Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Деревицька волость | ||||
Центр | Деревичі | |||
---|---|---|---|---|
Ліквідовано | 7 березня 1923 | |||
Площа | 11 788 (1885) | |||
Населення | 4788 осіб (1885) | |||
Густота | 37.2 осіб / км² | |||
Наступники | Полонський район | |||
Деревицька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського та Полонського повітів Волинської губернії. Волосний центр — село Деревичі.
З березня 1921 року входила до складу Полонського повіту[1][2].
Станом на 1885 рік складалася з 29 поселень, 14 сільських громад. Населення — 4 788 особа (2 339 чоловічої статі та 2 449 — жіночої), 568 дворових господарств[3].
Земля волості
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 4712 | 4253 |
Приватної власності | 6340 | 3652 |
Казенної власності | 415 | 290 |
Іншої власності | 321 | 174 |
Загалом | 11788 | 8369 |
Основні поселення
- Деревичі — колишнє власницьке село, 1128 осіб, 127 дворів, волосне управління, повітове місто — 70 верст; 2 православні церкви, школа, 2 постоялих будинки, водяний млин.
- Борушківці — колишнє власницьке село, 449 осіб, 57 дворів, православна церква.
- Бражинці — колишнє власницьке село, 756 особи, 95 дворів, 2 православні церкви, постоялий будинок, водяний млин.
- Гізівщина — колишнє власницьке село, 434 особи, 64 дворів, православна церква, водяний млин.
- Глезне — колишнє власницьке село, 341 особа, 42 дворів, водяний млин, винний завод.
- Купчинці — колишнє власницьке село, 476 осіб, 62 двора, православна церква, постоялий будинок.
Примітки
- ↑ Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 8. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |