Ебергард Паніц
нім. Eberhard Panitz
Народився	16 квітня 1932(1932-04-16)[1][2][3]  Дрезден, Саксонія[1]
Помер	1 жовтня 2021(2021-10-01)[4] (89 років)  Берлін, Німеччина[4]
Поховання	Лісове кладовище Грюнауd
Країна	Веймарська республіка  Третій Райх  НДР  Німеччина
Діяльність	письменник, журналіст, кіносценарист, телесценарист
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[5], журналістика[5] і кіносценаристикаd[5]
Знання мов	німецька[5]
Членство	Спілка письменників НДРd (1990)
Партія	Соціалістична єдина партія Німеччини і Ліві
Нагороди	Премія міста Берліна імені Гетеd (1982) Премія імені Генріха Маннаd (1975)
Ебергард Паніц у Вікісховищі

Ебергард Па́ніц (нім. Eberhard Panitz; 16 квітня 1932, Дрезден — 1 жовтня 2021, Берлін) — німецький письменник, журналіст; член Спілки письменників НДР з 1958 року. Член Соціалістичної єдиної партії Німеччини^[6]. Лауреат Премії імені Генріха Манна за 1975 рік, Національної премії НДР за 1977 рік та низки інших літературних премій^[7].

Народився 16 квітня 1932 року в місті Дрездені в Саксонії (нині Німеччина) у сім'ї трамвайного кондуктора і продавчині^[8]. Після закінчення в 1950 році середньої школи в Дрездені працював членом молодіжної бригади в будівництві. До 1953 року вивчав педагогіку та германістику у Лейпцизькому університеті.

З 1953 по 1960 рік був редактором у видавництвах Neues Leben і Mitteldeutscher Verlag у Галле. Пізніше мешкав у Берліні в Грюнау^[9]. Помер у Берліні 1 жовтня 2021 року. Похований в Берліні на Лісовому цвинтарі Грюнау.

Писав епічні твори, а також репортажі, радіопостановки та сценарії для кіно та телевізійних фільмів. Автор:

• романів «Вогні гаснуть» (1960), «Під деревами дощ йде двічі» (1969), «Сім пригод доньї Хуаніти» (1972), «Неблагочестива Софія» (1974);
• повістей «Кете» (1955); «Поразка Вікторії» (1975), «Русалчина мораль» (1978), «Трамвай мого батька» (1979);
• оповідань, есе.

Багато його творів екранізовано.

• Паниц Эберхард // Литературный энциклопедический словарь / под общ. ред. В. М. Кожевникова и П. О. Николаева. — Москва : Советская энциклопедия, 1987. — С. 672. (рос.)