Евапотранспірація (від лат. evaporo — випаровується і транспірація), або сумарне випаровування — кількість вологи, що переходить в атмосферу у вигляді пари в результаті десукції і подальшої транспірації (фізіологічне випаровування) і фізичного випаровування з ґрунту і з поверхні рослинності. Евапотранспірація виражається в мм водяного стовпа і корелює з біопродуктивністю екосистем.

Евапотранспірація потенційна — кількість води, яке могло б виділитися шляхом евапотранспірації при певному режимі температури і вологості при надрясній кількості води.

Евапотранспірація фактична — маса води, яка в даному місці повертається рослинами в атмосферу. Розглядається як величина, протилежна кількості опадів (як правило, нижче потенційної евапотранспірації). Евапотранспірація фактична в будь-якій точці Земної кулі визначається температурою.

Потенційно-евапотранспіраційне відношення — це відношення потенційної евапоротранспірації (тобто максимально можливої евапоротранспірації в умовах даного клімату за умови надлишкового зволоження) і реального рівня опадів. Якщо відношення менше одиниці, то опади, які випадають, не встигають випаровуватися, що призводить до підвищеного зволоження. Значення більше одиниці відповідає сухому клімату.

Потенційно-евапотранспіраційне відношення не є незалежною координатою, адже потенційна евапотранспірація однозначно визначається середньорічною біотемпературою:

${\displaystyle E_{p}=58,93\cdot T_{b},}$

де

${\displaystyle E_{p}}$ — потенційна евапотранспірація, мм;

${\displaystyle T_{b}}$ — біотемпература, °C.

• Клімат
• Схема Холдріджа
• Список основних екологічних законів, принципів і концепцій

• Быков Б. А. Экологический словарь. — Алма-Ата: Наука, 1983. — 216 с. (рос.)
• Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь / И. И.Дедю. — Кишинев: Гл. ред. МСЭ, 1989. — 408 с.(рос.)
• Словарь ботанических терминов / под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев : Наукова думка, 1984. — 308 с. (рос.)

• Евапотранспірація // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 73.
• Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989 [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Словарь ботанических терминов / Под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев: Наукова думка, 1984 [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Англо-русский биологический словарь (online версия) [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Англо-русский научный словарь (online версия) [Архівовано 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.]