| село Жуків | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Бережанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040030060077873 
|
| Облікова картка | Жуків |
| Основні дані | |
| Засноване | 1420 (перша згадка) |
| Населення | ▲ 883 (2014) |
| Площа | 1,656 км² |
| Густота населення | 560.39 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47515 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°30′57″ пн. ш. 24°56′27″ сх. д. / 49.51583° пн. ш. 24.94083° сх. д. |
| Водойми | річка Золота Липа |
| Відстань до районного центру |
8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47501, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Бережани, вул. Банкова, 3 |
| Карта | |
  Жуків | |
 Жуків | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Жу́ків — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2020 - адміністративний центр Жуківської сілької ради, якій були підпорядковані села Гиновичі та Підлісне.
Розташоване на берегах річки Золота Липа біля гори Хім, яка є найбільшою вершиною в Жукові.
Населення — 883 осіб (2014). Дворів — 240[1].
Географія
У селі є вулиці[2]: Богдана Лепкого, Золочівська та Центральна.
Клімат
Для села характерний помірно континентальний клімат. Жуків розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Жукова | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,3 | 0,1 | 5,0 | 13,1 | 19,1 | 22,3 | 23,5 | 23,0 | 18,7 | 12,8 | 5,7 | 0,8 | 11 |
| Середня температура, °C | −4,2 | −2,8 | 1,4 | 8,3 | 13,7 | 17,0 | 18,2 | 17,6 | 13,6 | 8,3 | 2,8 | −1,7 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,1 | −5,6 | −2,2 | 3,5 | 8,4 | 11,7 | 13,0 | 12,2 | 8,6 | 3,9 | 0,0 | −4,1 | 3 |
| Норма опадів, мм | 32 | 31 | 33 | 49 | 76 | 89 | 94 | 70 | 56 | 39 | 37 | 40 | 646 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія
_-_%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%8C_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D0%B7%D1%80%D1%83%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_-_1931_%D1%80%D1%96%D0%BA.jpg)
Поблизу Жукова виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської та висоцької культур, раннього заліз. віку.
Перша писемна згадка — 8 листопада 1420 року.[3] Тоді Жуків отримав маґдебурзьке право від короля Владислава ІІ Ягайла, власником населеного пункту був Я. Лабонта з Жукова.
1530 року Жуків — власність коронного гетьмана Миколая Сенявського.
1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 54%[4].
Діяли «Просвіта», «Січ» та інші українські товариства.
У 1880-х роках тут жив і працював священиком батько письменника Богдана Лепкого о. Сильвестр Лепкий (літературний псевдонім Марко Мурава), тут похований на сільському цвинтарі.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бережанського району, село увійшло до складу Тернопільського району[6].
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[7]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,89 | |
| російська | 0,11 |
Політика
Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[8].
Релігія
- церква Івана Богослова (1803, дерев'яна, перевезена з Нараєва);
- церква святого апостола Івана Богослова (2001, мурована, УГКЦ);
- Жуківський монастир.
Пам'ятки
_-_0118.jpg)
Встановлено пам'ятники Тарасові Шевченку (1914, скульптор Бідула Василь ; відновлено 1967), Богданові Лепкому (1991; скульптор О. Маляр, архітектор Р. Білик), на могилі о. С. Лепкого, на могилі вояків УСС, полеглих 1917 (1995), пам'ятний хрест члену Проводу ОУН Миколі Арсеничу і 5 пам'ятних хрестів на місці загибелі вояків УПА, меморіальну таблицю на будинку, де проживала родина Лепких (1992).
Насипано могили жертвам сталінських репресій, радянським воїнам, полеглим у німецько-радянській війні 1941—1945 рр. 1941, символічну могилу Борцям за волю України.
Економіка
У селі діє швейне підприємство ТОВ «Мануфактура», яке спеціалізується на пошитті чоловічих сорочок.[9]
Соціальна сфера
У Жукові діють загальноосвітня школа I–III ступенів ім. Б. Лепкого, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, музична школа, консервний завод, АТ «Джерела».
Відомі люди
Народилися
- Василь Подуфалий (1941–2000) — краєзнавець, самодіяльний композитор
- Степан Федчишин (1892–1901) — літературознавець, філософ
Проживали
- о. Сильвестр, Богдан та Левко Лепкі — письменники і громадські діячі.
Перебували
- Франц Коковський, 3енон Кузеля, Іван Франко, Андрій Чайковський та інші діячі літератури, культури й науки.
Світлини
-
Дерев'яна церква Івана Богослова -
Нова церква -
Надгробок о. Сильвестра Лепкого на сільському цвинтарі, скульптор Василь Бідула -
Вигляд на озеро і на с. Лапшин з подвір'я нової церкви -
Панорама села з боку Зарубу -
Панорама села з Лисої Гори -
Церква Івана Богослова
Примітки
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Акти ґродські і земські [Архівовано 9 липня 2018 у Wayback Machine.]. — Львів, 1870. — Т. 3. (пол., лат.) с. 175-176, LXXXIX.
- ↑ Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 21 березня 2022.
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
- ↑ У селі на Тернопільщині шиють сорочки для Євросоюзу. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
Джерела
- М. Подуфалий, В. Уніят. Жуків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 582. — ISBN 966-528-197-6.
- Дерев'яні храми України. Жуків [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.],
- Жуків (Тернопільський район) на сайті «Замки та храми України» [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Żuków (2, pow. brzeżański) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 844. (пол.). — S. 844. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |