50°26′38″ пн. ш. 30°32′44″ сх. д. / 50.44389° пн. ш. 30.54556° сх. д.
| Арсенальна | |
|---|---|
Святошинсько-Броварська лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | пілонна |
| Глибина закладення | 105,5[1] м |
| Платформи | |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Довжина | 100,0 м |
| Ширина | 19,7 м |
| Будівництво | |
| Дата відкриття | 6 листопада 1960 року |
| Архітектор(и) | Г. І. Гранаткін, С. Й. Крушинський, Н. М. Щукіна |
| Скульптор(и) | І. В. Макогон, А. В. Німенко |
| Будівельник(и) | Київметробуд |
| Транспорт | |
| Район міста | Печерський |
| Виходи до |  Арсенальної площі, вулиць Івана Мазепи, Князів Острозьких, Михайла Грушевського |
| Наземний транспорт | А 24, 55, 62 Тр 38 Мт 444, 470, 520 |
| Інше | |
| Час відкриття | 05:38 |
| Час закриття | 00:10 |
| Код станції | 121 |
 | |
| Святошинсько-Броварська лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Арсена́льна» — станція Київського метрополітену. Розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Хрещатик» і «Дніпро». Відкрито її 6 листопада 1960 року у складі першої черги будівництва.
Станом на 2011 рік станція вважалася найглибшою у світі[2][3], вона розташовується на глибині 105,5 метрів[4].
У 2022 році цей рекорд побила станція Хун'яньцунь[en] Чунцінського метрополітену з глибиною закладання 116 метрів.
З 1986 року станція має статус «пам'ятка архітектури місцевого значення», охоронний номер 187[5][6].
Опис
Конструкція станції — «лондонського типу» — з коротким середнім залом — єдина такого типу в Києві. Середній зал з'єднаний з кожною платформою двома проходами-порталами. Є окремий додатковий прохід між двома платформами. Середній зал сполучений з поверхнею тристрічковими двомаршевими ескалаторами з проміжним підземним вестибюлем. Наземний вестибюль є прямокутною будівлею, увінчаною куполом.
Колійний розвиток: 3-стрілочний оборотний тупик з боку станції «Дніпро»
Найглибша станція київського метро, розташована на глибині 105,5 м. Глибина станції вплинула на її конструкцію. Товсті пілони розкриті для проходу пасажирів лише у двох місцях по платформі. Майже весь центральний зал займають службові приміщення, що не дуже зручно для пасажирів, проте дозволило зменшити вартість побудови станції. Облицювання звичайне для станцій першої черги — білий та рожевий Новоселецький мармур, алюмінієве литво, анодоване під бронзу. Стандартні також мармурові лави та решітки колійної стіни.
Двомаршевий ескалатор станції Арсенальна є найглибшим спуском у Києві — 55,8+46,6 м. Він же є найстаршим у Київському метрополітені.[7]
У торці середнього залу був розташований художній барельєф, присвячений січневому 1918 року повстанню робітників заводу «Арсенал»[8], який на початку 1990-х років був демонтований, не зберігся.
Наземний вестибюль станції розташований на Арсенальній площі. Поєднання білого оргскла, барельєфа, червоних та чорних гранітних плит підлоги та світлого мармуру стін підпорядковано загальній ідеї тематичного оформлення станції.
Під час будівництва проміжного вестибюля метробудівці зіштовхнулися з певними труднощами. Ведення робіт між двома виритими котлованами було надзвичайно складним. Вирішили збудувати вестибюль на поверхні. Кияни, побачивши гігантське залізобетонне кільце вагою понад три тисячі тонн, назвали його «величезною склянкою». Коли конструкція була готова, її спустити на потрібну глибину.[9]
Неподалік станції — Парк Вічної Слави з меморіальним комплексом, Києво-Печерська лавра, Маріїнський палац, Зелений театр, Верховна Рада та Кабінет міністрів України.
Пасажиропотік
| Рік | 2009 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Пасажиропотік, тис. осіб/добу | 25,5 | 26,1 | 25,9 | 26,6 | 23,6 | 22,2 | 21,7 | 22,3 | 21,8 |
Зображення
-
Нижній ескалаторний наклон -
Центральний зал -
Посадкова платформа -
Прохід між платформами -
Декоративна решітка -
Назва станції на колійній стіні -
Дверцята на колійній стіні -
Панорама проміжного вестибюля ескалаторного нахилу -
Наземний вестибюль до реконструкції, травень 2017 -
Ескалатори на станції метро «Арсенальна» -
Ескалатори на станції метро «Арсенальна» -
Ескалатори на станції метро «Арсенальна» -
Наземний вестибюль станції метро «Арсенальна» після реконструкції, березень 2021
Режим роботи
Відправлення першого поїзду в напрямі:
- ст. «Лісова» — 06:01
- ст. «Академмістечко» — 05:48
Відправлення останнього поїзду в напрямі:
- ст. «Лісова» — 00:30
- ст. «Академмістечко» — 00:18
Розклад відправлення поїздів у вечірній час (після 22:00) в напрямку:
- ст. «Лісова» — 22:57, 23:09, 23:21, 23:32, 23:44, 23:55, 0:07, 0:18, 0:30
- ст. «Академмістечко» — 22:25, 22:37, 22:49, 22:59, 23:10, 23:20, 23:30, 23:40, 23:52, 0:05, 0:18
Цікаві факти
- З 1986 р. станція метро «Арсенальна» офіційно має статус пам'ятки архітектури місцевого значення.
- В ході будівництва станції метро «Арсенальна» було використано спеціальну заморозку ґрунту. Для цього вирили близько 400 свердловин навколо конструкції «склянка» і наповнили їх азотом. Це стримувало землю від зсувів та обвалів.
- Станція «Арсенальна» — єдина в Східній Європі двосклепна станція глибокого закладення. Подібні архітектурні рішення розповсюджені у Великій Британії, їх ще називають «англійськими». При виході із потяга одразу помітна відмінність від інших станцій — товстезні пілони, через які до незвично компактної зали ведуть два вузьких проходи.
- Двомаршевий ескалатор має довжину 55,8 та 46,6 м та є найглибшим і найстарішим спуском у Києві серед усіх 7 подвійних ескалаторів столиці.[10]
Примітки
- ↑ Метро Києва. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
- ↑ 20 маловідомих фактів про Україну [Архівовано 9 вересня 2011 у Wayback Machine.] на УП
- ↑ Яка станція метро найглибша у світі? — є відповідь — Запитання та відповіді [Архівовано 11 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ До 59-ї річниці: топ-12 цікавих фактів про столичний метрополітен. 5 канал (uk-UK) . Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 49 «Про затвердження переліку пам'ятників архітектури місцевого значення» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1986. — № 2. — С. 8–14. [Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.]
- ↑ Об'єкти культурної спадщини в м. Києві. [Архівовано 11 серпня 2013 у Wayback Machine.] (Об'єкти культурної спадщини Печерського району в м. Києві. [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.])
- ↑ Про метрополітен. Ескалатори. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
- ↑ Барельєф на станції метро «Арсенальна», фотографія 1960-х років [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] // www.metropoliten.kiev.ua
- ↑ Таємниці найглибшої у світі станції метро — «Арсенальна». Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 5 січня 2016.
- ↑ Станція метро Арсенальна. md-ukraine.com (ua) . Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
Посилання
- Сторінка станції на офіційному сайті Київського метрополітену [Архівовано 8 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Сторінка станції на неофіційному сайті Київського метрополітену [Архівовано 7 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Веб-енциклопедія Києва.
- Днестров И., Игнаткин И. Киевский метрополитен [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite] // Архитектура СССР. — 1961. — № 9. — С. 27—34. (рос.)
- Касьянов О. М. Третій метрополітен [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite] // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. — 1961. — № 1. — С. 7—9, іл.
- Тоцкий Олег. Метро, которого нет: «Арсенальная» и «Крещатик» [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite] // tov-tob.livejournal.com. — 2012. — 22 февраля. (рос.)
- Фотографії станції на сайті metro.zarohem.cz [Архівовано 21 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (чес.)
