Бернгард фон Браухіч

Бернгард фон Браухіч
Бернгард фон Браухіч
Народився	12 жовтня 1833 ; Берлін, Прусське королівство
Помер	7 травня 1910 (76 років) ; Наумбург, Німеччина
Поховання	Інваліденфрідгоф
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Alma mater	Боннський університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Університет Мартіна Лютера і HU Berlin
Знання мов	німецька
Заклад	Прусська військова академія
Учасник	Австро-прусська війна і французько-прусська війна
Військове звання	Генерал кінноти
Діти (7 )	Вальтер фон Браухіч і Адольф фон Браухіч
Нагороди
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)	Столітня медаль
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Браухіч.

Бернгард Едуард Адольф фон Браухіч (нім. Bernhard Eduard Adolf von Brauchitsch; 12 жовтня 1833, Берлін — 7 травня 1910, Наумбург) — прусський офіцер, генерал кінноти.

Біографія

Представник давнього сілезького роду спадкових військовиків. Син Адольфа фон Браухіча (1800–1876) і його дружини Гелени, уродженої фон Брауншвейг (1809–1866).

Після закінчення школи вивчав прав і камеральні науки в університетах Бонна, Гайдельбергу, Галле і Берліна. Після успішного завершення навчання з 1855 року працював аускультатором, з 1857 року — референдаром. В 1859 році вступив в Прусську армію. Учасник Австро-прусської війни. В 1867 році переведений в Прусське військове міністерство. Учасник Французько-прусської війни, після завершення якої з 1871 року служив офіцером Генштабу в генерал-губернаторстві Лотарингія, пізніше — на інших посадах. З 26 квітня 1889 року — генеральний інспектор військових училищ. З 19 вересня 1890 по 18 квітня 1896 року — директор Прусської військової академії.

Сім'я

12 березня 1864 року одружився з Шарлоттою фон Гордон. В пари народились 7 дітей:

Готтфрід (1866–1924) — генерал-майор Прусської армії.
Гедвіг (1868–?) — диякониса.
Агнес (1869–1945) — в 1903 році вийшла заміж за генерал-майора Ганса фон Гефтена (1870–1937).
Гертруд (*/† 1874)
Адольф (1876–1935) — генерал-майор рейхсверу.
Вальтер (1881–1948) — генерал-фельдмаршал вермахту.
Едуард Еміль Макс (1886–?)

Нагороди

Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Столітня медаль (22 березня 1897)

Література

Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 8, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. [1941], DNB 367632837, S. 384, Nr. 2658.
Deutsche Adelsgenossenschaft (Hrsg.): Jahrbuch des Deutschen Adels. Band 1, W.T. Bruer, Berlin 1896, S. 270.
Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. 1906. Siebenter Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1905, S. 126 f.
Rudolf Vierhaus (Hrsg.): Deutsche Biographische Enzyklopädie 2. Band 2, S. 6.