Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Ельблонзьке воєводство | |
|---|---|
|
пол. województwo elbląskie | |
|
| |
| Адм. центр | Ельблонг |
| Найбільше місто | Ельблонг |
| Країна |  Польща
|
| Населення | |
| - повне | 495 100 |
| Площа | |
| - повна | 6 103 км² |
| Дата заснування | 1 червня 1975 |
| Дата ліквідації | 1998 |
| |
| |
Ельблонзьке воєводство (пол. województwo elbląskie) — адміністративно-територіальна одиниця Польщі найвищого рівня, яка існувала у 1975—1998 роках.
Являло собою одну з 49 основних одиниць адміністративного поділу Польщі, які були скасовані в результаті адміністративної реформи Польщі 1998 року.[1] Займало площу 6103 км². Адміністративним центром воєводства було місто Ельблонг. Після адміністративної реформи воєводство припинило своє існування і його територія відійшла до Поморського та Вармінсько-Мазурського воєводств.[2]
Районні адміністрації
- Районна адміністрація у Бранево для міст Бранево, Фромборк, Млинари, Орнета, Пененжно та гмін Бранево, Фромборк, Лельково, Млинари, Орнета, Пененжно, Плоскіня, Вільчента;
- Районна адміністрація в Ельблонзі для міст Ельблонг, Криниця-Морська, Новий Двур-Ґданський, Пасленк, Толькмицько та гмін Ельблонґ, Ґодково, Ґроново-Ельблонзьке, Маркуси, Мілеєво, Новий Двур-Ґданський, Осташево, Пасленк, Рихлики, Стеґна, Штутово, Толькмицько;
- Районна адміністрація у Квідзині для міст Квідзин, Прабути, Ґардея, Садлінкі, Риєво, Суш, Кіселіце;
- Районна адміністрація у Мальборку для гмін Дзежґонь, Ліхнови, Мальборк, Міколайкі-Поморське, Мілорадз, Новий Став, Старе Поле, Старий Дзежґонь, Старий Тарґ, Штум та міст Дзежґонь, Мальборк, Новий Став i Штум.
Міста
Чисельність населення на 31.12.1998
Ельблонг – 129 782
Квідзин – 39 560
Мальборк – 39 256
Бранево – 18 865
Пасленк – 12 516
Штум – 10 930
Новий Двур-Ґданський – 10 462
Орнета – 9837
Прабути – 8125
Дзежґонь – 5653
Суш – 5600
Новий Став – 3896
Пененжно – 2975
Толькмицько – 2766
Фромборк – 2528
Кіселіце – 2222
Млинари – 1844
Криниця-Морська – 1376
Населення
| Рік | Чисельність (тис. осіб) | Густота | Міське населення (тис. осіб) | Частка міського населення (%) |
| 1975[3] | 422,7 | 69,26 | 227,2 | 53,8 |
| 1976[3] | 425,6 | 69,74 | 231,9 | 54,5 |
| 1977[3] | 430,1 | 70,47 | 237,1 | 55,1 |
| 1978[3] | 432,9 | 70,93 | 248,1 | 56,7 |
| 1979[3] | 437,1 | 71,62 | 252,5 | 56,7 |
| 1980[3] | 441,5 | 72,34 | 252,4 | 57,2 |
| 1981[4] | 446,4 | 73,14 | 257,2 | 57,6 |
| 1982[4] | 451,4 | 73,96 | 261,4 | 57,9 |
| 1983[4] | 457,8 | 75,01 | 265,7 | 58,0 |
| 1984[5] | 462,5 | 75,78 | 271,0 | 58,6 |
| 1985[5] | 466,6 | 76,45 | 274,0 | 58,7 |
| 1986[5] | 469,6 | 76,95 | 278,6 | 59,3 |
| 1987[5] | 472,2 | 77,37 | 282,3 | 59,8 |
| 1988[6] | 474,6 | 77,77 | 289,0 | 60,9 |
| 1989[6] | 476,5 | 78,08 | 292,4 | 61,4 |
| 1990[6] | 478,9 | 78,47 | 295,8 | 61,8 |
| 1991[6] | 481,0 | 78,81 | 300,2 | 62,4 |
| 1992[6] | 486,1 | 80 | 302,8 | 62,3 |
Примітки
- ↑ Podział administracyjny Polski 1975—1998 [Архівовано 14 серпня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Nowy podział administracyjny w Polsce (1975 r.) [Архівовано 12 серпня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ а б в г д е Wojewódzki Urząd Statystyczny w Elblągu: Rocznik Statystyczny Województwa Elbląskiego. Elbląg: Wojewódzki Urząd Statystyczny w Elblągu, 1981, s. 16.
- ↑ а б в Wojewódzki Urząd Statystyczny w Elblągu: Rocznik Statystyczny Województwa Elbląskiego. Elbląg: Wojewódzki Urząd Statystyczny w Elblągu, 1984, ss. 27–28.
- ↑ а б в г Wojewódzki Urząd Statystyczny w Elblągu: Rocznik Statystyczny Województwa Elbląskiego. Elbląg: Wojewódzki Urząd Statystyczny w Elblągu, 1989, ss. 27–28.
- ↑ а б в г д Wojewódzki Urząd Statystyczny w Elblągu: Rocznik Statystyczny Województwa Elbląskiego. Elbląg: Wojewódzki Urząd Statystyczny w Elblągu, 1994, s. 245.
