Микола Матвійович Грибачов | ||||
---|---|---|---|---|
Николай Матвеевич Грибачёв | ||||
Народився | 6 (19) грудня 1910 село Лопуш | |||
Помер | 10 березня 1992 (81 рік) Москва | |||
Поховання | Троєкуровське кладовище | |||
Громадянство | Російська імперія, СРСР | |||
Національність | росіянин | |||
Діяльність | прозаїк, поет, публіцист | |||
Сфера роботи | поет, прозаїк і журналіст | |||
Alma mater | Ленінградське військово-інженерне училищеd | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1935—1992 | |||
Напрямок | соціалістичний реалізм | |||
Членство | СП СРСР | |||
Партія | КПРС | |||
Учасник | радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Грибачов Микола Матвійович у Вікісховищі | ||||
Мико́ла Матві́йович Грибачо́в (6 (19) грудня 1910, село Лопуш, нині Вигоницького району Брянської області Росії — 10 березня 1992, Москва) — російський письменник (поет, прозаїк, публіцист), громадський діяч. Депутат Верховної ради РРФСР, голова Верховної ради Російської РФСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1990 роках.
Біографічні дані
Народився в селянській сім'ї. Закінчивши семирічку, навчався в гідромеліоративному технікумі (1927—1930). Від 1926 року виступав із газетними публікаціями, від 1927 року — з віршами. Працював у вишукувальних і будівельних партіях у Карелії, публікував, окрім кореспонденцій зі спеціальних питань, також вірші та фейлетони (зокрема, в газеті «Червона Карелія» («Красная Карелия»), де від 1932 року завідував відділом).
1934 року був делегатом першого з'їзду радянських письменників. 1935 побачила світ перша книга «Північний захід» («Северо-Запад»). Від 1936 року працював у газеті «Робітничий шлях» («Рабочий путь») у Смоленську, де 1939 року видав збірку «Вірші та поеми» («Стихи и поэмы»).
Воював за приєднання до Радянського Союзу Західної Білорусі. Брав участь у радянсько-фінляндській війні. 1941 року добровольцем пішов на німецько-радянську війну: був командиром стрільців взводу саперного батальйону, воював за Дон і Сталінград. Від 1943 року — спеціальний кореспондент газети «Бойовий товариш» («Боевой товарищ»), де вперше надруковано його поему «Росія» («Россия»).
Після закінчення війни працював у газеті Південної групи військ «Радянський воїн» («Советский воин»). У 1950—1954 і 1956—1986 роках був головним редактором журналу «Радянський Союз» («Советский Союз»). У 1953—1954 роках і з 1959 року — секретар правління Спілки письменників СРСР.
У 1980—1990 роках — голова Верховної ради Російської РФСР.
У свідомість сучасників Грибачов увійшов передусім як автор офіціозу, який свідомо поставив свою поезію на службу владі. Проте деколи притримувався незалежної позиції та допомагав опальним літераторам (наприклад, Олексієві Аджубею), добивався присудження премій гідним людям.
1961 року очолював Всесоюзний комітет із відзначення 100-річчя з дня смерті Тараса Шевченка. Автор статті про Шевченка «Співець братерства народів» (1964), вірша «Тарас Шевченко» (1964).
Написав (у співавторстві) книгу дорожніх нарисів «Десна-красуня» (1956). Окремі твори Грибачова перекладено українською мовою.
Нагороди та премії
- Герой Соціалістичної Праці (27.09.1974)
- чотири ордени Леніна (19.12.1960; 28.10.1967; 27.09.1974; 18.12.1980)
- орден Жовтневої Революції (18.12.1970)
- орден Червоного Прапора (17.08.1944)
- орден Вітчизняної війни І ст. (15.05.1945)
- орден Вітчизняної війни ІІ ст. (11.03.1985)
- орден Дружби народів (16.11.1984)
- два ордени Червоної Зірки (14.12.1942; 17.03.1944)
- медалі
- Ленінська премія (1960) — за участь у створенні книги «Віч-на-віч з Америкою» (про поїздку Микити Хрущова в США).[1].
- Сталінська премія першого ступеня (1948) — за поему «Колгосп „Більшовик“» (1947).
- Сталінська премія другого ступеня (1949) — за поему «Весна у „Перемозі“» (1948).
Примітки
Література
- Різниченко Т. М. Грибачов Микола Матвійович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 487.
- Энциклопедия «Кругосвет» [Архівовано 10 березня 2007 у Wayback Machine.]
Посилання
- Твори Миколи Грибачова в електронній бібліотеці TOU
- Народились 19 грудня
- Народились 1910
- Померли 10 березня
- Померли 1992
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Члени Спілки письменників СРСР
- Члени КПРС
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Дружби народів
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «За оборону Сталінграда»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За взяття Берліна»
- Нагороджені медаллю «За визволення Праги»
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Лауреати Сталінської премії I ступеня
- Лауреати Ленінської премії
- Лауреати Сталінської премії
- Російські письменники
- Російські поети
- Російські публіцисти
- Російські громадські діячі
- Радянські поети