Архе́йський ео́н, архей — еон, що наступив після гадею і передував протерозою. Межі архею проводять по 4,0 млрд і 2,5 млрд років тому^[1].

Раніше архей розглядався як ера. Нині поділяється на 4 ери^[1]:

• еоархей (4,0—3,6 млрд років тому),
• палеоархей (3,6—3,2 млрд років тому),
• мезоархей (3,2—2,8 млрд років тому),
• неоархей (2,8—2,5 млрд років тому).

Породи архейської ери складають фундамент давніх платформ і виходять на поверхню на ділянках їх щитів (в Україні — на ділянці Українського щита). Відклади, що утворилися протягом архейського еону, складають архейську еонотему.

У більшості регіонів архейські відклади представлено здебільшого гранітоїдами, гнейсами, сланцями, амфіболітами, а також мармурами та кварцитами. Органічні залишки — мікроскопічні примітивні одноклітинні рослини (водорості) — знайдені в найдавніших породах, починаючи з 3 млрд років. З породами архейського еону пов'язано родовища руд хромітів (Австралія, Північна Америка, Африка), мідно-нікелевих руд, золота, заліза^{[джерело?]} (Канадський щит, Балтійський щит, Австралія), колчедано-мідно-золото-срібна мінералізація, силіманіт, корунд, рідкіснометалічні пегматити.

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

• (рос.) Щербак Н. П., Бартницкий Е. Н., Логвин Э. И. Геохронология докембрия Украины / Отв. ред. Н.П. Семененко. — К. : Наукова думка, 1965. — 262 с.
• (рос.) Щербак Н. П., Артеменко Г. В., Лесная И. М., Пономаренко А. Н. Геохронология раннего докембрия Украинского щита. Архей. — К. : Наукова думка, 2005. — 244 с. — (Проект «Наукова книга») — ISBN 966-00-0507-5.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Архейський еон

• Archean Eon in GeoWhen Database [Архівовано 22 серпня 2010 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.