Статут Великого князівства Литовського 1566 року, в українській історіографії також Волинський статут ─ друга редакція зводу законів Великого князівства Литовського, яке складало правову основу держави.[1] Як Віленський привілей 1563 року, так і друга редакція Статуту були досягненням насамперед протестантської шляхти і магнатів, які брали дієву участь у створенні обох документів.
Статут 1566 року на білоруських землях діяв до прийняття нового зводу законів держави — Статуту 1588 року, а на українських землях, приєднаних до Польщі у 1569 році — Волинському, Київському, Брацлавському воєводствах (за винятком деяких артикулів), він продовжував діяти під назвою «Волинський Статут» і після набрання чинності Статутом 1588 року[2].
Історія створення Статуту
У 1544 Брестський сейм звернувся до великого князя з проханням доопрацювати Статут Великого князівства Литовського 1529 року.
У 1551 була створена Статутна комісія, яка складалася з 5 католиків і 5 православних. Очолив 1-у комісію єпископ Жемайтії Ян Доманівський. Спори по окремих статтях затримали його введення в дію.
Завдяки старанням Остафія Воловича Статут був прийнятий і затверджений в 1566 році.
Привілеєм Сигізмунда II Августа від 1 березня 1566 Статут був затверджений. Привілей був надрукований в якості преамбули до Статуту і в ньому зазначалося, що саме цей звід законів є єдиним правомочним документом, «водле которого вжо вси обыватели того панства нашого Великого Княства Литовского и вси земли ку нему належачие будуть радити и судити».
Відомо 58 списків Другого Статуту (п’ять із них писані латиною, а чотири десятки — польською мовами).[3]
З травня 2024 р. рукописний примірник польського перекладу Другого Статуту експонується на постійній виставці у Палаці Речі Посполитої у Варшаві.[4]
Див. також
Примітки
- ↑ ДРУГИЙ (ВОЛИНСЬКИЙ) СТАТУТ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1566 РОКУ. Архів оригіналу за 13 червня 2008.
- ↑ В. М. Бічун. КАНСТЫТУЦЫЙНАЕ ПРАВА ВЯЛІКАГА КНЯСТВА ЛІТОЎСКАГА (ПА СТАТУТАХ 1529, 1566, 1588 гг.)
- ↑ Гурбик А.О, [1], Статути Великого князівства Литовського.
- ↑ Makowski, Tomasz; Sapała, Patryk, The Palace of the Commonwealth. Three times opened. Treasures from the National Library of Poland at the Palace of the Commonwealth. Warsaw: National Library of Poland, 2024, с. 68, (укр. Палац Співдружності. Відкртий тричі. Скарби Національної бібліотеки Польщі в Палаці Речі Посполитої. Варшава: Національна бібліотека Польщі).
Посилання
- Волинський статут [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
- Судово-адміністративна реформа 1564—66 [Архівовано 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- http://litopys.org.ua/statut2/st1566.htm [Архівовано 13 червня 2008 у Wayback Machine.] // Другий (Волинський) Статут Великого князівство Литовського 1566 року
- Довнар Т. И. Статут Великого княжества Литовского 1566 (Второй Статут) // МИНСК: ГИУСТ БГУ, 2010. (pdf)
Джерела
- Грушевський, Михайло (1902). Statut Litewski drugiej redakcyi (1566) [Статут Литовський другого видання (1566)]. Львів: Записки товариства імені Шевченка. с. 15—20. Процитовано 22 лютого 2025 року.