Карл Фрідріх Філіпп фон Марціус
Народився	17 квітня 1794(1794-04-17)[1][2][…] Ерланген, Середня Франконія, Баварське королівство, Баварський округ, Священна Римська імперія[1][4]
Помер	13 грудня 1868(1868-12-13)[1][2][…] (74 роки) Мюнхен, Баварське королівство[1][4]
Поховання	Старий південний цвинтар
Країна	Баварське королівство
Діяльність	мандрівник-дослідник, птеридолог, ботанік, викладач університету, міколог, лікар, антрополог, натураліст, world traveler
Alma mater	Університет Ерлангена—Нюрнберга
Галузь	ботаніка
Заклад	Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Посада	професор
Аспіранти, докторанти	Луї Агассіз
Членство	Лондонське королівське товариство Academy of Science for Public Utilityd Шведська королівська академія наук Баварська академія наук Петербурзька академія наук Французька академія наук Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Прусська академія наук Леопольдина Туринська академія наук[4]
Батько	Ernst Wilhelm Martiusd
Нагороди	іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (20 грудня 1838) Член Американської академії мистецтв і наук
Карл Фрідріх Філіпп фон Марціус у Вікісховищі

Карл Фрідріх Філіпп фон Марціус (нім. Carl Friedrich Philipp von Martius; 17 квітня 1794, Ерланген — 13 грудня 1868, Мюнхен) — німецький натураліст, ботанік та етнограф.

У 1814 році він здобув науковий ступінь, а в 1817 році здійснив подорож у Південну Америку. У 1817—1818 роках разом із Йоганном Спіксом досліджував басейни річок Сан-Франсіску та Парнаїба, долину Амазонки від 70° західної довготи до гирла та річку Жапура^[6].

У 1820 році він повернувся до Німеччини та став доглядачем ботанічного саду у Мюнхені. З 1826 він професор ботаніки у Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана. У 1832 році обійняв посаду директора ботанічного саду Мюнхена. Головну увагу у своїх роботах він присвятив вивченню Бразилії.

Йому належала величезна колекція зразків рослин. Повернувшись із Південної Америки, він привіз 12 000 зразків, які увійшли до його гербарію. На момент смерті колекція складалася з 300 000 примірників, що представляли 65 000 видів з усього світу. Гербарій був однією з найбільших приватних колекцій свого часу.

Бельгійський уряд придбав гербарій у 1870 році.

У 1823 році Марціус одружився з нім. Franziska Freiin von Stengel. Його син, Карл Александр фон Марціус^[de] (1838—1920) був успішним хіміком, відомим як один із засновників великої компанії-виробника фотоматеріалів Agfa-Gevaert.

Карл Фрідріх Філіпп фон Марціус помер 13 грудня 1868 року в Мюнхені.

На честь Марціуса названо рід рослин Martiodendron з родини бобові (Fabaceae).

З 1834 року Марціус був закордонним членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук^[7].

У 1837 році він був обраний закордонним членом Шведської королівської академії наук.

• Flora cryptogamica erlangensis, 1817
• Nova Genera et Species Plantarum Brasiliensium, у 3 томах, 1823—1832
• Palmarum familia ejusque genera denuo illustrata, 1824
• Icones selectae Plantarum Cryptogamicarum Brasiliensium, 1827
• Hortus regius monacensis, 1829 (спільно з Францом фон Паула Шранком)
• Flora Brasiliensis [Архівовано 11 лютого 2021 у Wayback Machine.]

• Список ботаніків за скороченням
• Австрійська експедиція до Бразилії

• The Martius Project [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.](англ.)
• Botanische Staatssammlung München: Carl Friedrich Philipp von Martius [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](нім.)
• National Botanic Garden of Belgium: Carl Friedrich Philipp von Martius [Архівовано 20 березня 2015 у Wayback Machine.](англ.)

Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.