Рід | Заславські |
---|---|
Титул | Князі |
Період | з XV до кінця XVII століття |
Місце походження | Волинь |
Держава | Велике Князівство Литовське Корона Королівства Польського |
Родоначальник | Юрій Васильович Заславський |
Споріднені роди | Острозькі, Кірдеї |
Володіння | Заславщина, Острозька ординація |
House of Zasławski у Вікісховищі |
Князі Заславські, Жеславські, Жославські, Жаславські, також Заславські з Острога (пол. Zasławski, Żesławski, Żasławski, Żosławski) гербу власного — волинський рід XV-XVII століть, молодша гілка князів Острозьких. Прізвище походить від назви міста Заслав (нині Ізяслав Хмельницької області). Заславські володіли великими маєтностями у Великому Князівстві Литовському та Короні Королівства Польського. Протягом XVI-XVII століть Заславські у власних володіннях заснували ряд міст, зокрема: Новий Заслав, Красний Корчик, Шепетівку, Славутин, Олександрію тощо. З 1620-х власники Острозької ординації — найбільшого майорату Речі Посполитої.
У XV-XVI століттях головними центрами володінь Заславських були міста Заслав, Білогородка і Верхів на Волині.
Представниця родини, княгиня Анастасія Заславська, виступила фундаторкою вершинної пам’ятки української культури XVI століття — Пересопницького євангелія.
Походження роду
Існує дві провідних версії походження князів Заславських — відгалуження родини Острозьких. Згідно з першою Заславські є нащадками Рюриковичів-Мономаховичів. Цієї думки дотримується зокрема львівський історик Леонтій Войтович. Інший погляд обстоює київський історик Наталя Яковенко, яка про походження Острозьких та їхнього відгалуження, Заславських від Гедиміновичів-Наримунтовичів.
Володіння
Руїни Старозаславського замку | Палац Острозьких в Дубенському замку | Руїни Старосільського замку |
Відомі представники роду
- Юрій Заславський (пом. бл. 1500 року) — волинський князь, перший почав писатися князем Заславським.
- Кузьма Заславський (пом. 1556) — державець свіслоцький і кам'янецький, відомий завдяки майновим конфліктам з Острозькими, власник Милятина, Чернихова.
- Анастасія Заславська (пом. 1561) — волинська княгиня. Дружина Кузьми Заславського. Фундаторка Пересопницького євангелія.
- Януш Янушович Заславський (1560 — 4 серпня 1629) — підляський воєвода (1591–1604), житомирський староста (1598–1609), волинський воєвода (1604–1629), переяславський староста (1620–1629). Відомий лицарською звитягою. Придушив повстання Северина Наливайка. Бився з татарами під Збаражем, з турками під Цецорою, воював у Мунтенії. Фундатор перекладу на польську мову антивідьомського трактату «Malleus Maleficarum».
- Олександр Заславський (1577—1589 — 14 листопада 1629) — волинський каштелян (1605–1613), житомирський староста (1609–1627), брацлавський воєвода (1613–1628), київський воєвода (1628–1629). Відомий прихильних унії східної та західної християнських церков. Збереглося чотири томи копіярію листів Олександра Заславського, якому немає аналогів в епістолярній спадщині Речі Посполитої.
- Владислав Домінік Заславський (1616 — 5 квітня 1656) — острозький ординат (1621–1656), коронний конюший (з 1636), луцький староста (1639–1656), сандомирський воєвода (1645–1649), краківський воєвода (1649–1656). Один з трьох реґіментарів Коронного війська під час національно-визвольної революції середини XVII століття. Організатор оборони від шведів Перемишля. Знавець і меценат мистецтва.
- Олександр Януш Заславський (1651—1682) — острозький ординат (1656–1682), останній нащадок магнатської родини Заславських по чоловічій лінії. Засновник юридичної академії у Варшаві (1670).
Генеалогічна схема (за Наталею Яковенко)
1 2 3 4 5 6 7 8 │ Юрій Васильович Заславський(† бл. 1500) ∞ Софія Варвара N │ ├─Андрій Юрійович Заславський († бл. 1535) x ├─Марина Юріївна Заславська († п. 1516) ∞ Семен Олізарович └─Іван Юрійович Заславський († бл. 1516) ∞ Олена Федорівна Четвертинська │ ├─Михайло Іванович Заславський († бл. 1530) x ├─Софія (Варвара) Іванівна Заславська ∞ Олехно Бранський └─Кузьма Іванович Заславський († 1556) ∞ Анастасія Юріївна Гольшанська Дубровицька (до 1529) │ ├─Ганна Кузьмівна Заславська († 1582) ∞ Іван Федорович Чорторийський (1547) └─Януш Кузьмич Заславський († 1562) ∞ (Марина Петрівна?) Кірдеївна (між 1556/62) │ ├─Михайло Янушович Заславський († 1587) x ├─Софія Янушівна Заславська († п. 1618) ∞ Олександр Богданович Загоровський (до 1588) → Федір (Фридрих) Тишкевич (1588) └─Януш Янушович Заславський (1562-1629) ∞ Олександра Романівна Санґушківна (1577) → Мар'яна Лєщинська (1611) │ ├─Костянтин Янушович Заславський († 1615) x ∞ Анна Потоцька (1612/13) ├─Юрій (Єжи) Янушович Заславський (1592-1636) x ├─Єлизавета Янушівна Заславська († 1618) ∞ Ян Щасний Гербурт (1610) → Максиміліян Пшерембський (1617) ├─Софія Янушівна Заславська († п. 1636) ∞ Ян Остроруґ (бл. 1603) └─Олександр Янушович Заславський (1581-1629) ∞ Евфрузина Янушівна Острозька (1605) │ ├─Франциск на Острозі Заславський († 160<6>-21) x ├─Кароль Заславський (161<4>-18) x ├─Януш Василь Заславський († 1617) x ├─Костянтин Олександр Заславський (1620-42) x ├─Януш Ісидор Заславський (1622-49) x ├─Сузанна Заславська († 1625) x ├─Констанція Заславська († 1630) ∞ Фердинанд Мишковський (1630) └─Владислав Домінік на Острозі Заславський (1616-56) ∞ Софія Ліґензянка (1634) → Катажина Собеська (1650) │ ├─Евфрузина Заславська († до 1656) x ├─Теофіла Людвіка Заславська († 1709) ∞ Дмитро Вишневецький (1671) → Юзеф Кароль Любомирський (1683) └─Олександр Януш на Острозі Заславський (1651-1682) x
Див. також
- Острозькі (родина)
- Герб князів Острозьких і Заславських
- Старозаславський замок (руїни родового замку XVI — XVII століть)
- Новозаславський замок (руїни родового замку XVI — XVII століть)
- Костел святого Івана Хрестителя в Ізяславі (усипальниця князів Заславських з 1630-их років)
Посилання
- Наталя Яковенко. Топос «з'єднаних народів» у панегіриках князям Острозьким і Заславським (біля витоків української ідентичності) + Додаток
- 3.15. Леонтій Войтович. Волинська гілка Мономаховичів. Болохівські князі. Князі Острозькі та Заславські // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 2000. [Архівовано 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Леонтій Войтович. Родина князів Острозьких // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXXX. Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — Львів, 1996. — С. 355–367. [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Андрій Блануца. До історії земельних володінь князів Заславських на Рівненщині [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Л.Жеребцова. Суперечка між Острозькими та Заславськими з приводу острозького мита
- Володимир Александрович. Мистецькі клопоти князя Олександра Заславського
- Наталя Яковенко. Жарти зі смертю (пародійна мініатюра князя Олександра Заславського на тлі його конфесійної ідентичності)
- Петро Кралюк. Питання про протопласт роду князів Острозьких
Джерела
- Войтович Л. Генеалогія династії Рюриковичів. — Київ, 1990.
- Войтович Л. Генеалогія династій Рюриковичів і Гедиміновичів. — Київ, 1992.
- Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII—XVI ст. — Львів, 1996.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Ісаєвич Я. Д. Заславські [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 284. — ISBN 966-00-0610-1.
- Яковенко Н. Паралельний світ: Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI—XVII ст. — Київ, 2002. — ISBN 966-7679-23-3.
- Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. — Київ, 2008. — ISBN 966-8978-14-5.
- Герб князів Заславських // Олег Однороженко. Князівська геральдика Волині середини XIV—XVIII ст. — Харків, 2008. — ISBN 966-7409-49-X.
- Boniecki A. Poczet rodόw w Wielkim księstwie Litewskim w XV і XVI wieku. — Warszawa, 1887. (пол.)
- Długosz Józef. Władysław Dominik Ostrogski-Zasławski (1616—1656). Zarys biografii negatywnej // Władza i prestiż. Magnateria Rzeczypospolitej w XVI—XVIII wieku. — Białystok, 2003. (пол.)
- Kempa T. Dzieje rodu Ostrogskich. — Toruń, 2002. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 688—694. (пол.)
- Rulikowski W., Radziminski Z. L. Kniazowie na Ostrogu i Zasławiu. Ostrogscy i Zasławscy herbu własnego. — Kraków, 1880. (пол.)
- Wolff J. Kniaziowie Litewsko-Ruscy od końca czternastego wieku. — Kraków, 1895. (пол.)