| село Гриціївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Прилуцький район |
| Тер. громада | Срібнянська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA74080150100049574 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1550 |
| Перша згадка | 1550 (474 роки)[1] |
| Населення | 348 |
| Площа | 17,685 км² |
| Густота населення | 19,68 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17321 |
| Телефонний код | +380 4639 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°40′7″ пн. ш. 32°58′15″ сх. д. / 50.66861° пн. ш. 32.97083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
118 м |
| Водойми | Галка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17321 Чернігівська обл., Срібнянський р-н, с. Гриціївка, вул. Незалежності, 2 |
| Карта | |
  Гриціївка | |
 Гриціївка | |
| Мапа | |
| |
Гриці́ївка — село в Україні, у Срібнянській селищній громаді Прилуцького району Чернігівської області. Населення становить 348 осіб. До 2017 року орган місцевого самоврядування — Гриціївська сільська рада, якій були підпорядковані села Галка, Лозове, Побочіївка. Розташоване на р. Лисогорі, за 7 км від центру громади та за 32 км від залізничної станції Талалаївка.
Історія
Виникла у 2-й пол. 17 ст. Входила до Срібнянської, з 1761 — до Друговарвинської сотні Прилуцького полку, до Глинського пов. (1782-96), до Прилуцького пов. (1797—1923), до Срібнянського району Прилуцького округу (1923—1930).
Вільне військове село, «до ратуші Срібнянської прислушаюче». Близько 1700 гетьман І. Мазепа надав його своєму племіннику срібнянському городовому отаману Афанасію Мокієвському. 1710 гетьман І. Скоропадський відібрав село і віддав його прилуцькому полковому писарю Андрію Севастияновичу, після смерті якого (1719) Гриціївка перейшла до трьох його синів — Івана, Василя і Матвія.
Старший син, бунчуковий товариш Іван, володів селом років 20. 1737 — 57 госп. селян, 23 госп. козаків (14 виборних, 9 підпомічників); власником селян був Іван Андр. Севастиянович. Після нього Грниціївка дісталася його дочці Марфі і сину Матвію Андр., у якого було двоє синів — Іван і Матвій Матвійовичі. Останні володіли селянами і в 1780; крім них, власником селян був бунчуковий товариш Осип Федор. Лисенко, якого О. Лазаревський вважає чоловіком Марфи Андр.
Всього 1780 в Гриціївці налічувалося: 91 двір (157 хат) селян, 3 двори (8 хат) підсусідків і 17 дворів (38 хат) козаків. У тому ж році споруджена нова дерев. Покровська церква[2][3] (перша ц-ва збудована до 1725).
Імперський період
1797 в Г. наліч. 527 душ чол. статі податкового населення. Наприкінці 18 ст. Іван Олександрович Брежинський одружився з Настею Петрівною Севастиянович, яка володіла частиною Гриціївки, і село потрапило Брежинським. На початку 19 ст. (30-ті рр.) поміщиком Гриціївки був Олександр Іванович Брежинський. Його діти володіли селянами Гриціївки до 1861.
Найбільше раніше знаходження на мапах 1812 рік[4]
1859—159 дворів, 1122 ж.[5] У 1861-66 рр. в Гриціївці містилося Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому підпорядковано 5 громад (558 ревіз. душ) селян; козаки Г. підлягали Березівському Волосному правлінню відомства Палати державного майна.
Після реорганізації волостей Гриціївка 1867 увійшла до нової Срібнянської вол. 2-го стану. 1886 -13 8 дворів селян-власників, які входили до 2-х сільс. громад(Брежинського та Шкляревича), 57 дворів козаків, 3 двори міщан та ін., 219 хат, 1202 ж.; діяли: нова дерев, ц-ва (1861), земське початкове однокласне училище (засн. 1863, у віданні земства з 1872), 10 вітряків, З олійниці.
1910—315 госп., з них козаків — 103, селян — 196, ін. непривілейованих-6, привілейованих — 10, наліч. 1876 ж., у тому числі 16 теслярів, 15 кравців, 13 шевців, 1 столяр, 4 ковалі, 1 слюсар, 160 ткачів, 3 візники, 79 поденників, 14 займалися інтелігентними та 204 — ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 1968 дес. придатної землі. Діяло земське однокласне училище, у якому навчалося 72 хлопч. і 37 дівча т (1912), дерев. Покровська ц-ва (у рад. період закрита).
Радянська доба
У 1923-30 рр. Г. — центр сільради. 1925 — 370 дворів, 1855 ж.; 1930 — 316 дворів, 1487 ж.; 1996 р. — 137 дворів, 382 ж.[6]
Див. також
Примітки
- ↑ ВРУ
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 95, 523 и 573 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 28 грудня 2021.
- ↑ Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
- ↑ Гриціївка // Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ «Видавництво „Аспект-Поліграф“», 2007. — С. 134
Посилання
- Погода в селі Гриціївка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
 Населені пункти Срібнянського району | |
|---|---|
| Смт | |
| Села | Антішки · Артеменків · Васьківці · Васюків · Галка · Гнатівка · Горобіївка · Гриціївка · Гурбинці · Дейманівка · Іванківці · Калюжинці · Карпилівка · Кути · Лебединці · Лозове · Никонівка · Олексинці · Побочіївка · Поділ · Поетин · Савинці · Сокиринці · Точене · Тростянець · Харитонівка · Хукалівка |
|
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |