаристий був важко поранений, і помер 5 вересня[4] (за іншими даними — 4 вересня[2]) 2014 року.
Похований Андрій Комаристий на кладовищі у рідному місті Нововолинську[4][2].
Нагороди
14 березня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Вшанування пам'яті
9 квітня 2015 року у Нововолинську відбулось урочисте відкриття Стели Героям, на якій розміщені фотографії усіх жителів міста, які полягли під час Революції Гідності та війни на сході України: Сергія Байдовського, Романа Бірюкова, Сергія Бугайчука, Андрія Дрьоміна, Андрія Задорожнього, Ігора Кантора, Павла Попова, Володимира Пушкарука, Олександра Свинчука та Андрія Комаристого[5].
27 травня 2014 року на будівлі Низкиницької ЗОШ, де навчався майбутній воїн, було встановлено меморіальну дошку на його честь[3][1].
3 березня 2016 року Іваничівська районна рада ухвалила рішення про присвоєння імені Андрія Комаристого загальноосвітній школі в селі Низкиничі[6].
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г Пам'яті загиблого героя АТО Андрія Комаристого. Архів оригіналу за 19 Вересня 2016. Процитовано 24 Серпня 2015.
- ↑ а б в Вони заслужили на пам'ять і шану. Волиняни, які загинули в АТО. Архів оригіналу за 12 Серпня 2015. Процитовано 24 Серпня 2015.
- ↑ а б в Вшанували героя. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 24 Серпня 2015.
- ↑ а б в Нововолинськ попрощався з Андрієм Комаристим. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 24 Серпня 2015.
- ↑ Відбулося урочисте відкриття Стели Героям. Архів оригіналу за 23 Серпня 2021. Процитовано 31 Березня 2022.
- ↑ Дві волинські школи назвуть на честь загиблих Героїв. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
Джерела
- Андрій Комаристий
- Комаристий Андрій Валерійович [Архівовано 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Солдати (Україна)
- Народились 16 травня
- Народились 1994
- Померли 4 вересня
- Померли 2014
- Померли в Сорокинському районі
- Військовики 24-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Нововолинська
- Поховані в Нововолинську
- Персоналії:Іваничівський район
- Почесні громадяни Нововолинська
- Українські гандболісти
- Українські спортсмени, що загинули під час російсько-української війни, захищаючи Україну