Кріогеній (дав.-гр. κρύος — холод та дав.-гр. γένεσις — народження) — другий геохронологічний період неопротерозою (пізній протерозой). Почався близько 720 млн років тому та закінчився приблизно 635 млн років тому, тривав близько 85 мільйонів років^[1]. Кріогеній характеризується значними зледеніннями, закінчився Маріноанським зледенінням.

Кріогеній був передостаннім періодом протерозою. Кріогенію передував період тоній, після кріогенію почався едіакарій.

У цей період на Землі сталося три глобальні заледеніння. За так званою гіпотезою «Земля-сніжок», кріогеній — період найзначнішого зледеніння в історії Землі, коли вся планета аж до екватора була скута кригою. Одне зі зледенінь тривало щонайменше 5 млн років^[2][3].

Процес заледеніння був самопідтримуваним, адже в разі збільшення площі, вкритої кригою, зростає альбедо планети, що призводить до ще більшого охолодження та подальшого просування льодовиків до екватору. Проте зрештою попіл від вулканічної діяльності вкрив лід і призвів до збільшення поглинання світла та розтоплення значних ділянок. Вулкани також наситили земну атмосферу вуглекислим газом (CO₂), частка якого становила 13 %, зросла частка метану (CH₄). Внаслідок підвищенна концентрації цих газів зріс парниковий ефект. В інші епохи наявність значної біомаси перешкоджає накопиченню цих газів, за кріогену життя ледве животіло й не могло суттєво впливати на атмосферу^[4][5][6].

Під час кріогенію розпався єдиний суперконтинент Родінія та почалося формування Паннотії.

Тривалий час найдавнішими знайденими рештками багатоклітинних організмів були тварини Namacalathus, Cloudina і Kimberella, віднесені до пізнього едіакарію (останній період докембрію) — так звана едіакарська фауна.

2008 року в південному Омані в пластах, датованих кріогенієм, знайдено хімічні сполуки, які синтезуються тільки губками. Сполуки було знайдено загалом у 64 зразках порід, отриманих із 26 різних свердловин, зразки датовано кріогенієм, едіакарієм та раннім кембрієм. Найдавніший зразок за уран-свинцевим методом було датовано близько 713 млн років тому. Для уникнення помилок, спричинених потраплянням органіки з молодших пластів, у дослідженні аналізувалися лише речовини, отримані з керогенів, які не здатні до міграції в породах^[7][8].

2010 року виявили скам'янілості, що були знайденні нижче маріноанського зледеніння, яке завершило кріогеній. Ці дослідження в Південній Австралії були організовані Принстонським та Смітсонівським інститутами. Відкрито організми сантиметрового розміру з несиметричним тілом, яке пронизане міліметровими канальцями. Імовірно, ці тварини належать до губок. Рештки датовано 635 мільйонами років до н. е., проте залишається певна ймовірність, що дані інтерпретовано невірно^[9].

У минулі геологічні епохи Місяць був значно ближче до Землі, а дні були коротшими. Наприклад тривалість доби в кріогенії становила 18 годин, а в році, відповідно, було 486 днів^[10].

• (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала (версія серпня 2012 року) [Архівовано 24 грудня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії.