Вольфгарт Гайнрігс
нім. Wolfhart Heinrichs
Народився	3 жовтня 1941(1941-10-03)[1][2]  Кельн, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія
Помер	23 січня 2014(2014-01-23)[2] (72 роки)
Країна	Німеччина
Діяльність	орієнталіст, arabist, філолог, викладач університету
Alma mater	Школа східних і африканських досліджень Лондонського університетуd Франкфуртський університет Гіссенський університет
Галузь	сходознавство[3], іслам[3], Arabic poetryd[3] і арабістика[3]
Заклад	Гарвардський університет Гіссенський університет

Вольфгарт Гайнрігс (нім. Wolfhart Heinrichs, 3 жовтня 1941(19411003), Кельн, Нацистська Німеччина — 23 січня 2014) — німецько-американський лінгвіст філолог, перекладач, професор арабської мови у Гарвардському університеті. Один із головних редакторів другого видання фундаментальної «Енциклопедії ісламу».

Вольфгарт Гайнрігс народився 3 жовтня 1941 року у сім'ї вчених. Його батько, Маттіас Гайнрігс, обіймав посаду професора історії античної Німеччини у Гіссенському університеті та Вільному університеті Берліна, а мати, Анна Гайнрігс, викладала давньоскандинавську мову, до моменту смерті у віці 80 років обіймаючи посаду професора Вільного університету^[4].

Середню освіту Вольфгарт здобув у гімназії імені Фрідріха Вільгельма (нім. Friedrich-Wilhelm-Gymnasium) у Кельні, після чого вступив на факультет арабської мови й ісламознавства Кельнського університету. Наступного року він вступив до Школи сходознавства й африканістики Лондонського університету, навчаючись також в університетах Франкфурта та Гіссена. Серед його вчителів були такі відомі вчені як Вернер Каскель, Гельмут Гетьє, Р. Б. Сержант, Рудольф Зейгайм й Евальд Вагнер. У 1967 році Вольфгарт захистив дисертацію на PhD на тему «Відображення „Поетики“ Арістотеля у поезії Хазіма аль-Картаджані» та вирушив до Бейрута, де проходив практику в Інституті сходознавства^[5].

У 1968—1977 роках Гайнрігс навчав студентів у Гіссенському університеті, при цьому працюючи запрошеним лектором у Гарвардському університеті. У 1978 році він залишив Німеччину та був прийнятий на роботу як штатний лектор Гарварда^[6]. У 1989 році Гайнрігса запросили як співредактора другого видання «Енциклопедії ісламу», для якої він написав понад 50 статей^[5]. Через сім років Гайнрігс змінив Мусін Махді на посаді професора арабської мови імені Джеймса Річарда Джеветта^[6]. У 2008 році на честь Вольфгарта був випущений фестшрифт, у написанні якого взяли участь такі вчені як-от Майкл Куперсон, Тьєррі Б'янкі, Беатріс Грюндлер та інші^[7].

Вольфгарт Гайнрігс несподівано помер 23 січня 2014 року^[6][8].

У 1967 році разом з турецьким сходознавцем Фуатом Зенгіним Вольфгарт став редактором 12-томної праці, яка отримала назву «Geschichte des arabischen Schrifttums» («Історія арабського писання»)^[9]. Рецензенти називали її фундаментальним, монументальним і грандіозним проєктом^[10][11]. Кожен із томів присвячений окремій темі в арабістиці: поезії^[12], лексикографії^[11] та ін^[13].

За словами істориків Авінгана Ноя та Халіда ер-Русайніба, Гайнрігс був великим любителем мов. Крім рідної німецької та арабської на професійному рівні, він володів англійською, французькою, російською, грецькою, латиною, івритом, арамейською, сирійською, геєзом, фарсі, турецькою й іншими мовами. В останні роки свого життя він вивчав мбараквенго, поширену у Південній Африці, намагаючись при цьому поділитися своїми знаннями з іншими. Для Вольфгарта інтерес до мови одночасно означав інтерес та співчуття до історії, ідей та культури тих народів, які її використовували. В інтерпретації історичних текстів його головним принципом була традиція німецької науки «Sitz im Leben», яка говорить про взаємозв'язок соціального та культурного контексту. У своїй статті «On the Genesis of the Ḥaqīqa-Majāz Dichotomy» Гайнрігс прямо посилається на цей принцип, розповідаючи, як арабський термін «маджаз» згодом змінив свій сенс і забарвлення через те, що ранні богослови намагалися зрозуміти зміст явних антропоморфізмів у Корані^[14].

У своїй короткій праці «The hand of the northwind» («Рука північного вітру») 1977 року Вольфгарт простежує еволюцію поняття «метафора», як те, що дозволяє приписувати щось відсутнє у предмета для позначення того, що він спочатку не означав. За словами Гайнрігса, це обумовлюється тим, що увага середньовічних арабських літературознавців зміщується з домусульманської арабської поезії на «стилістичну неповторність» священної книги^[14].

У 1987 році Гайнрігс одружився з викладачкою арабської мови Альме Гізе^[15], яка пережила свого чоловіка. Дітей у пари не було, але було дев'ять свійських тварин — кролики, щури, морська свинка, кішки^[14].

За словами Вольфгарта, його життєвий принцип відображав переведений ним же англійською вірш середньовічного арабського поета Ібн Фаріса^[14]:

Автор/співавтор

• Heinrichs Wolfhart. Arabische Dichtung und griechische Poetik. Hāzim al-Qartāğannīs Grundlegung d. Poetik mit Hilfe aristotel. Begriffe. — Wiesbaden : Franz Steiner Verlag, 1969. — (Beiruter Texte und Studien, Bd. 8)
• Heinrichs Wolfhart. The hand of the northwind : opinions on metaphor and the early meaning of istiʼāra in Arabic poetics. — Mainz; Wiesbaden : Deutsche Morgenländische Gesellschaft; Franz Steiner Verlag, 1977. — 64 p. — ISBN 35-150-2682-7.

Редактор/Співредактор

• Geschichte des arabischen Schrifttums : [нім.] : in 12 Bd. / Fuat Sezgin. — Leiden : E.J. Brill : Institut für Geschichte der Arabisch-Islamischen Wissenschaften an der Johann Wolfgang Goethe-Universität, 1967.
• Encyclopaedia of Islam. 2nd ed : [англ.]: in 12 vol. / ed. by P. J. Bearman, Th. Bianquis, C. E. Bosworth, E. van Donzel, W. P. Heinrichs et al. — Leiden: E.J. Brill, 1960—2005. (платн.)
• Orientalisches Mittelalter / J. Christoph Bürgel; Wolfhart Heinrichs (Hrzg). — Wiesbaden : Aula-Verlag, 1990. — (Neues Handbuch der Literaturwissenschaft, Bd. 5) — ISBN 38-910-4053-9.
• Studies in Neo-Aramaic / edited by Wolfhart Heinrichs. — Leiden; Boston : E.J. Brill, 1992. — xvii, 217 p. — (Harvard Semitic Studies, vol. 36) — ISBN 978-90-04-36953-5.
• The Law Applied: Contextualizing the Islamic Shari'a. A Volume in Honor of Frank E. Vogel / edited by Peri J. Bearman; Wolfhart Heinrichs; Bernard G. Weiss. — L. : I.B. Tauris, 2008. — xi, 442 p. — ISBN 978-1-435-69177-3.

• Gruendler Beatrice; Cooperson Michael. Preliminary Materials // Classical Arabic Humanities in Their Own Terms: Festschrift for Wolfhart Heinrichs on His 65th Birthday / edited by Beatrice Gruendler; Michael Cooperson. — Leiden : BRILL, 2008. — P. i—xxxvi. — ISBN 978-90-04-16573-1.
• Noy Avigail; El-Rouayheb Khaled. Wolfhart P. Heinrichs 1941–2014 // Review of Middle East Studies. — N. Y. : Cambridge University Press, 2015. — Vol. 49, iss. 1 (2). — P. 118—120. — ISSN 2151-3481. — DOI:10.1017/rms.2015.40.
• Cooperson Michael. In Memorian. Wolfhart P. Heinrichs // Al-ʿUṣūr al-Wusṭā. — N. Y. : Columbia University Press, 2015. — Vol. 23 (29 March). — P. 227—229. — ISSN 2769-2922.