| ГЕС Гешенен | |
|---|---|
 | |
| 46°40′02″ пн. ш. 8°35′05″ сх. д. / 46.66723° пн. ш. 8.58461° сх. д. | |
| Країна | .svg){kind=small} Швейцарія |
| Адмінодиниця | Гошенен |
| Стан | діюча |
| Річка | Ройс та його притоки |
| Каскад | каскад на Ройсі |
| Початок будівництва | 1955 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1961–1962 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 198 МВт |
| Середнє річне виробництво | 431 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 708 (Гешенеральпзе), 340 (Урнерлох) м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 6 |
| Витрата через турбіни | 2 × 50 МВА + 2 × 53,3 МВА + 1 × 20 МВА + 1х22 МВА м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 6 × 18 + 1 × 50 |
| Потужність гідроагрегатів | 4 × 41,2 + 2 × 16,6 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидна |
| Висота греблі | 155 м |
| Довжина греблі | 540 м |
| ЛЕП | 220 та 50 |
| Власник | SBB / CKW |
  ГЕС Гешенен | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Гешенен у Вікісховищі | |
ГЕС Гешенен (нім. Göschenen) — гідроелектростанція в центральній частині Швейцарії у верхній частині сточища річки Ройс (через Ааре належить до басейну Рейну).
Комплекс станції Гешенен, споруджений у період з 1955 по 1962 рік[1], працює за рахунок подавання води з двох дериваційних систем. Потужніша базується на використанні водосховища Гешенеральпзе, створеного у південно-східній частині Урійських Альп (східна частина Бернських Альп) на лівій притоці Ройсу — Гешенер Ройс. Ця водойма площею поверхні 1,32 км2 та корисним об'ємом 76 млн м3 (при нормальному коливанні рівня між позначками 1700 та 1792 метри НРМ) створена кам'яно-накидною греблею висотою 155 метрів, довжиною 540 метрів та товщиною по підошві до 700 метрів, яка потребувала для спорудження 9,3 млн м3 матеріалу[2][3]. До цього сховища за допомогою водозбірних тунелів також перекидається вода як з півдня, від витоків Ройсу (Тифенбах, Лохбах) у долині Урзеренталь, так і з півночі, з долини річки Форальпройс (ліва притока Гешенер Ройс, яка впадає в нього нижче за греблю)[4].
Від греблі до машинного залу через гірський масив правобережжя Гешенер Ройс веде дериваційний тунель довжиною 7 км та діаметром 3 метри, який після вирівнювального вузла переходить у напірний водогін довжиною 0,9 км та діаметром 2,4 метра. Така схема забезпечує напір 708 метрів[5].
Інша дериваційна система полягає у відборі води з Ройсу дещо нижче від Андерматт. У цьому місці Ройс уже прийняв поповнення з правих приток Готтардройс та Унтеральпройс (дренують північний схил Лепонтинських Альп), проте малий об'єм водосховища — всього 30 тис. м3 — дає змогу подавати лише 12 м3/с проти 30 м3/с із першої системи. Крім того, напір у другій дериваційній системі (Урнерлох) становить усього 340 метрів. Її підвідний тунель має довжину 2,5 км при діаметрі 2,2 метра та переходить у напірний водогін довжиною 0,5 км та діаметром 1,7 метра[6].
Машинний зал станції споруджений у підземному виконанні на глибині 80 метрів та має розміри 120 × 20 метрів і висоту 30 метрів[7]. Для роботи на воді Göscheneralpsee він обладнаний чотирма турбінами типу Пелтон потужністю по 41,2 МВт, для використання ресурсу з Урнерлох — двома турбінами того ж типу потужністю по 16,6 МВт. Половина з них працює на однофазні генератори, виробляючи струм для співвласника станції залізничної компанії SBB. При цьому за рахунок більш стабільного притоку з Urnerloch дві менш потужні турбіни виробляють третину з річного показника у 430 млн кВт·год, хоча на них припадає лише шоста частина потужності ГЕС[8][9].
Відпрацьована вода спрямовується на другий ступінь гідровузла ГЕС Вассен.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 220 та 50 кВ[10].
- ↑ AG, Kraftwerke Göschenen. Kraftwerk Göschenen AG: Geschichte. www.kw-goeschenen.ch (англ.). Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 26 липня 2017.
- ↑ Goescheneralp dam (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2017.
- ↑ AG, Kraftwerke Göschenen. Kraftwerk Göschenen AG: Staudamm. www.kw-goeschenen.ch (англ.). Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- ↑ Goeschenen scheme. Архів оригіналу за 19 серпня 2017.
- ↑ AG, Kraftwerke Göschenen. Kraftwerk Göschenen AG: Hydrologie. www.kw-goeschenen.ch (англ.). Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- ↑ AG, Kraftwerke Göschenen. Kraftwerk Göschenen AG: Hydrologie. www.kw-goeschenen.ch (англ.). Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- ↑ AG, Kraftwerke Göschenen. Kraftwerk Göschenen AG: Allgemein. www.kw-goeschenen.ch (англ.). Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- ↑ AG, Kraftwerke Göschenen. Kraftwerk Göschenen AG: Produktion. www.kw-goeschenen.ch (англ.). Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- ↑ AG, Kraftwerke Göschenen. Kraftwerk Göschenen AG: Produktion. www.kw-goeschenen.ch (англ.). Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- ↑ AG, Kraftwerke Göschenen. Kraftwerk Göschenen AG: CKW. www.kw-goeschenen.ch (англ.). Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
