Бартоломео Амманаті
Народження	18 червня 1511[1]  Сеттіньяно, Флоренція, Флорентійська республіка
Смерть	13 квітня 1592(1592-04-13)[1][2] (80 років)
	Флоренція, Італія[3]
Поховання	San Giovannino degli Scolopid
Країна	Італія[4]
Вчитель	Баччо Бандінеллі і Якопо Сансовіно
Діяльність	скульптор, архітектор
Напрямок	маньєризм
Роки творчості	1526[5] — 1592[5]
Відомі учні	Giovanni Battista Fiammerid
Член	Академія витончених мистецтвd
У шлюбі з	Laura Battiferrid[6]
Роботи в колекції	Художній інститут Чикаго, Національний музей Швеції, Музей Ґетті, Палаццо Пітті, Барджелло, Villa La Petraiad, Villa Corsini in Castellod і Музей Боде
Бартоломео Амманаті у Вікісховищі

Бартоломео Амманаті (італ. Bartolomeo Ammanati; 18 липня 1511—13 квітня 1592) — італійський скульптор і архітектор доби маньєризму. Автор планування садів Боболі біля палацу Пітті (ландшафтний архітектор).

Народився в містечку Сеттіньяно поблизу Флоренції.

Навчався у скульптора Баччо Бандінеллі і скульптора, що став пізніше архітектором, Якопо Сансовіно. Не дивно, що і Амманаті працював в обох цих галузях. Хоча більше відомі його архітектурні споруди — оригінальні і ті, які він виконував за проєктами інших архітекторів. В творчому доробку митця — праця на побудові Бібліотеки Марчіана у Венеції, на будівництві палаців в містах Лукка та Флоренція. За проєктом Мікеланджело Бартоломео амманаті вибудовав найбільш чудернацькі і незвичні сходи в приміщенні Бібліотеки Лауренціана у Флоренції.

Був злученний папою римським до побудови Вілли Джулія в Римі, де реалізував проєкт архітектора Віньоли разом із Джорджо Вазарі. Серед значущих споруд Бартоломео Амманаті — монументальні паркові корпуси палаццо Пітті. Виступив як ландшафтний архітектор при розплануванні садів Боболі.

Працював у Флоренції, Римі, Внеції, Падуї, де виступав як майстер меморіальної пластики, створивши низку надгробків з портретними і алегоричними скульптурами. По смерті скульптора Баччо Бандінеллі виграв конкурс на продовження побудови фонтану Нептуна у Флоренції на площі Синьорії. Надав обличчю Нептуна портретні риси володаря Флоренції з роду Медічі. Працював над декоративними фігурами для фонтана десять років. його помічником і учнем цього періоду був скульптор Джованні да Болонья. Роботу над фонтаном завершив флорентійський скульптор П'єтро Такка.

Узяв шлюб з Лаурою Баттіферрі, відомою як тогочасна поетеса.

Занадто релігійний, впав у фанатизм і засудив свої ранішні скульптурні твори з оголеністю як гріховні. За заповітом передав все власне майно ордену єзуїтів.

Помер у Флоренції. Похований разом із дружиною в церкві Сан Джованіно дельї Сколопі у Флоренції.

• міст через річку Арно Санта-Триніта (Флоренція)
• бібліотека Сан Марко (Венеція) за проєктом архітектора Якопо Сансовіно, його помічник
• церква Еремітані (Падуя)
• вілла Джулія (Рим) за проєктом архітектора Віньоли, його помічник і співавтор
• добудова величних садових корпусів палаццо Пітті у Флоренції.
• палаццо Будіні Гаттаі
• палаццо Фйораванті
• палаццо Джиньі
• палаццо Векьяреллі (Рим)
• Вілла Медічі, добудови (Рим)
• фонтан Нептуна на П'яцца делла Сіньйорія у Флоренції.
• добудови парадних сходинок в бібліотеці Лауреціана (за проєктом Мікеланджело, (Флоренція).
• Колегіум єзуїтів (Рим).

• «Лєда і лебідь», 1535
• «Лєда і лебідь» за малюнком Мікеланджело
• Бог війни Марс
• Богиня кохання Венера, Національний музей Прадо, Мадрид
• фонтан Нептуна на П'яцца делла Сіньйорія у Флоренції.
• алегорії річок Тибр та Арно для фонтану Нептуна у Флоренції
• "Алегорія влади " (Ops) з биком Зевсом, бронза, Палаццо Веккіо, Флоренція
• Морський кінь з вершником, Художній музей Волтерс, США
• Надгробок юриста Джованні Бонкаопаньї, 1574

• Відродження
• Архітектура
• Люксембурзький палац
• Флорентійська художня школа
• Римська художня школа

• Giovanni Baglione, Premier jour — Grégoire XIII p. 26 // Le Vite de’ Pittori, Scultori, Architetti, ed Intagliatori dal Pontificato di Gregorio XII del 1572. Fino a’ tempi de Papa Urbano VIII. Nel 1642. (італ.)