Землеу́стрій  — це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Землеустрій це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів і організаційні, правові та інженерно-технічні дії, що спрямовані на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.^[1]

Ця стаття описує становище лише в окремій країні чи регіоні, але не в усьому світі. Будь ласка, удоскональте цю статтю, за потреби обговоривши проблему на сторінці обговорення.

Об'єкти землеустрою:

• територія країни;
• території адміністративно-територіальних утворень або їх частин;
• території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки.

Землевпорядкування — це система державних заходів по реалізації земельного законодавства, спрямованого на організацію повного та раціонального використання земель, а також засобів виробництва, нерозривно пов'язаних із землею з метою ефективного суспільного виробництва. Завданням сучасного землевпорядкування є забезпечення соціальної функції землеволодіння та землекористування, згідно із якою земельні ділянки повинні використовуватись максимально ефективно за цільовим призначенням без втрат корисних властивостей та погіршення стану довкілля, досягнення комплексності розвитку території, забезпечення платності землеволодіння та землекористування, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Землевпорядкування полягає у територіально-функціональному улаштуванні використання земель створеної просторової структури шляхом виконання власних, притаманних саме йому процесів щодо планування типів (підтипів) землекористування (зонування земель за їх придатністю), планування використання і охорони земель сільськогосподарських та інших підприємств, внутрішньої організації їх території (удосконалення структури і розміщення земельних угідь,  системи сівозмін, функціонального зонування ПЗФ тощо) ^[2]

Землевпорядний процес, це сукупність реальних дій суб'єктів землевпорядних процесуальних правовідносин  У прикладному аспекті, землевпорядний процес — це загальний порядок виконання окремих землевпорядних дій ^[3]

Землевпорядна процедура це сукупність визначених законом норм, які регулюють послідовність, можливі варіанти поведінки суб'єктів в землевпорядних правовідносинах, загальні і конкретні умови вчинення землевпорядних дій, а також права та обов'язки суб'єктів землевпорядного процесу при вчиненні тих чи інших дій ^[4]

• Землевпорядні роботи

• Закон України про землеустрій (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 36, ст.282)
• Земельний кодекс України (ст. 181) м. Київ, 25 жовтня 2001 року N 2768-ІІІ
• Теоретичні засади землеустрою: навч. посіб. [для студентів баз. напряму 6.070901 «Геодезія, картографія та землеустрій» та студентів на рівні магістра за спец. 7(8).08010103 «Землеустрій та кадастр»] / Л. М. Перович, В. М. Сай, М. С. Маланчук ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2015. — 236 с. : 1 карта. — Бібліогр.: с. 232—234 (43 назви). — ISBN 978-617-607-742-8
• Землеустрій: Підручник. (Гриф надано Міністерством науки і освіти України  (лист № 1/11-6708 від 06.05.2014 р.). Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, наукових працівників, фахівців землевпорядних та інших управлінських органів виконавчої влади і місцевого самоврядування) / А. М. Третяк –.Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС.  2014.– 530 с. — ISBN 978-966-289-049-5
• Землевпорядний процес: навчальний посібник/ Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, аспірантів фахівців землевпорядних, економічних та агрономічних факультетів, а також фахівців управлінських органів виконавчої влади і місцевого самоврядування у сфері землеустрою / А. М. Третяк, Й. М. Дорош, Р. А. Третяк, Лобунько Ю. В. — Херсон: Олді-плюс, 2018. — 276 с. ISBN 978-966-289-210-9
• Третяк А. М. Землеустрій в Україні: теорія, методологія: Монографія. / А. М. Третяк — Херсон: Грінь Д. С., 2013.– 650 с., с.265
• Tretyak A., Tretiak V., The concept and content of the terms «land use planning» and «land use management» in Ukraine. Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. № 4. 2016. с. 2-10
• Третяк А. М. Теоретичні засади землевпорядного процесу: [монографія] / А. М. Третяк, Й. М. Дорош, Р. А. Третяк; під заг. ред. А. М. Третяка. — Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС  – 2017. — 268 с., с. 20.
• Третяк А. М. Парадигма розвитку сучасної теорії землеустрою в Україні / А. М. Третяк // Землевпорядний вісник. — 2016. — № 9. — С. 20-23.

• Довідник із землеустрою / Л. Я. Новаковський [та ін.] ; за ред. Л. Я. Новаковського. — 4-те вид., перероб. і допов. — Київ: Аграр. наука, 2015. — 490 с. : іл., табл. — Бібліогр. в тексті та в підрядк. прим. — ISBN 978-966-540-400-2
• Історія земельних відносин і землеустрою в Україні: підруч. [для студентів ВНЗ] / А. М. Третяк, Т. М. Прядка, І. П. Гетманьчик ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. — Херсон: Олді-плюс, 2017. — 419 с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 408—414 (70 назв). — ISBN 978-966-289-112-6

• Землеустрій [Архівовано 22 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.

Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.