Базиліка Святого Павла за мурами фр. Basilique Saint-Paul-hors-les-Murs[1]
41°51′31″ пн. ш. 12°28′38″ сх. д. / 41.858611111111° пн. ш. 12.477222222222° сх. д. / 41.858611111111; 12.477222222222
Країна	Італія[2]
Розташування	Рома Капіталеd
Тип	велика базиліка Папська базиліка[d] парафіяльна церква місцева партикулярна церкваd патріарша базиліка[d] abbey churchd і former cathedrald
Стиль	ранньохристиянська архітектураd
Архітектор	Луїджі Полеттіd
Базиліка Святого Павла за мурами Базиліка Святого Павла за мурами (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Базиліка Святого Павла за міськими мурами (італ. Basilica di San Paolo fuori le Mura; Базиліка Сан-Паоло-фуорі-ле-Мура) — одна з чотирьох великих, або патріарших, базилік Рима (поряд з Собором св. Петра, Базиліка в св. Івана в Латерано і базилікою Санта-Марія-Маджоре) та двох базилік в Ассізі римо-католицької церкви. На відміну від усіх інших, розташована за Авреліановим муром, у південній частині Рима. У 1980 р. внесена до Списку світової спадщини.

Назва базиліки походить від місця її розташування, що знаходиться за античним Авреліановим муром, який зберігся до сьогодні. Апостола Павла, як римського громадянина схопили і доправили до Рима, де його стратили у 67 році — відтяли голову. Поховали його за межами міста у місці, що називалось лат. ad aquas salvias (на водах життя), сьогодні Tre Fontane (три джерела) недалеко Остійської дороги. Християни добре знали могилу апостола. Як це видно з копії накриття гробу в нього опускали речі для посвячення. За завданням імператора Констянтина над гробом апостола Павла збудували першу базиліку і освятили близько 324 року. Пізніше, у 386 році її суттєво збільшили.

Ця єдина антична церква збереглася до 1823 року. Однак у ніч з 15 на 16 липня того року вона сильно пошкоджена вогнем. Архітектор Луїджі Полетті відбудував базиліку використавши частини будови, що збереглися. У 1854 році її, новозбудовану, освятив папа Пій IX.

Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №91-01391 (англ.)

На початку XX століття за проєктом Г. Гальдеріні перед головним фасадом добудовано чотирикутний зал з колонами, посередині якого стоїть статуя апостола Павла. Фасад прикрашено мозаїкою з вироблений у цехах у Ватикані. На вході знаходяться Святі двері (італ. Porta Sacra).

Балдахін, що знаходиться над могилою апостола Павла, виготовив у XIII столітті Арнольфо ді Камбіо. Під вівтарем міститься власне могила апостола Павла. Над ними знаходиться тріумфальна арка V століття — подарунок імператриці Галли Плацидії. Арка, балдахін та аспіс прикрашено мозаїкою XIII століття. Алебастрові вікна — подарунок принца Мохамеда Алі з Єгипту, а малахітовий вівтар — російського царя Миколи I.

Над колонами розташовуються портрети 265 пап. Портрети до XVI століття — уявні зображення.

Базиліка розташовується на Остійській дорозі (Via Ostiensis) 2 км на південь від «Порта Сан Паоло». Метро — зупинка Basilica San Paolo лінії В.

• 
  Внутрішнє оздоблення
• 
  Внутрішнє оздоблення
• 
  Внутрішнє оздоблення
• 
• 
  Святі двері
• 
• 
• 
• 
  Копія віка (покришки) домовини апостола Павла
• 
  Статуя апостола Павла
• 
  Поземна проєкція базиліки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Базиліка Святого Павла за мурами

• Дієцезія Базиліки Святого Павла за міськими мурами [Архівовано 1 серпня 2015 у Wayback Machine.]
• Віртуальний перегляд [Архівовано 21 жовтня 2009 у Wayback Machine.]