Жузе Родрігіш Мігейш | |
---|---|
порт. José Claudino Rodrigues Miguéis | |
Народився | 9 грудня 1901[1] Лісабон, Португалія |
Помер | 27 жовтня 1980[1] (78 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
Країна | Португалія |
Діяльність | мовознавець, письменник, перекладач, драматург |
Alma mater | Лісабонський університет |
Знання мов | португальська[2], французька і англійська |
Нагороди | |
Жузе́ Родрі́гіш Міге́йш (порт. José Rodrigues Miguéis, трансліт. [ʒu.ˈzɛ ʁu.ˈdɾi.gɨʒ mi.ˈgɛjʃ]; 9 грудня 1901, Лісабон, Португалія — 27 жовтня 1980, Нью-Йорк, США) — португальський письменник і перекладач.
З життєпису
Народився в родині, що належала до середнього класу в Алфамі в серці Лісабона.
Спершу планував зробити кар'єру в галузі права, вивчившись на юриста в Лісабонському університеті (1924). Але так ніколи не практикував, натомість вирішивши займатись літературознавством та педагогікою. Почав співпрацювати з португальськими часописами[3].
Задля реалізації задуманих планів вступив до Брюссельського вільного університету (Université libre de Bruxelles), який закінчив у 1933 році (спеціальність «педагогічні науки»).
Перебуваючи в Бельгії, познайомився і одружився з освітянкою російського походження на ім'я Песя Коган Портна (Pecia Cogan Portnoi).
Успадкувавши прогресивний світогляд від батька, уродженця Галісї, ввійшов у конфлікт із Іштаду Нову та виїхав з Португалії на добровільну еміграцію до США.
Починаючи від 1935 року і до смерті відвідував батьківщину лише короткими наїздами.
Літературну діяльність продовжував як перекладач і як редактор «Reader's Digest».
Повторно одружився в 1940 році та отримав громадянство США у 1942 році.
Після війни тяжко перехворів, мало не померши. Відтоді відмовився від політико-революційної діяльності і повністю присвятив себе літературі.
У 1961 році його обрали членом Латиноамериканського товариства Америки (Hispanic Society of America). У 1976 році Жозе Родрігіш Мігейш став членом Лісабонської академії наук. Буквально за рік до смерті (1979) був нагороджений португальським Орденом Саньтьяго да Еспада.
Помер у Нью-Йорку в 1980 році. Його біографію написав і опублікував Маріу Невіш (Mário Neves) у 1990 році.
Бібліографія
- A Múmia, 1971;
- Páscoa feliz (повість), 1932;
- Onde a noite se acaba (оповіданні та повісті), 1946
- Saudades para Dona Genciana (оповідання), 1956
- O Natal do clandestino (оповідання), 1957
- Uma aventura inquietante (роман), 1958
- Léah e outras histórias (оповідання та повісті), 1958
- Um homem sorri à morte com meia cara (оповідання), 1959
- A escola do paraíso (роман), 1960
- O passageiro do Expresso (драматургія), 1960
- Gente da terceira classe (оповідання), 1962
- É proibido apontar. Reflexões de um burguês - I (хроніки), 1964
- Nikalai! Nikalai! (роман), 1971
- O espelho poliédrico (хроніки), 1972
- Comércio com o inimigo (оповідання), 1973
- As harmonias do "Canelão". Reflexões de um burguês - II (хроніки), 1974
- O milagre segundo Salomé, 2 vols. (роман), 1975
- O pão não cai do céu (роман), 1981
- Passos confusos (оповідання), 1982
- Arroz do céu (оповідання), 1983
- O Anel de Contrabando, 1984
- Uma flor na campa de Raul Proença, 1985
- Idealista no mundo real, 1991
- Aforismos & desaforismos de Aparício, 1996
Примітки
Джерела та посилання
- Справки об авторах // Современная португальская новелла. М.: «Прогресс», 1977, 396 с. — С. 388 (рос.)
- José Rodrigues Miguéis Archives (англ.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Народились 9 грудня
- Народились 1901
- Уродженці Лісабона
- Померли 27 жовтня
- Померли 1980
- Померли в Нью-Йорку
- Випускники Лісабонського університету
- Гранд-офіцери ордена Сантьяго (Португалія)
- Португальські письменники
- Португальські перекладачі
- Перекладачі XX століття
- Перекладачі на португальську
- Перекладачі з французької
- Перекладачі з англійської
- Португаломовні письменники