Потреби господарського комплексу України зумовили необхідність будівництва великої кількості водосховищ, а також зарегулювання річкового стоку.
Загальна характеристика
На території України налічується 1103 водосховища[1].
Вони утримують 55315,8 млн м³ води (величина повного об'єму), зокрема 8565,8 млн м³ — без 6-и водосховищ Дніпровського каскаду та 2-х Дністровських водосховищ (головного та буферного). В цілому, всі водосховища утримують об'єм води, що перевищує середній річний стік Дніпра.
Найбільші водосховища (загалом шість — Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам'янське, Дніпровське) створено на Дніпрі з 30-х по 70-і роки ХХ ст. На початку 80-х років було створено Дністровське водосховище. Значно меншими є водосховища у басейнах річок Південний Буг, Сіверський Донець та інші.
Останнім часом роботи по зарегулюванню стоку практично припинилися. Певною мірою це зумовлено значним використанням наявних природних ресурсів, а також необхідністю значних коштів на будь-яке гідротехнічне будівництво.
Розташування по областях
Поширені водосховища по території України нерівномірно.
Найбільша кількість водосховищ зосереджена в посушливих центральних та південно-східних областях: Донецькій (130 водосховищ), Дніпропетровській (101), Кіровоградській (84).
Найменшу кількість водосховищ на своїй території мають Івано-Франківська та Чернівецька області — по три.
Передано в оренду місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування 431 водосховище[1] , або 39 % від загальної кількості їх в країні.
Найбільше орендованих водосховищ у Кіровоградській (68 %), Донецькій (55 %), Харківській (54 %), Полтавській (51 %) областях.
Немає водосховищ в оренді у Івано-Франківській, Львівській та Херсонській областях.
Наявність водосховищ у межах адміністративно-територіальних утворень України (без Дніпровського каскаду та Дністровських водосховищ)[1]
Адмін.-тер. утворення | Кількість вдсх, шт. | Площа вдсх, га | Об'єм вдсх (повний), млн м³ | В оренді, шт. | В оренді, га |
---|---|---|---|---|---|
АР Крим | 22 | 3614 | 334,2 | 1 | 65 |
Вінницька обл. | 52 | 9658 | 293 | 6 | 616 |
Волинська обл. | 9 | 1960 | 36,4 | 2 | 133 |
Дніпропетровська обл. | 101 | 20100 | 909 | 39 | 3243 |
Донецька обл. | 130 | 18186 | 1746 | 72 | 6990 |
Житомирська обл. | 54 | 7744 | 181,7 | 19 | 2439 |
Закарпатська обл. | 9 | 1212 | 40,6 | 7 | 995 |
Запорізька обл. | 28 | 2474 | 74,8 | 17 | 1137 |
Івано-Франківська обл. | 3 | 1631 | 63,5 | -** | - |
Київська обл. | 62 | 10250 | 194 | 21 | 2573 |
Кіровоградська обл. | 84 | 9501 | 264,3 | 57 | 4306 |
Луганська обл. | 73 | 7403 | 254 | 34 | 2497 |
Львівська обл. | 20 | 3288 | 67,1 | - | - |
Миколаївська обл. | 45 | 7585 | 374,7 | 17 | 1231 |
Одеська обл. | 64 | 58704 | 2106,7 | 11 | 1498 |
Полтавська обл. | 69 | 6470 | 149,9 | 35 | 2724 |
Рівненська обл. | 12 | 2925 | 47,8 | 4 | 380 |
Сумська обл. | 43 | 4657 | 99 | 5 | 315 |
Тернопільська обл. | 26 | 3579 | 79,3 | 15 | 1940 |
Харківська обл. | 57 | 33050 | 1497,3 | 31 | 3220 |
Херсонська обл. | 14 | 13743 | 138,3 | - | - |
Хмельницька обл. | 51 | 10961 | 258,2 | 20 | 2636 |
Черкаська обл. | 38 | 5918 | 118,7 | 6 | 586 |
Чернівецька обл. | 3 | 168 | 7,8 | 2 | 138 |
Чернігівська обл. | 24 | 2201 | 48 | 10 | 1082 |
м. Київ | -* | - | - | - | - |
м. Севастополь | 1 | 604 | 64,2 | - | - |
Разом по Україні | 3095 | 747586 | 275566,1 | 3631 | 403743 |
Примітка: -* — водосховищ немає; -** — в оренді немає.
Розташування по річкових басейнах
Найбільша кількість водосховищ в Україні зосереджена в басейні Дніпра (понад 45 %). Частка басейну Південного Бугу — 17 %, Дону (Сіверського Дінця) — понад 13 %.
Картосхема наявності водосховищ (кількість — штук; площа — га; об'єм — млн. м³) у межах районів річкових басейнів на території України — без Дніпровського каскаду та Дністровських водосховищ[1]]]
|
Картосхема наявності в оренді водосховищ (кількість — штук; площа — га) у межах районів річкових басейнів на території України — без Дніпровського каскаду та Дністровських водосховищ [1]
|
Наявність водосховищ у межах районів річкових басейнів на території України (без Дніпровського каскаду та Дністровських водосховищ)[1]
Район річкового басейну | Кількість вдсх, шт. | Площа вдсх, га | Об'єм вдсх (повний), млн м³ | В оренді, шт. | В оренді, га |
---|---|---|---|---|---|
Вісли (Зах. Бугу та Сану) | 11 | 3293 | 63,3 | -* | - |
Дунаю | 40 | 53824 | 1975 | 10 | 1300 |
Дністра | 62 | 11229 | 298,8 | 16 | 1904 |
Південного Бугу | 186 | 29952 | 893,2 | 73 | 6186 |
Дніпра | 498 | 75062 | 2219,9 | 205 | 20405 |
Річок Причорномор'я | 34 | 4845 | 162,4 | 8 | 1017 |
Дону | 149 | 43702 | 1997,1 | 74 | 6230 |
Річок Приазов'я | 92 | 21461 | 557,7 | 43 | 3636 |
Річок Криму | 23 | 4218 | 398,4 | 1 | 65 |
Разом по Україні | 1095 | 247586 | 8565,8 | 431 | 40743 |
Примітка: -* — в оренді немає.
Найменше водосховищ у районі річкового басейну Вісли (Західного Бугу та Сану) — 1 % від загальної кількості по країні.[1]
Найбільше орендованих водосховищ у районі річкового басейну Дону (Сіверського Дінця) — близько 50 %, Дніпра — 48 %, річок Приазов'я — 47 %.
Немає орендованих водосховищ у районі річкового басейну Вісли (Західного Бугу та Сану).
Характеристики основних водосховищ
Назва водосховища | Місцезнаходження | Відстань від гирла, км | НПР, м | Площа, км² | Повний об'єм, млн м³ |
---|---|---|---|---|---|
Київське | р. Дніпро | 103,0 | 922 | 3730 | |
Канівське | р. Дніпро | 91,5 | 581 | 2500 | |
Кременчуцьке | р. Дніпро | 81,0 | 2252 | 13520 | |
Кам'янське | р. Дніпро | 64,0 | 567 | 2460 | |
Дніпровське | р. Дніпро | 51,4 | 410 | 3320 | |
Дністровське | р. Дністер | 677,7 | 121,0 | 142 | 2000 |
Краснопавлівське | Канал Дніпро — Донбас | - | 120,0 | 35,0 | 410,0 |
Карачунівське | р. Інгулець | 83,0 | 59,0 | 44,8 | 308,5 |
Вуглегірське | р. Лугань | 180 | 167,5 | 15,1 | 162,0 |
Ладижинське | р. Південний Буг | 400 | 177,0 | 20,8 | 150,8 |
Шолохівське | р. Базавлук | 19,0 | 30,8 | 13,6 | 97,2 |
Ташлицьке | балка Ташлик | 2,3 | 99,5 | 8,6 | 86,0 |
Павлівське | р. Кальміус | 45,0 | 34,2 | 10,0 | 76,3 |
Зеленодольське | Канал Дніпро — Кривий Ріг | - | 89,0 | 15,7 | 74,4 |
Чорнорічинське | р. Чорна | 27,4 | 261 | 6,04 | 64,2 |
Сергіївське | наливне, Херсонська обл. | - | 1,0 | 62,3 | 63,0 |
Курахівське | р. Вовча | 275 | 114,8 | 15,3 | 62,5 |
Макортівське | р. Саксагань | 85,0 | 81,8 | 13,3 | 57,9 |
Південне | наливне, Канал Дніпро — Кривий Ріг | - | 96,5 | 11,3 | 57,3 |
Лиман (водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС) | наливне, Харківська обл. | - | 91,0 | 12,5 | 53,1 |
Бурштинське | р. Гнила Липа | 7,0 | 229,0 | 12,6 | 49,9 |
Старокримське | р. Кальчик | 18,0 | 41,0 | 4,5 | 45,2 |
Хрінницьке | р. Стир | 380 | 187,3 | 20,5 | 45,0 |
Старобешівське | р. Кальміус | 153 | 92,0 | 9,0 | 44,0 |
Іскрівське | р. Інгулець | 366 | 75,0 | 11,2 | 40,7 |
Софіївське | р. Інгул | 108 | 39,5 | 4,7 | 36,0 |
Сімферопольське | р. Салгир | 157 | 291,5 | 3,23 | 36,0 |
Фронтове | наливне, Північно-Кримський канал | - | 94,0 | 2,70 | 24,0 |
Партизанське | р. Альма | 50,6 | 272,0 | 2,25 | 34,4 |
Жовтневе | р. Мокрий Ізюмець | 5,0 | 42,5 | 4,25 | 31,0 |
Іршанське | р. Ірша | 79,2 | 185,0 | 6,91 | 30,2 |
Щедрівське | р. Південний Буг | 681 | 265,5 | 13,3 | 30,1 |
Клебан-Бикське | р. Клебан-Бик | 2,0 | 102,75 | 6,50 | 27,8 |
Загорське | р. Кача | 53,0 | 345,0 | 1,56 | 27,8 |
Теребле-Ріцьке | р. Теребля | 36,0 | 515,0 | 1,55 | 24,0 |
Станційне | наливне, Північно-Кримський канал | - | 94,0 | 2,70 | 24,0 |
Трав'янське | р. Харків | 5,92 | 22,2 | ||
Муромське | р. Муром | 4,08 | 14,0 | ||
Великобурлуцьке | р. Великий Бурлук | 4,10 | 14,2 | ||
Орільське | р. Оріль | 7,00 | 13,8 | ||
Олександрівське | р. Мокрий Мерчик | 3,52 | 11,4 | ||
В'ялівське | р. В'ялий | 1,70 | 10,0 |
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д е ж Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2
Література
- Хільчевський В. К. Особливості гідрографії Європи: річки, озера, водосховища // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2022. № 4(66). C. 6-16. DOI: https://doi.org/10.17721/2306-5680.2022.4.1
- Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
- Вишневський В. І. Річки і водойми України. Стан і використання: Монографія. — К.: Віпол, 2000. — С.93
- (рос.) Гидрология и гидрохимия Днепра и его водохранилищ. — К. : Наукова думка, 1989. — 216 с. — ISBN 5-12-000805-4.
- Основні засади управління якістю водних ресурсів та їхня охорона [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського. — К.: ВПЦ «Київський університет». — 2015. — 154 с.
- Хільчевський В. К., Гребінь В. В. Водні об'єкти України та рекреаційне оцінювання якості води. — К.: ДІА, 2022. — 240 с. ISBN 978-617-7785-46-9.