| Біляк Василь Андрійович | |
|---|---|
| Народився | 2 листопада 1924  Опішня, Зіньківський район, Полтавська область |
| Помер | 19 квітня 1995 (70 років) Опішня, Зіньківський район, Полтавська область, Україна |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | скульптор, кераміст |
| Заклад | Завод «Художній керамік» |
| Членство | Спілка радянських художників України |
Василь Андрійович Біля́к (2 листопада 1924, Опішня — 19 квітня 1995, Опішня) — український майстер народної керамічної скульптури; член Спілки радянських художників України з 1970 року[1].
Біографія
Народився 2 листопада 1924 року у містечку Опішні (нині селище Полтавського району Полтавської області, Україна). У 1940—1941 роках навчався в Опішнянській керамічній школі. Під час німецько-радянської війни був вивезений до Німеччини, перебував у концтаборах.
Протягом 1951—1964 років працював в опішнянській артілі (з 1960 року — завод) «Художній керамік». Мешкав в Опішні в будинку на вулиці Лисенка, № 20[1]. Помер в Опішні 19 квітня 1995 року.
Творчість
Створював куманці і фігурні посудини у вигляді «коней», «баранів», «цапів» тощо. Брав участь у всеукраїнських і міжнародних виставках.
Окремі роботи майстра зберігаються в Національному музеї декоративного мистецтва України у Києві, Полтавському художньому музеї, Полтавському краєзнавчому музеї, Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному.
Примітки
- ↑ а б Біляк Василь Андрійович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 553.
Література
- О. О. Клименко. Біляк Василь Андрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
 |
|---|
