Жульєтта Бенцоні | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Ім'я при народженні | фр. Andrée Marguerite Mangin[1] ![]() | |||
Народилася | 30 жовтня 1920[2][3][…] ![]() XV округ Парижа, Париж, округ Парижd[1] ![]() | |||
Померла | 7 лютого 2016[1] (95 років) ![]() Сен-Манде[1] ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() | |||
Діяльність | письменниця, сценаристка, журналістка ![]() | |||
Сфера роботи | французька література[5] ![]() | |||
Alma mater | Ліцей Фенелона ![]() | |||
Заклад | Le Journal du Dimanched ![]() | |||
Роки активності | з 1964 | |||
Жанр | історичний любовний романd ![]() | |||
Автограф | ![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
![]() ![]() | ||||
Дама Жульє́тта Бенцо́ні (фр. Juliette Benzoni); справжнє ім'я — Андре́-Маргари́та-Жульє́тта Манже́н (фр. Andrée-Marguerite-Juliette Mangin; 30 жовтня 1920, Париж, Франція — 8 лютого 2016, Сен-Манде, Валь-де-Марн, Франція) — французька письменниця, яка працювала в жанрі історичного любовного роману, журналістка. Жульєтта Бенцоні входить до числа найчитаніших авторів Франції, її романи перекладено 22 мовами світу, опубліковано у понад 20 країнах тиражем понад 50 мільйонів.
Життєпис
Народилася 30 жовтня 1920 року у Франції, в Парижі на Авеню де Ла Бурдоне[fr], в сім'ї промисловця лотаринзького походження Шарля-Юбера Манжена і уродженки Шампані з ельзаським і швейцарським корінням Марії-Сюзанни Арно. З дитинства захоплювалася творчістю А. Дюма-батька. У дитинстві жила в Сен-Жермен-де-Пре[fr], навчалася на курсах мадемуазель Дезір при ліцеї Фенелона, після чого в коледжі Хюльст, де здобула диплом бакалавра, потім у Паризькому католицькому інституті.
1941 року одружилася з лікарем Моріса Галуа і переїхала жити до нього в Діжон, де проводила багато часу в бібліотеках, вивчаючи історію Бургундії. У першому шлюбі народила двоє дітей — дочку Анну і сина Жана-Франсуа. Після смерті першого чоловіка 1950 року переїхала до родичів у Марокко, де в 1953 одружилася з капітаном Андре Бенцоні. Через кілька років Жульєтта Бенцоні повернулася до Франції й оселилася в передмісті Парижа Сен-Манде, де її другий чоловік працював помічником мера аж до своєї смерті 1982 року.
Протягом 1953—1956 років Жульєтта Бенцоні працювала журналісткою і писала статті на історичні теми, а 1964 року випустила свій перший великий роман «Катрін». Відтоді створила безліч історико-пригодницьких і любовно-історичних романів, відмінною рисою яких є поєднання романтики з точною фактологією щодо реальних історичних подій і особистостей.
Жульєтта Бенцоні жила в своєму будинку в Сен-Манде, де й написала більшість своїх книг: щодня від 6 до 9 години ранку вона працювала над створенням нових книг, надаючи перевагу друкарській машинці перед комп'ютером чи ноутбуком, і публікувала по два романи на рік. У число інтересів і захоплень Жульєтти Бенцоні входили історія, мистецтво, читання, музика, кулінарія, вітрильний спорт, необроблені камені, старовинні будинки.
Нагороди
- 1973 — премія імені Александра Дюма-батька
- 1988 — премія Луї Барту[fr] та срібна медаль Французької академії за роман «Félicia au soleil couchant»[6]
- 1998 — кавалер ордена «За заслуги»
Екранізації
1968 року режисер Бернар Бордері зняв кінофільм «Катрін»[fr] за мотивами першого роману однойменного багатотомного циклу. На французькому телебаченні (Antenne-2, нині France 2, TF1) режисер Маріон Сарро[fr] зняв, на основі однойменних багатотомних циклів книг, мінісеріали «Маріанна»[fr] (1983), «Катрін»[fr] (1986), «Кречет»[fr] (1987) і «Флорентійка»[fr] (1991), випущені у Франції на DVD.
Бібліографія
Серія | Роман | Назва французькою | Рік | Синопсис |
---|---|---|---|---|
(без серії) | Королі й королеви. Трагедії кохання | Reines tragiques | 1962 | Збірка новел |
(без серії) | Шукачі пригод: одкровення історії | Les chemins de l'aventure (Aventuriers du passé) |
1963 | Збірка новел |
КАТРІН (фр. Catherine) | 1. Кохання, тільки кохання | Il suffit d'un amour | 1963 | |
2. Прекрасна Катрін | Belle Catherine | 1966 | XV століття, Катрін Легуа, дочка золотих справ майстра, герцог Філіпп Добрий, Жиль де Ре, Жанна д'Арк тощо. | |
3. Катрін де Гранд Шемен | Catherine des Grands Chemins | 1967 | ||
4. Час кохати | Catherine et le temps d'aimer | 1968 | ||
5. Пастка для Катрін | Piège pour Catherine | 1973 | ||
6. Леді Монсальві | La dame de Monsalvy | 1978 | ||
МАРІАННА (фр. Marianne) | 1. Зірка для Наполеона | Une étoile pour Napoléon | 1969 | Кінець XVIII — початок XIX століть, Англія (пролог), Франція, Маріанна д'Ассельна де Вілленев, дочка страчених під час Великої французької революції аристократів, Наполеон I, Талейран тощо. |
2. Маріанна і невідомий із Тоскани | Marianne et l'inconnu de Toscane | 1971 | ||
3. Язон чотирьох морів | Jason des quatres mers | 1971 | ||
4. Ти, Маріанно | Toi, Marianne | 1972 | ||
5. Вогняний вінок | Les lauriers de flammes | 1974 | Кінець XVIII — початок XIX століть, Франція, Італія, Туреччина, Росія (Французько-російська війна 1812 року), Маріанна д'Ассельна де Вілленев, султанша Накшиділь (Еме де Рівері)) тощо. | |
(без серії) | Залізом чи отрутою | Par le fer ou le poison | 1973 | Збірка новел |
(без серії) | Чоловіки, як ніхто інший (Кров, слава і любов) | Des maris pas comme les autres (Le sang, la gloire et l'amour) |
1974 | |
КРЕЧЕТ (фр. Le Gerfaut) | 1. Кречет | Le Gerfaut | 1976 | 1779—1830 роки, Франція, Америка, Жиль Гоело на прізвисько Кречет, Каліостро, кардинал де Роган[ru], графиня де Ламотт, маркиз де Лафаєт тощо. |
2. Намисто для диявола | Un collier pour le diable | 1978 | ||
3. Скарб | Le trésor | 1980 | ||
4. Верхні савани | Haute savane | 1981 | ||
(без серії) | Володарі ночі | Seigneurs de la nuit | 1978 | Про Каліостро, Казанову і Картуша[ru] (збірка новел) |
(без серії) | Їм сподобалось(Великі жінки і маленькі чесноти) | Elles ont aimé (Grandes dames et petites vertus) |
1978 | Збірка новел |
(без серії) | Сумка і мотузки | De sac et de cordes | 1979 | Збірка новел |
(без серії) | Імперські трагедії | Tragédies impériales | 1980 | |
(без серії) | Італійські люкси
(Драми, дами і демони) Борджіа |
Suites italienne (Drames, dames et démons) Les Borgia |
1980, 2012 | Збірка новел |
(без серії) | Такий довгий шлях | Un aussi long chemin | 1983 | |
(без серії) | В альковах королів | Dans le lit des rois | 1983 | Збірка новел |
(без серії) | В альковах королев | Dans le lit des reines | 1984 | Збірка новел |
ВОВКИ ЛОЗАРГА (фр. Les loups de Lauzargues) | 1. Князь ночі | Jean de la nuit | 1985 | XIX століття, Франція, Австрія. 1828 року 17-літня Гортензія Граньє де Берні після загибелі батьків змушена виїхати з Парижа до провінції до деспотичного дядька. |
2. Гортензія на світанку | Hortense au point du jour | 1985 | ||
3. Феліція на заході сонця | Félicia au soleil couchant | 1987 | Гортензия ита її подруга Фелісія Морозіні з давнього італійського роду Орсіні намагаються врятувати «Орля». | |
(без серії) | Романтика замків Франції | Le roman des châteaux de France | 1985—1987 | В 1-м томі; в 2-х томах. Про історію замків Франції та їх власників (збірка новел) |
ФЛОРЕНТІЙКА (фр. La Florentine) | 1. Фіора і Лоренцо Чудовий | Fiora et le magnifique | 1988 | XV століття, Франція, Бургундія, Італія. 1457 року, у Франції, в Діжоні, флорентієць рятує від загибелі новонароджену дівчинку — дочку страчених на ешафоті — і вдочеряє її. Через 18 років, 1475 року в Італії, у Флоренції, Фіора Бельтрамі закохується в посланця герцога Бургундії Карла Смілмвого, їде у Францію помститися за загибель батьків. |
2. Фіора і Карл Сміливий | Fiora et le Téméraire | 1988 | Фіора Бельтрамі, протистояння між королем Франції Людовиком XI і герцогом Бургундії Карлом Сміливим. | |
3. Фіора і Папа Римський | Fiora et le Pape | 1989 | Фіора Бельтрамі, змова Пацці[en] тощо. | |
4. Фіора і король Франції | Fiora et le roi de France | 1990 | 1478 року Фіора Бельтрамі дізнається від короля Франції, що її чоловік Філіп де Селонже живий і вирушає на його пошуки. | |
ДАМИ СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКОГО ЕКСПРЕСУ (фр. Les dames du Méditerranée Express) | 1. Наречена | La jeune mariée | 1990 | Початок XX століття, француженка Мелані |
2. Горда американка | La fiere Américaine | 1991 | 1905 рік, американка Александра Каррінгтон | |
3. Маньчжурська принцеса | La princesse Mandchou | 1991 | Початок XX століття, Китай, Франція, маньчжурська принцеса Ду Ван (Орхідея), імператриця Цисі тощо. | |
(без серії) | Сто років життя в замку | Cent ans de vie de château (La vie de château) |
1992, 1998 | Збірка новел |
НА ТРИНАДЦЯТИ ВІТРАХ (фр. Les treize vents) | 1. Мандрівник | Le voyageur | 1992 | XVIII століття, 1759 рік, Квебек, Гійом Тремен у дитинстві втрачає сім'ю. |
2. Вигнанець | Le réfugie | 1993 | Через 20 років Гійом Тремен, залишивши Квебек, відбудував дім своїх предків — Тринадцять Вітрів — у Котантені й одружився із закоханою в нього Агнес, у них двоє дітей, але 1790 року Гійом зустрічає своє перше кохання — Марі-Дус. | |
3. Чужий | L'intrus | 1993 | 1802 рік, по 8 роках після загибелі Агнес на ешафоті й розлуки з Марі-Дус. Перед смерттю Марі-Дус доручає Гійому їхнього сина. В помістя Тринадцять Вітрів приїжджає небога Гійома, яка намагається спокусити його з метою заволодіти майном. | |
4. Вигнання | L'exilé | 1994 | Гійом Тремен вирушає на пошуки безслідно зниклої з дому 16-летньої дочки Елізабет. | |
КУЛЬГАВИЙ ІЗ ВАРШАВИ (фр. Le Boiteux de Varsovie) | 1. Блакитна зірка | L'étoile bleu | 1994 | Венеційський антиквар, князь Альдо Морозіні, розшукує старовинні дорогоцінні камені. Повернувшись із австрійського полону 1918 року, він виявляє, що його мати мертва, а сімейна коштовність, вестготський сапфір короля Реккесвінта, зникла. 1922 гороку з ним зв'язується таємний клієнт, який розповідає про юдейський наперсник[ru] (пектораль) першосвященника з 12 каменями, частина з яких зникли. |
2. Йоркська троянда | La rose d'York | 1995 | Наступний камінь — алмаз короля Едуарда IV, яким потім володіла його сестра Маргарита Йоркська та її чоловік Карл Сміливий. Копію виставлено на аукціон в Англії, але вона привертає увагу китайського мафіозі, який паралельно полює за колекцією нефриту в шотландському замку. | |
3. Опал імператриці | L'opale de Sissi | 1996 | Наступний камінь — опал імператриці Єлизавети Баварської (Сісі). Щоб знайти його, Морозіні вирушає до Відня, де знаходить таємничу даму, пов'язану з таємною загибеллю[ru] кронпринца Рудольфа майже 45 років тому оперою «Кавалер троянди». | |
4. Рубін шаленої Хуани | Le rubis de Jeanne la folle | 1996 | Наступний камінь — рубін Хуани Божевільної, написаний на цьому портреті нещасної королеви. Заради його пошуків Морозіні має заглибитися в родовід її правнука імператора Рудольфа та його бастарда Юлія Цезаря Австрійського[ru]. | |
5. Смарагди пророка | Les émeraudes du prophète | 1999 | Відновлення серії про венеціанського князя-антиквара Альдо Морозіні | |
6. Перлина імператора | La perle de l'empereur | 2001 | ||
7. Коштовності відьми | Les Joyaux de la sorcière | 2004 | ||
8. Сльози Марії-Антуанетти | Les larmes de Marie-Antoinette | 2006 | ||
9. Намисто Монтесуми | Le collier sacré de Montezuma | 2007 | ||
10. Перстень Атлантиди | L'anneau d'Atlantide | 2009 | У Венеції вбивають єгиптянина, який перед смертю довіряє Морозіні давній перстень. Князь намагається знайти свого друга — французького археолога Адальбера Відаль-Пелікорна, який загубився на розкопках десь у Єгипті. | |
11. Золота химера Борджіа | La Chimère d'or des Borgia | 2011 | ||
12. Колекція Кледермана | La collection Klerderman | 2012 | ||
13. Три брати | Les trois frères | 2013 | 1-й том дилогії «Талісман Карла Сміливого» («Talisman du Téméraire») | |
14. Бордовий діамант | Le diamant de Bourgogne | 2013 | 2-й том | |
15. Рейс Сансі: карати для Ави? | Le vol du Sancy: des carats pour Ava? | 2016 | ||
(без серії) | З двох троянд — одна | De deux roses l'une | 1997 | |
ДЕРЖАВНІ ТАЄМНИЦІ (фр. Secret d’État) | 1. Спальня королеви | La chambre de la reine | 1997 | Сильві де Вален, фрейліна Анни Австрійської, закохана в свого рятівника герцога де Бофора |
2. Король жебраків | Le roi des halles | 1998 | Фронда, герцог де Бофор, Сильві де Вален при дворі молодого Людовика XIV | |
3. В'язень у масці | Le prisonnier masqué | 1998 | Обіграно версію «Залізної маски»: у версії Бенцоні це герцог де Бофор | |
(без серії) | Королева пригод | Une reine de l'aventure | 1999 | |
ГРА В ЛЮБОВ І СМЕРТЬ (фр. Le jeu de l’amour et de la mort) | 1. Людина короля | Un homme pour le roi | 1999 | Анна-Лаура де Лодрен, маркіза де Понталек при дворі Людовика XVI, закохується в барона де Баца із роду д'Артаньянів, людину короля, який намагається врятувати від загибелі спочатку короля й королеву, потім їхніх дітей. |
2. Кривава меса | La messe rouge | 2000 | ||
3. Графиня темряви | La comtesse des ténèbres | 2000 | ||
(без серії) | У тіні Маєрлінга | Dans l'ombre de Mayerling | 2001 | |
ЛИЦАРІ (ШЕВАЛЬЄ) (фр. Les chevaliers) | 1. Тібо, або Втрачений хрест | Thibaut ou la Croix perdue | 2002 | XII століття, Єрусалим, хрестові походи, тамплієр Тибо де Куртене, король Балдуїн IV, султан Саладдін тощо. |
2. Рено, або Прокляття | Renaud ou la malédiction | 2003 | XIII століття, хрестові походи, тамплієр Рено де Куртене, Людовик IX тощо. | |
3. Олів'є, або Скарби тамплієрів | Olivier ou les trésors des templiers | 2003 | XIV століття, Франція, тамплієр Олів'є де Куртене, Філіпп IV Вродливий, припинення існування ордену тамплієрів | |
ІНТРИГИ МАРІЇ (фр. Marie des intrigues) | 1. Марія — королева інтриг | Marie des intrigues | 2004 | Про герцогиню де Шеврез, фрейліну Анну Австрійську |
2. Пристрасті за Марією | Marie des passions | 2005 | ||
(без серії) | Королеви передмістя | Les reines du faubourg | 2006 | Збірка новел |
КРОВЬ КЕНІГСМАРКІВ (фр. Le sang des Koenigsmarck) | 1. Аврора | Aurore | 2006 | Про Аврору фон Кенігсмарк, фаворитку Августа II Сильного |
2. Син Аврори | Le fils de l'Aurore | 2007 | Про Моріца Саксонського, маршала Франції, сина Аврори фон Кенігсмарк и Августа II Сильного | |
(без серії) | Splendeurs et ténèbres du moyen-âge | 2007 | Збірка. Включає книги «Un aussi long Chemin», «De deux roses l'une» і деякі новели з «Шукачів пригод» и «Трагічних королев» | |
ОТРУЮВАЧІ ТА ВБИВЦІ (ЧАС ОТРУТ) (фр. Le temps des poisons) | 1. Отрута для королеви | On a tué la Reine | 2008 | Шарлотта де Фонтенак при дворі Людовика XIV |
2. Брильянт для короля | La Chambre du Roi | 2009 | ||
БАЛ КИНДЖАЛІВ (фр. Le bal des poignards) | 1. Кинджал з червоною лілією | La dague au lys rouge | 2010 | Лоренца Даванцатті, уродженка Флоренції, при дворе Генріха IV |
2. Ніж Равальяка | Le couteau de Ravaillac | 2010 | ||
ВІЙНА ГЕРЦОГИНЬ (фр. La guerre des duchesses) | 1. Дочка каторжника | La fille du condamne | 2012 | XVII століття, Франція, Фронда, протистояння герцогині Ізабель де Шатильйон із герцогинею де Лонгвіль. |
2. Принцеса вандалів | Princesse des Vandales | 2012 | ||
(без серії) | Crimes et Criminels | 2013 | ||
(без серії) | Таємниці Єлисейського палацу | La Petite Peste el le Chat Botte | 2015 | Початок XIX століття, Франція часів імперії Наполеона, Лаура Жюно, Наполеон Бонапарт, Жозефіна де Богарне, Меттерніх |
Примітки
- ↑ а б в г Fichier des personnes décédées mirror
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ GeneaStar
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Juliette BENZONI | Académie française. www.academie-francaise.fr. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 10 квітня 2022.
Посилання
- Офіційний французький сайт
- «Все про Бенцоні» — сайт про творчість Ж. Бенцоні [Архівовано 23 липня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- Ж. Бенцоні на VIAF [Архівовано 10 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Ж. Бенцоні на ISNI [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Народились 30 жовтня
- Народились 1920
- Уродженці Парижа
- Померли 7 лютого
- Померли 2016
- Померли в Сен-Манде
- Кавалери ордена «За заслуги» (Франція)
- Автори пригодницької прози
- Автори любовних романів
- Письменники-автори історичних романів
- Французькі журналістки
- Письменниці XX століття
- Письменниці XXI століття
- Французькі письменниці