| Горгонейон | |
 | |
| Зображує |
Горгони  |
|---|---|
 Горгонейон у Вікісховищі | |
Горгонейо́н (дав.-гр. Γοργόνειον, мн. ч. Γοργόνεια — «належний горгоні»)[1] — маска-талісман, оберіг з зображенням голови чи обличчя горгони Медузи, котрим в період античності декорували споруди, твори декоративно-ужиткового мистецтва (також зброю і монети) з метою відлякування негараздів.
Міфологія
За версією Павсанія — горгона Медуза була дочкою Форка, царського роду. По смерти батька вона царювала над власним народом, що мешкав навколо озера Тритоніди, полювала разом з ними чи воювала з сусідами. В часи війни з вояками Персея її підступно вбили. Дивним чином збереглася краса її обличчя навіть після смерти. Персей, вражений цією красою, в найкращих традиціях вояків — відрубав голову Горгони і привіз її грекам.
За версією Аполлодора, викладеної в «Міфологічній бібліотеці», на заході жили три сестри горгони Евріала, Стено та Медуза. Смертною була лише Медуза. Герой і вояк Персей відрубав її голову зі зміями замість волосся і подарував богині Афіні. Та прикрасила головою Медузи власну егіду, бо голова мала значну магічну властивість : вороги перетворювались на камінь, якщо дивились на обличчя горгони Медузи. Так її голова стала ще одним атрибутом шанованої грецької богині.
Ставлення до змій було подвійним — їх боялися, водночас вони атрибут шанованої Афіни, богині розсудливості і мудрості. В добу архаїки боязке ставлення до змій переносили на і Медузу, яка тоді сприймалася чудовиськом. Пам'ять про магічні властивості голови зі зміями замість волосся і сприяла перенесенню образу горгони Медузи на споруди, на посуд, на зброю.
Формування візуального образу
Точної дати початку використання цього образу поки що не встановлено. Схоже жіноче обличчя, спотворене гримасою, знайшли в Кносі на острові Крит і датують 1500—1450 г. до н. е. Знали подібний образ і фініційці, сусіди греків. Зазвичай горгонейони доби архаїки — симетричне зображення жіночого обличчя c виряченими очима, широким пласким носом. Рот горгони відкритий, добре видно страшні зуби і висунутий язик. Замість волосся — змії. Найдавніші горгонейони в мистецтві Стародавньої Греції знайдені на розкопках в Тиринфі, їх датують 700 роком до н. е. З часом горгонейони частіше з'являються на протокоринфських та інших артефактах[2]. Одне з ранніх зображень голови горгони знайдено на глиняній метопі храму Аполлона в Термосі (бл. 625 року до н. е.). В скульптурі вперше знайшли на педименті храму Афіни в Кекірі (бл. 590 року до н. е.)
Скіфські кургани
З доби архаїки посуд і культові речі, упряж для коней, обладунки вояків прикрашають горгонейонами. Частка речей з зображеннями горгони Медузи різного щаблю довершеності приходить в Північне і Східне Причорномор'я з Іонії, Аттики та інших мистецьких центрів Стародавньої Греції. Розпочалося масове виготовлення золотих бляшок і фаларів з зображенням горгонейонів і в місцевих ювелірних майстернях Пантікапея. Частка цієї ювелірної продукції призначалася тільки для номадів чи скіфів.
В розкопаних скіфських курганах знайдена велика кількість бронзових і визолочених речей з горгонейонами (II и IV Семибратні кургани, датовані 5 століттям до н. е., в курганах навколо Німфея. За висновками, ці вироби привезені з Аттики). Курган Куль-Оба подарував науковцям золоту фіалу, а станиця Єлизаветинська — бронзовий обладунок-нагрудник з зображенням горгони Медузи рідкісного зразка. На пошкодженому обладунку добре збереглося обличчя горгони, що орієнтоване ще на архаїчні зразки. Обличчя симетричне, з розкритого рота стирчать зуби і язик, вуха прикрашені сережками з пірамідальними підвісками. Шия прикрашена масивним намистом, несподіваним на обладунку вояка. Волосся на голові укладене в хвилясту зачіску, з якої загрозливо піднялися чотири пари бородатих змій, добре відомих за розписами на давньогрецьких керамічних вазах. Медуза водночас красива і страхітлива, а її образ не зустрічається на інших іконографічних типах. Рельєфне зображення горгони Медузи дійшло до нашого часу з пошкодженнями (пропав низ нагрудника, частка правого ока Горгони, частина зачіски ліворуч і верх обладунка з рослинним орнаментом). Але горгонейон відносять до шедеврів давньогрецького мистецтва, створеного в столичній, а не провінційній майстерні.
-
Скульптура Афіни Лемнії. Дрезден. -
Мозаїка з горгонейоном, театр Діани, Александрія Єгипетська. -
Афінська срібна дидрахма, 520 до н. е., Британський музей. -
Поховальні урни етрусків, Перуджа, Італія.
Стародавній Рим
Зображення горгонейонів наслідувала і культура Стародавнього Риму. Їх можна зустріти на мармурових саркофагах аристократів, на обладунках римських імператорів тощо. В Помпеях кільця вхідних дверей часто мали вигляд обличчя Медузи Горгони, вважалося, що вона жене геть від житла негаразди.
-
Погруддя імператора Адріана. Музей археології (Севілья) -
Горгонейон на обладунку Адріана. -
Римський саркофаг 2 ст. н.е. Археологічний музей (Анталія) -
Октавіан Август. Римська камея, бл. 14-20 рю н.е., Британський музей.
Мистецтво Європи
Міф про горогону Медузу і героя Персея увійшов в культуру Європи з доби архаїки і поріднився з нею на декілька століть. Сюжет присутній в теракотових виробах і в чорнофігурному вазопису, в ювелірних виробах, на обладунках вояків (нагрудники, поножі) і в надгробках провінційних майстерень. Сюжети міфу підхопили художники 17 століття і митці (скульптори, декоратори, художники)19 го. Горгонейони втрачали магічну властивість відлякувати демонів зла і ставали звичним декоративним мотивом в різьбі, в ливарних виробах, в ліпленні.
-
-
Іменна ваза Вазописця Несса із горгонами, Афіни -
Фреска «Персей», римська вілла Сан-Марко, Стабії -
«Афіна, Персей і Медуза», рельєф провінційної майстерні -
«Персей», плафон вілли Фарнезіна, Рим -
Петергоф. Персей з головою Медузи, Великий каскад, золочена скульптура. -
«Персей», в стилі академізм, Фредерік Померой -
Ежен Тіріон, «Персей» -
-
Едвард Берн-Джонс. «Смерть горгони Медузи» -
Едвард Берн-Джонс. «Народження Пегаса і Хрісаора з шиї горгони» -
Сальватор Далі. Скульптурна група «Персей» в місті Марбелла
Див. також
Примітки
- ↑ Большой древнегреческий словарь. Архів оригіналу за 14 березня 2008. Процитовано 9 лютого 2012.
- ↑ Barry B. Powell. Homer and the Origin of the Greek Alphabet
Джерела
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Levezow: Über die Entwicklung des Gorgonenideals in der Poesie und bildenden Kunst der Alten. Berlin, 1833
- Otto Hans Besig, Hans Besig. Gorgo und Gorgoneion in der archaischen griechischen Kunst
- J.Floren. Studien zur Typologie des Gorgoneion, Munster, 1977
- P.Bastien. Egide, gorogoneion et buste imperial dans le monnayage romain.//NumAntCl9, 1980, p.247-283.
- M.Halm-Tisserant. Le gorgoneion, embleme d'Athena
- David A. Pendlebury. The Egyptianizing Origin of the Greek Gorgoneion
- Т. В. Николаева, А. И. Чернецов, Древнерусские амулеты змеевики. М., 1991.
- Русяева М. В. Горгонейоны на произведениях торевтики из скифских курганов. (Боспор Киммерийский, Понт и варварский мир в период античности и средневековья (Боспорские чтения — 3). Керчь, 2002. С. 216—218.)
