Гаврил Кацаров
Гаврил Кацаров
Народився	4 жовтня 1874(1874-10-04)[1]  Копривштиця, Софійська область, Болгарія
Помер	1 червня 1958(1958-06-01)[1] (83 роки)  Софія, Болгарія
Поховання	Центральний цвинтар Софіїd
Країна	Болгарія
Діяльність	мистецтвознавець, археолог, викладач університету, історик, філолог, класичний філолог, музеєзнавець, вчитель
Галузь	класична філологія[2], історія[2] і археологія[2]
Alma mater	Лейпцизький університет
Знання мов	болгарська[2] і німецька
Заклад	Софійський університет Святого Климента Охридського
Членство	Австрійська академія наук, Німецький археологічний інститут, Болгарська академія наук і Румунська академія
Посада	Rector of Sofia University “St. Kliment Ohridski”d
Батько	Iliya Katsarovd
Брати, сестри	Димитар Кацаров (офіцер)
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Гаврил Ілієв Кацаров (4 жовтня 1874, Копривштиця — 1 червня 1958, Софія) — болгарський вчений, класичний філолог, історик і археолог.^[3] Ректор Софійського університету.^[4] Директор Національного археологічного музею та Болгарського археологічного інституту.

Гаврил Кацаров народився 4 жовтня 1874 року в місті Копривштица. У 1899 році закінчив Лейпцігський університет як доктор з роботою «Класична філологія і давня історія». Спеціалізується в Берліні та Мюнхені (1901-1902) та Італії (1906).

Після повернення до Болгарії, він почав працювати вчителем у Першій софійській чоловічій гімназії, але незабаром був відряджений у Софійський університет. Доцент з 1900 року, надзвичайний професор (1904), професор (1910).^[5] Начальник кафедри старої історії (1910—1943 рр.). Він займав посаду декана Історико-філологічного факультету (1915-1918) і ректора університету (1927—1928).

У найступі два роки він стає директором Національного археологічного музею в Софії. Засновник і член правління Болгарського археологічного інституту (1920). Обраний директором після відставки Богдана Филова у березні 1940 року.

Дійсний член (академік) Болгарської академії наук (1909). Дійсний член Румунської академії наук (1936) та Австрійської академії наук (1939). Член іноземних спілок та інститутів.

Гаврил Кацаров — брат генерал-майора Димитра Кацарова.

• Державна система Афін (1904)
• Внесок у давню історію Софії (1910)
• Договір князя Іванко, сина Добротичева, з генуезцями в 1387 році (співавтор Василя Златарського, 1911).
• Внески в історію античності. Перша серія (1920)
• Пеонія. Внесок до давньої етнографії та історії Македонії (1921)
• Цар Філіпп II Македонський. Історія Македонії до 336 р. до н.е. (1922 р.)
• Болгарія в давнину. Історико-археологічні розповіді (1926)
• Загальна та болгарська історія ІІ прогімназичного курса (1927)
• Katzarow, Gawril (1930). Chapter XVII: Thrace. У Cook, S.A. (ред.). The Cambridge Ancient History; volume VIII; Rome and the Mediterranean 218-133 B.C. Cambridge At the University Press. с. 534-560.
• Джерела давньої історії та географії Фракії та Македонії, (1949)

1. ↑ ^{а б в} Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. ↑ ^{а б в г} Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
3. ↑ Алманах на Софийския университет 1888 – 1928, Кратка история на университета с животописни и книгописни сведения за преподавателите и асистентите от основаването на висшето училище насам. Университетска библиотека № 91. 1929. с. 92—99.
4. ↑ Коротка болгарська енциклопедія, видавництво Болгарської академії наук, Софія, 1964, т. 2, стор.
5. ↑ Ніколова, В., Куманов М., Болгарія. Короткий історичний довідник, т. 3, стор

• Альманах Софійського університету 1888-1939, С. 1940, с. 277-279
• Алексієва А., Велков В., Гавраїл Ілієв Кацаров. Бібліографія, С., 1953
• Велков В., Гаврил Кацаров, С., 1991
• Velkov, Velizar Iv. Gavril Kazarov (1874-1958) . // Revue Archéologique . janvier-juin 1959. 94-96.

• Роботи Гаврила Кацарова [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.] в бібліотеках WorldCat Catalog [Архівовано 10 квітня 2016 у Wayback Machine.])