Клеванський замок
50°44′32″ пн. ш. 25°58′00.30″ сх. д. / 50.74222° пн. ш. 25.9667500° сх. д. / 50.74222; 25.9667500
Статус	невідомий
Статус спадщини	пам'ятка архітектури національного значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Рівненська область Рівненський район смт Клевань
Тип будівлі	замок
Засновник	Михайло Васильович Чорторийський
Будівництво	XV століття — XVII століття
Відомі мешканці	Чорторийські
Стан	руїни
Клеванський замок (Україна)
Клеванський замок у Вікісховищі

Кле́ванський за́мок  — залишки оборонної споруди зі збереженими віадуком, двома кам'яними вежами «Пунтоне» та корпусами колишнього духовного училища. Розташований у західній частині смт Клевань, що в Рівненському районі Рівненської області.

Відомості про первісну фортецю датовані 1475 роком. Саме село в письмових джерелах вперше згадано під 1458 роком як власність князя Михайла Чорторийського. Фортецю розташували на узвишші біля річки Стубли. У 1495 році його син князь Федір Чорторийський, луцький староста, добудував замок, оточив його міцними кам'яними стінами і глибоким ровом, який заповнювався водою Стубли. Тоді ж по кутам було зведено дві муровані вежі «пунтоне» — п'ятикутні в плані. Одна вежа захищала в'їзну браму, а інша — контролювала підступи до замку з боку річки. Обидві вежі відносно непогано збереглися, особливо східна. Товщина їх цегляних стін в деяких місцях досягала 3,8 м. Третя башта, що не збереглася до наших днів, була дерев'яною. Закінчилася побудова замку в 1561 році.

Збережено опис замку за 1605 рік. Головну захисну роль відігравала західна вежа, зміцнена кам'яним бастіоном. Східна вежа слугувала цейхгаузом (арсеналом). Замок швидко втрачав оборонну функцію і в 1632 р. споруду віддали єзуїтам, які влаштували тут свій колегіум. Ймовірно, вони й були господарями замку до кінця 18 ст. Отже, замок не був магнатською резиденцією з палацом, як Корецький замок.

Після першого поділу Речі Посполитої землі відійшли до Габсбурзької монархії (з 1804 року Австрійської імперії). За наказом імператора Йозефа ІІ у 1773 р. майно єзуїтів конфіскували. Після наступних поділів Речі Посполитої територія відійшла до Росії. На зламі 18—19 століть замок стояв пусткою.

У 1817 р. східний мур замку розібрали. Будівельні матеріали використали для побудови двох флігелів, призначених для польської гімназії.

У період 1817—1831 рр. використовувався як польська гімназія, яку царат ліквідував після польського національно-визвольного повстання. Повільне руйнування замкових споруд продовжилося під час трагічних подій 20 століття.

Випадково збереглися:

• дві напівзруйновані вежі, краще збереглася східна,
• віадук (побудований з цегли) над ровом,
• будівлі колишнього духовного училища 2- та 3-поверхові, спрощеної провінційної архітектури. Дахи зруйновані. Будівлі стоять пусткою, руйнуються, ніяк не використовуються (станом на 2005 рік).
• фрагменти фортечних мурів.

• 
  Міст-віадук
• 
  В'їзд
• 
  Панорама
• 
  Двір
• 
  Західне крило забудови з двору

• Тунель кохання

• Атаманенко В. Описи волинських маєтків князів Чорторийських XVI ст. // Минуле і сучасне Волині та Полісся. — Луцьк, 2010. — Вип. 37: Сторінки історії Камінь-Каширщини.
• Лесик О. Замки та монастирі України. — Львів, 1993.
• Стеллецкий Б. Клеванский замок: Историческая справка. — Киев, 1911. (рос.)
• Peters Stanisław (Równe). Węndrówka po zamkach-urzędach i pałacach szkołach Wołynia // Kurier Literacko-Naukowy. — 1936. — № 5. — S. 11. (пол.)

• Замки України: Клеванський замок. 2023
• "Спадок родини Чорторийських загублений у віках"
• Клевань на сайті «Замки та храми України» Ірини Пустиннікової. [Архівовано 23 Грудня 2010 у Wayback Machine.]
• Володимир Ящук (м. Радивилів). Фотоальбоми і нариси, Клевань, фото 2009 р. [Архівовано 6 Червня 2011 у Wayback Machine.]
• Клеванський замок [Архівовано 18 Червня 2014 у Wayback Machine.], репортаж телеканалу «Рівне 1» про проблеми збереження та відновлення пам'ятки архітектури національного значення