Бої за Слов'янськ (1917)
Українсько-більшовицьке протистояння на Донбасі
Дата: грудень 1917 Місце: Слов'янськ Результат: Місто було загарбано більшовиками
Сторони
РСФРР	УНР
Командувачі
Рудольф Сіверс
Військові формування
Червона гвардія Північна летюча група (300 осіб)	Чорний курінь гайдамаків (200 осіб)

Бої за Слов'янськ (грудень 1917) — бойові дії за контроль над містом Слов'янськ між більшовиками та армією УНР.

Наприкінці 1917 року міська дума Слов'янська визнала владу Української Центральної Ради^{[джерело?]}. Для підтримання громадського порядку та оборони міста тут розмістився загін Чорного куреня гайдамаків, чисельність якого становила 200 козаків.

Значну деструкцію у життя міста вносила Рада робітничих депутатів. 2 (15) жовтня 1917 року у відставку пішов голова Ради есер Михайловський. Новим головою ради було обрано есера Івана Яковича Зубашева. Через деякий час більшовикам вдалось провести перевибори членів ради і отримати у ній більшість. Новим головою ради став більшовик Петро Іванович Шишков^[1].

8 (21) грудня 1917 року московська червона гвардія під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка без офіційного оголошення війни вторглася на територію Української Народної Республіки. Одна із першочергових задач для Антонова-Овсієнка в Україні зводилася до утворення збройного з'єднання із загонами Червоної гвардії Донбасу. Внаслідок цього мав обірватися зв'язок України з Доном. Посеред їхнього шляху стояв Слов'янськ, який захищав нечисленний курінь гайдамаків.

Антонов-Овсієнко, прибувши до Харкова, визначив найголовніше завдання для червоного війська:

Шляхом збройного обходу Північно-Донецької залізниці за лінією «Лозова–Слов'янськ» нам слід розчистити шлях до Юзівки.

— Антонов-Овсієнко

Центральний ревком Донбасу, в зв'язку з наказом Антонова-Овсієнка, мав встановити зв'язок зі Слов'янськом через Костянтинівку та Дружківку задля подальшого постачання зброї їхнім військам^[2].

18 грудня до Харкова прибули посилені загони московських червоногвардійців на чолі з Єгоровим. Антонов-Овсієнко призначив його командиром усіма червоними силами, які розташовувалися у Лозовій. У наказі також йшла мова про те, що Єгоров після зайняття Лозової мав захопити Слов'янськ силами двох рот. Того ж дня Лозову було захоплено, а Муравйов надіслав туди на допомогу Єгорову залишки Тверського революційного загону.

Про це Муравйов писав:^[3]

Негайно пошліть їх і накажіть їм зайняти Слов'янськ, надайте їм сто чоловік своїх червоноармійців, аби за будь-яку ціну зайняти Слов'янськ та закріпитися там.

— Муравйов

Після захоплення більшовиками Павлограда для зайняття Слов'янська було надіслано загін Рудольфа Сіверса^[4].

19 грудня 1917 року, внаслідок короткого бою, загін московських червоноармійців (300 бійців) вибив гайдамаків з міста, встановивши зв'язок з ревкомами та більшовицькою владою у Юзівці^[5].

• Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: Том 1. — М.: Высший военный редакционный совет, 1924. — 271 с.