Вільгельм Ганеманн
Особисті дані
Народження	14 квітня 1914(1914-04-14)
	Відень, Австро-Угорщина
Смерть	23 серпня 1991(1991-08-23) (77 років)
	Відень, Австрія
Зріст	175 см
Вага	74 кг
Прізвисько	Willy Zigeuner
Громадянство	Австрія
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
	«Донауфельд»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1931-1945 «Адміра» (Відень) 219 (155) 1945-1952 «Ваккер» (Відень) 129 (75) 1959 «Ваккер» (Відень) 1 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1935-1948 Австрія 23 (4) 1937-1951 Австрія (B) 2 (2) 1938-1941 Німеччина 23 (16)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1952-1953 «Ферст Вієнна» 1953-1955 «Фюрт» 1955-1958 Грассхоппер 1958-1959 Біль-Б'єнн 1959-1960 «Ваккер» (Відень) 1960-1961 «Біль-Б'єнн» +1962 «Ваккер» (Інсбрук) 1964-1965 «Хюттельдорф» 1966-1967 «Лозанна» 1968-1970 ВАК 1970-1971 «Біберах»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Вільгельм Ганеманн (нім. Wilhelm Hahnemann; 14 квітня 1914, Відень — 23 серпня 1991, там само) — австрійський і німецький футболіст, футбольний тренер. Виступав на позиції нападника. Шестиразовий чемпіон Австрії, триразовий володар Кубка Австрії, фіналіст Кубка Мітропи. Учасник чемпіонату світу 1938 року.

Вільгельм Ганеманн починав кар'єру в клубі «Донауфельд», звідки в 1931 році перейшов у віденську «Адміру», яка виступала в вищому дивізіоні чемпіонату Австрії. У новій команді він швидко пробився в основу і зробив собі ім'я, граючи в нападі разом із знаменитою зв'язкою Шалль — Фогль. У сезоні 1935/36 Ганеманн з 23 голами став найкращим бомбардиром чемпіонату. Його партнером на правому фланзі атаки був на той час Леопольд Фогль. Ганеманн вважався розумним і енергійним нападником з відточеною технікою і вмінням добре грати головою. У період до 1939 року він з командою п'ять разів ставав чемпіоном Австрії і двічі вигравав кубок країни. У фінальному матчі 1934 року проти віденського «Рапіда» Ганеманн зробив хет-трик, а його команда розгромила суперника з рахунком 8:0. Однак вершиною кар'єри Ганеманна в «Адмірі» стала участь у фіналі Кубка Мітропи 1934 проти «Болоньї» (за сумою двох матчів «Адміра» поступилася італійцям з рахунком 4:7). Ганеманн узяв участь у всіх матчах турніру і забив 4 м'ячі, вразивши ворота «Наполі», празької «Спарти» і «Ювентуса».

Після закінчення Другої світової війни і поділу Відня на сектори окупації Ганеманн, через своє місце проживання, був змушений перейти до віденського «Ваккера». У новому клубі він знову швидко домігся успіху, вигравши в 1947 році «золотий дубль». Нападник вніс вирішальний внесок у завоювання титулів, ставши кращим бомбардиром «Ваккера» в чемпіонаті, а також забивши переможний м'яч у фіналі Кубка Австрії проти віденської «Аустрії».

Ганеманн завершив ігрову кар'єру в 1952 році, маючи на рахунку 221 гол у вищому австрійському дивізіоні. Відразу слідом за цим він почав кар'єру тренера, очоливши віденський клуб «Вієнна». За підсумками сезону команда посіла четверте місце в чемпіонаті, після чого Ганеманн перейшов в німецький клуб «Фюрт», а через два роки — в швейцарський «Грассхоппер». З яким домігся найкращих досягнень у своїй тренерській кар'єрі, вигравши в сезоні 1955/56 чемпіонат і кубок Швейцарії.

У 1958 році Ганеманн перейшов у клуб другого швейцарського дивізіону «Біль-Б'єнн», однак йому не вдалося вивести команду у вищий дивізіон. Наступного року Ганеманна запросив його старий клуб «Ваккер», який на той час мав серйозні труднощі в чемпіонаті Австрії. Через брак гравців колишній нападник був змушений вийти на поле в одному з матчів сезону 1959/60. У цій грі 45-річному Ганеманну вдалося забити гол. Під його керівництвом «Ваккер» зумів зберегти місце у вищому дивізіоні, після чого Ганеманн повернувся в «Біль-Б'єнн» на один сезон. У 1962 році він недовго тренував «Ваккер» з Інсбрука, а потім перервав професійну кар'єру. До 1965 року Ганеманн очолював як тренер-гравець аматорський клуб «Хюттельдорф», іноді виходячи грати навіть на позиції воротаря. У сезоні 1966/67 він знову повернувся в професійний спорт, очоливши швейцарську «Лозанну» і дійшовши з нею до фіналу Кубка Швейцарії. Завершив тренерську кар'єру в 1971 році.

Ганеманн дебютував у збірній Австрії 12 травня 1935 року в матчі проти Польщі. Гра закінчилася перемогою австрійців з рахунком 5:2, при цьому Ганеманн забив один з голів. Протягом трьох наступних років Ганеман регулярно грав за основну команду, однак після аншлюсу збірна Австрії була розформована. Ганеманн, як і багато інших австрійських футболістів, почав виступати за збірну Німеччини, зігравши в цілому 23 матчі і забивши 16 голів. У складі цієї збірної нападник взяв участь у чемпіонаті світу 1938 року, де йому вдалося забити в матчі зі збірною Швейцарії, принісши перемогу Німеччині з рахунком 1:0. У 1940 році в товариському матчі проти Фінляндії Ганеманн забив 6 голів, а гра завершилася з рахунком 13:0 на користь німців. Єдиним гравцем в історії збірної Німеччини, якому вдалося забити більше голів в одному матчі, є Готтфрід Фукс.

У 1946 році Ганеманн повернувся до новоствореної збірної Австрії і очолив її в ролі капітана на Олімпійських іграх 1948 року. Однак австрійці вибули в першому ж раунді турніру, програвши Швеції з рахунком 0:3, після чого завершив кар'єру в збірній.

Виступав також за збірну Відня. Дебютував 1933 року в грі проти збірної Праги, що завершилася перемогою австрійців з рахунком 4:0, а Ганеманн забив один з голів^[1]

До кінця життя активно займався спортом, граючи в теніс. Він зажив слави одного з найкращих тенісистів серед вікових гравців. Паралельно Ганеманн займався тренерською діяльністю.

Раптово помер на тенісному корті в віці 77 років.

У 1993 році ім'ям Вільгельма Ганеманна була названа одна з алей у Відні.

• Чемпіон Австрії (6): 1931/32, 1933/34, 1935/36, 1936/37, 1938/39, 1946/47
• Володар Кубка Австрії (3): 1931/32, 1933/34, 1946/47
• Фіналіст кубка Мітропи (1): 1934
• Найкращий бомбардир чемпіонату Австрії: 1936
• Переможець Німецького гімнастичного і спортивного фестивалю: 1938

• Чемпіон Швейцарії: 1955/56
• Володар Кубка Швейцарії: 1955/56

• Статистика на National Football Teams [Архівовано 18 лютого 2019 у Wayback Machine.](англ.)