| Ченстоховське воєводство | |||
|---|---|---|---|
|
пол. województwo częstochowskie | |||
|
| |||
| Адм. центр | Ченстохова | ||
| Найбільше місто | Ченстохова | ||
| Країна |  Польща
| ||
| Регіон | Польська Народна Республіка Республіка Польща | ||
| Населення | |||
| - повне | 779600 | ||
| Площа | |||
| - повна | 6182 км² | ||
| Дата заснування | 1 червня 1975 | ||
| Дата ліквідації | 31 грудня 1998 | ||
| |||
| |||
| |||
Ченстоховське воєводство (пол. województwo częstochowskie) — адміністративно-територіальна одиниця Польщі найвищого рівня, яка існувала у 1975—1998 роках.
Являло собою одну з 49 основних одиниць адміністративного поділу Польщі, які були скасовані в результаті адміністративної реформи Польщі 1998 року[1]. Займало площу 6182 км². Адміністративним центром воєводства було місто Ченстохова. Після адміністративної реформи воєводство припинило своє існування і його територія повністю відійшла до Сілезького воєводства[2].
Історія
Адміністративна реформа 1975 року була прийнята поспіхом і без публічних дебатів. 12 травня пленум Центрального комітету Польської об'єднаної робітничої партії вирішив змінити адміністративний поділ країни, і Сейм ухвалив поправку 28 травня із введенням в дію 1 червня[3].
Лише 3 червня 1975 року мешканці регіону були повідомлені в журналі «Nad Wartą», що Ченстохова стає адміністаритивним центром новоствореного воєводства[3].
На початку окремі адміністративні органи були розташовані у Клобуцьку. Тому було дано розпорядження запустити приміську автобусну лінію на трасі Ченстохова — Клобук[3].
Наслідком створення нового воєводства стало розширення кордонів Ченстохови 1 січня 1977 року. Причиною стало бажання збільшити чисельність населення міста до понад 200 000 мешканців[3].
У новому адміністративному поділі воєводство було розділене між Сілезьким, Опольським, Лодзинським та Свентокшиським воєводствами, незважаючи на зусилля щодо створення Старопольського воєводства. Нещодавні спроби відновити Ченстоховське воєводство планувались у формі референдуму, проведеного під час парламентських виборів у 2011 році[4], пізніше ідея на його створення була піднята політиками «PiS»[5] у 2015 році, які, однак, у 2017 році відклали її реалізацію на наступний термін Сейму[6].
Географія
Ченстоховське воєводство займало територію площею 618 км², протяжність з півночі на південь — 77 км, а із заходу на схід — 127 км. Крайні точки[2]:
- Північна: 51°12′N
- Південна: 50°29′N
- Східна: 20°06′E
- Західна: 18°18′E
Протяжність кордонів становила 597 км, з них межі за воєводствами[7]: Катовицьке —142 км, Пйотрковське — 133 км, Опольське — 124 км, Келецьке — 97 км, Серадзьке — 85 км, Каліське — 5 км[2].
До складу воєводства входило 17 міст (Ченстохова, Люблінець, Мишкув, Клобуцьк, Калети, Олесно, Паєнчно, Конецполь, Бляховня, Гожув-Шльонський, Прашка, Кшепіце, Щекоцини, Возьники, Жарки, Козєґлови, Добродзень) та 52 гміни.
Воєводи
- Мирослав Вежбицький (1.06.1975 — 11.12.1980)
- Гжегож Липовський (31.12.1980 — 31.03.1990)
- Єжи Гула (15.05.1990 — 10.12.1994)
- Цезарій Марек Грай (1.02.1995 — 20.1.1997)
- Шимон Гіжинський (19.12.1997 — 31.12.1998)[8]
Районні адміністрації
- Районна адміністрація у Ченстохові для гмін: Бляховня, Гідле, Янув, Камениця-Польська, Кломніце, Конописька, Крушина, Мстув, Миканув, Нова Бжезниця, Ольштин, Паєнчно, Почесна, Рендзіни, Старча і Стшельце-Вельке, а також міст Бляховня (до 1 січня 1992 року[9]), Ченстохова та Паєнчно (до 1 січня 1992 року[9])
- Районна адміністрація у Клобуцьку для гмін: Клобуцьк, Кшепіце, Ліпе, Медзьно, Опатув, Панкі, Попув, Пшистайнь та Вренчиця-Велька та міст (до 1 січня 1992 року[9]): Клобуцьк та Кшепіце
- Районна адміністрація у Конецполі для гмін: Домброва-Зельона, Іжондзе, Конецполь, Лелюв, Москожев, Пширув, Radków, Сецемін, Щекоцини та Житно, а також міст (до 1 січня 1992 року[9]): Клобуцьк та Кшепіце
- Районна адміністрація у Люблінцю для гмін: Боронув, Цясна, Добродзень, Герби, Кохановіце, Кошенцин і Павонкув, а також міст Добродзень (до 1 січня 1992 року[9]), Калети, Люблінець та Возьники (до 1 січня 1992 року[9])
- Районна адміністрація у Мишкуві: Козєґлови, Крочице, Неґова, Порай, Влодовіце та Жаркі, а також міст: Козеґлови (до 1 січня 1992 року[9]), Мишкув та Жарки (до 1 січня 1992 року[9])
- Районна адміністрація в Олесно для гмін: Ґожув-Шльонський, Олесно, Прашка, Радлув та Рудники, також міст (до 1 січня 1992 року[9]): Гожув-Шльонський, Прашка та Олесно.
Міста
Чисельність населення на 31 грудня 1998 року:
|
.svg){kind=small}
Населення
| Рік | 1975 | 1980 | 1985 | 1990 | 1995 | 1998 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність | 727 400 | 747 900 | 767 400 | 776 700 | 782 300 | 779 600 |
Примітки
- ↑ Jak odzyskać województwo częstochowskie[недоступне посилання з серпня 2019]. (пол.)
- ↑ а б в Rocznik Statystyczny Województwa Częstochowskiego. Rok 17 (1998). . Urząd Statystyczny w Częstochowie. (пол.)
- ↑ а б в г Michał Hyra, Tomasz Haładyj. Jak powstało województwo częstochowskie? Z zaskoczenia. Gazeta Wyborcza (пол.). Agora SA. Процитовано 27 травня 2016.
- ↑ Jak odzyskać województwo częstochowskie[недоступне посилання].
- ↑ Giżyński dla PAP: Województwo częstochowskie będzie, ale mniejsze (пол.). 21 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
- ↑ Mariusz Błaszczak o powołaniu województwa częstochowskiego - Rząd PiS - rp.pl. Процитовано 21 квітня 2017.
- ↑ Michał Hyra, Tomasz Haładyj (21 жовтня 2015). Jak powstało województwo częstochowskie? Z zaskoczenia. Gazeta Wyborcza (пол.). Agora SA. Процитовано 21 жовтня 2015.
- ↑ Województwo Śląskie: Poczet Wojewodów [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ а б в г д е ж и к Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 września 1991 r. w sprawie podziału lub połączenia niektórych miast i gmin, w których dotychczas działały wspólne organy, oraz zmiany i ustalenia ich nazw i siedzib.[недоступне посилання] Dz.U. — 1991 — nr 87. — poz. 397. (пол.)
