Хрінницьке водосховище

Хрінницьке водосховище
	Хрінницьке водосховище
	50°25′30″ пн. ш. 25°09′57″ сх. д. / 50.42491° пн. ш. 25.1657° сх. д.
Розташування
Країна	Україна
Регіон	Волинська область; Рівненська область
Розташування	Хрінники, на півдні Рівненської і Волинської області України
Геологічні дані
Тип	Гідроелектростанційне водосховище,руслове, сезонного регулювання стоку
Розміри
Площа поверхні	18,3 км²
Висота	187,3 м БС м
Глибина середня	2 м м
Глибина макс.	6 м м
Об'єм	45 млн м³ км³
Вода
Басейн
Вливаються	Стир,
Витікають	Стир
Країни басейну	Україна
Інше
Geonames	8432151
	Хрінницьке водосховище (Україна)
	Хрінницьке водосховище у Вікісховищі

Хрінницьке водосховище — водосховище на річці на річці Стир (басейн Прип'яті). Створене 1957 року з метою забезпечення роботи вбудованої у тіло греблі гідроелектростанції, а також для рекреації та рибогосподарських потреб регіону.

Загальна інформація

Розташоване в адміністративних межах Дубенсього району Рівненської області та Луцького Волинської області. Площа водосховища 1830 га (18,3 км²). Глибина від двох до шести метрів, на ямах та руслі річки є і більше. За період свого існування водосховище декілька разів спрацьовувалось (спускалось). Так, останній раз, у травні 1989 року в нижньому б'єфі неподалік греблі водосховища було виявлено карстову воронку в діаметрі 25 м та глибиною 9 м, внаслідок чого було здійснено повне спрацювання водосховища до рівня мертвого об'єму. І лише в 1999 році після здійснених ремонтних робіт на водопідпірній греблі водосховище було наповнено водою. Хрінницьке водосховище значно впливає на рівень води у Стиру. Для стабілізації ситуації з підтопленнями територій фахівці рекомендують встановити додаткову захисну дамбу та помпові станції. Відкачувати воду через високий рівень ґрунтових вод потрібно регулярно.

Промислове рибальство

В Рівненській та Волинській областях Хрінницьке водосховище є найбільшим штучно створеним водним об'єктом, і з самого початку свого існування є одним з основних рибопромислових об'єктів. У виловах нараховується близько 28 видів риб, які відносяться до 8 родин.

В промислових виловах в 1978–2007 років постійно спостерігались десять видів риб, а саме:

щука (Esox Lucius L.)]]
окунь (Perca fluviatilis L.)
лящ (Abramis brama L.)
плітка (Rutilus rutilus L.)
краснопірка (Scardinius erythrophthalamus L.)
сом (Siglurus glanis L.)
сазан (Cyprinus carpio L.)
плоскирка (Blica bjoerkna L.)
карась сріблястий (Carassius auratus gibelio L.)
лин (Tinca tinca L.)

Решта ж видів спостерігались у виловах як прилов і їх кількість була не значною. Промислові вилови на водосховищі протягом його існування різко коливаються в період до повного спрацювання коли у 1978-1989 роках спостерігались вилови від 42,1 тон до 86,05 тон в рік та після десятирічної перерви в роботі водосховища у 2001—2006 роках спостерігаються вилови від 3,95 тон до 12,11 тон. Але незважаючи на скорочення вилову та перебудови у видовому складі іхтіофауни, протягом 1978—2006 років в промислових уловах наймасовіше спостерігались 4 види риб, а саме щука, карась сріблястий, плітка та лин.

Любительське рибальство

Водойма загального користування, тому діють Правила любительського і спортивного рибальства. Любительське рибальство безкоштовне. Під час весняної нерестової заборони ловити рибу не можна^[1].

Примітки

↑ Увага: дати початку і закінчення весняної заборони на вилов риби можуть відрізнятись — шукайте актуальну інформацію в відповідних наказах регулюючих органів

Література

Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.

Посилання

[1] Увага: дати початку і закінчення весняної заборони на вилов риби можуть відрізнятись — шукайте актуальну інформацію в відповідних наказах регулюючих органів

[1]