село Кикишівка | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Житомирська область |
Район | Бердичівський район |
Тер. громада | Семенівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA18020150070055921 ![]() |
Облікова картка | Кикишівка |
Основні дані | |
Засноване | 1670 |
Населення | 268 |
Площа | 1,504 км² |
Густота населення | 178,19 осіб/км² |
Поштовий індекс | 13376 |
Телефонний код | +380 4143 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°49′35″ пн. ш. 28°32′54″ сх. д. / 49.82639° пн. ш. 28.54833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
268 м |
Водойми | р. Гнилоп'ять |
Відстань до обласного центру |
51 км |
Відстань до районного центру |
9 км |
Найближча залізнична станція | Бердичів |
Відстань до залізничної станції |
11 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 13375, с. Терехове, вул. Шевченка, 1 |
Карта | |
Мапа | |
![]() |
Кики́шівка — село в Україні, у Бердичівському районі Житомирської області. Населення становить 268 осіб (перепис 2001 року).
Розташування
Село межує з селами: Маркуші, Житинці, Бистрик, Терехове Бердичівського району Житомирської області та Поличинці Козятинського району Вінницької області.
Археологічні пам'ятки
Розкопки проводилися в 1957 році під керівництвом Гаврила Богуна на північній околиця села, правий берег р. Клітинка. Розміри розкопок: 400х50-70 м. Виявлено сліди поселення ІІ-V ст. н. е.
Історія
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бистрицької волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 535 осіб, налічувалось 84 дворових господарства, існували православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних і вітряний млини[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 705 осіб (367 чоловічої статі та 338 — жіночої), з яких 664 — православної віри[2].
В селі існувала Церква Святої Параскеви (побудована 1759 року[3]), яку було зруйновано в радянські часи.
У 1925—54 роках — адміністративний центр Кикишівської сільської ради Бердичівського району[4].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 280 осіб, з яких 109 чоловіків та 171 жінка.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 267 осіб.[6]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,13 % |
російська | 1,49 % |
білоруська | 0,37 % |
Пам'ятки села
- Пам'ятний знак на честь загиблих воїнів-земляків.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/a/a7/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%9A%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%88%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0.jpg/200px-%D0%9F%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%9A%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%88%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0.jpg)
Знаходиться пам'ятний знак на західній околиці села, при вході на нове сільське кладовище. Його було встановлено у 1994 році на честь воїнів-земляків, що загинули на фронтах в роки Німецько-радянської війни. Ініціатором встановлення виступили ветеранські організації і керівництво Терехівської сільської ради. Скульптура виконана у вигляді матері, що тримає рушник та солдатську каску. Перед скульптурою покладено 6 плит з іменами воїнів-земляків. Напис на пам'ятнику: «Дорогим односельчанам, які полягли смертю хоробрих у боях з фашизмом». Пам'ятний знак і плити виготовлено з залізобетону.
Люди
В Кикишівці вчителював Шепелюк Микола Юхимович (1919—2007) — український краєзнавець, організатор музейної справи, педагог.
Воїн ЗСУ Павлюк Максим загинув за незалежність Української нації на Російсько-Українській війні в 2022 році. Воїн ЗСУ Корольков Захар загинув за незалежність Української нації на Російсько-Українській війні в 2022 році.[8]
Див. також
Примітки
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-87. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Похилевичъ Л. И. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. Кіевъ, 1864, 738 с.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 153. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 3 травня 2022.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Ордени "За мужність" посмертно – в Семенівській громаді Житомирщини матері загиблих військових отримали нагороди
Посилання
- Погода в селі Кикишівка [Архівовано 19 Грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Kikiszówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 95. (пол.)
- Kikiszówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 76. (пол.)
![]() |
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |