| село Залужжя | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Бережанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040030070093990 |
| Облікова картка | Залужжя |
| Основні дані | |
| Засноване | Невідомо |
| Населення | ▼ 90 (2014) |
| Площа | 9,17 км² |
| Густота населення | 133.04 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47512 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°34′29″ пн. ш. 24°54′27″ сх. д. / 49.57472° пн. ш. 24.90750° сх. д. |
| Водойми | річка Королівка |
| Відстань до районного центру |
21 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47501, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Бережани, вул. Банкова, 3 |
| Карта | |
  Залужжя | |
 Залужжя | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Залу́жжя — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2020 року підпорядковане Біщівській сільраді. До 1990 — хутір. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.[1]
Поштове відділення — Біщівське.
Населення — 122 особи (2001). Дворів — 45[2].
Географія
Розташоване за 21 км від центру громади і найближчої залізничної станції Бережани. У селі є 1 вулиця[3] Олісницького. Селом тече річка Королівка.
Клімат
Для села характерний помірно континентальний клімат. Залужжя розташоване у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Залужжя | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,6 | −0,3 | 4,5 | 12,5 | 18,5 | 21,8 | 23,1 | 22,5 | 18,2 | 12,4 | 5,2 | 0,4 | 11 |
| Середня температура, °C | −4,5 | −3,2 | 1,0 | 7,8 | 13,2 | 16,5 | 17,8 | 17,1 | 13,2 | 8,0 | 2,4 | −2,1 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,4 | −6 | −2,5 | 3,1 | 8,0 | 11,3 | 12,6 | 11,8 | 8,2 | 3,6 | −0,4 | −4,5 | 3 |
| Норма опадів, мм | 33 | 32 | 34 | 50 | 78 | 91 | 96 | 72 | 57 | 40 | 38 | 41 | 662 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія
17 вересня 1944 року внаслідок бою загону УПА з частинами РА село було частково спалене.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[4].
Політика
Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[5].
Пам'ятки і пам'ятники
Є церква святих верховних апостолів Петра і Павла (2002).
Встановлено хрест від захворювання чумою (1916; кам'яний), 3 хрести на честь щасливого повернення з І світової війни жителя села А. Ткачука (всі — 1916), хрест на місці загибелі (1952) 4-х вояків УПА (1992; дерев'яний).
Галерея
-
Вигляд на село з пагорба -
В'їзд у село -
Церква святих верховних апостолів Петра і Павла -
Пам'ятний хрест
.jpg)
Примітки
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
Література
- Лещишин М., Мельничук Б., Савчук В. Залужжя // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 387—388. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Лашта В., Шупляк Г. Залужжя // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 612—613. — ISBN 966-528-197-6.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |