Історія азартних ігор в Україні охоплює період від початку азартних ігор, перших спроб регулювати гральний бізнес, його заборону та період легалізації.

Історія азартних ігор в Україні сягає часів Київської Русі. Найпопулярнішими іграми тоді були кості, горіхи, шашки та шахи. Перші азартні ігри на території України у звичному на сьогодні форматі набули поширення у XVI ст. - XVII ст.. Тоді почали з'являтися перші гральні заклади у великих містах, де можна було грати в рулетку, карти та інше — їх називали «домами ігор» або «казино»^[1].

У XX ст., за часів окупації СРСР, гемблінг був заборонений. Це було пов'язано з ідеологією радянської влади, яка вважали азартні ігри буржуазним пережитком. Виключенням був тоталізатор на іподромах, який став єдиною дозволеною азартною грою в СРСР^[2][3].

Попри заборону, в СРСР існував великий нелегальний ринок азартних ігор. У 1989 році його спробували врегулювати та видали указ про легалізацію казино^[4].

На початку 1991 року компанія Amherst International відкрила перше легальне казино в Україні. Воно розміщувалось у Києві в готелі «Русь»^[5]. Це було підвальне приміщення готелю, де стояло 8 ігрових столів та стільки ж гральних автоматів. Наступного року в історичному центрі Києва відкрили ще три казино з гральними автоматами та ігровими столами. Далі аналогічні заклади з’явилися в Донецьку, Харкові, Одесі, Дніпропетровську та інших містах^[6][7].

У 1997 році була зафіксована перша спроба врегулювати азартні ігри в Україні. Ліцензійна палата України ввела класифікацію азартних ігор, куди увійшли всі розваги, від яких людина могла отримати грошовий виграш^[8][9].

На початку 2000-х гемблінговий бізнес продовжував розвиватися, але разом з тим зростала і кількість проблем, пов'язаних з ігровою залежністю та відсутністю належного оподаткування. Особливої популярності набули слот-машини – різновид ігрових автоматів для азартної гри, які в народі отримали назву «однорукі бандити» завдяки характерній ручці для запуску гри. У 2007 році лише в Києві їх було близько 15 тисяч^[10].

Гральний бізнес в Україні був незаконним з 2009 року до серпня 2020 року. Цьому сприяв суспільний резонанс, спричинений негативними наслідками гемблінгу, зокрема ігровою залежністю. Вимоги громадськості щодо жорсткішого регулювання ігрової індустрії сприяли реакції у Верховній Раді. Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко пролобіювала Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 25 травня 2009 року^[11][12][13].

Припинення азартних ігор призвело до їх криміналізації, коли правоохоронні органи за винагороду почали «прикривати» і розширювати гральний бізнес. До державного бюджету стало надходити менше грошей, і лише на ігрових автоматах Україна втрачала близько мільярда щорічно^{[14][15][16][17]}.

Попри заборону азартних ігор, в Україні продовжували працювати незаконні гральні автомати та букмекерські контори під виглядом лотерей, які стали виключенням із закону^[18][19].

У 2015—2016 роках питання легалізації грального бізнесу активно дискутувалось та було проведено перший Гральний Конгрес України — Ukrainian Gaming Congress, що відбувся 29 вересня у Києві^[20]. Прихильниками легалізації були Арсеній Яценюк, який хотів податками з азарту фінансувати культуру, тодішній міністр економіки Айварас Абромавічус пропонував відкривати казино у 4- та 5-зіркових готелях, а колишній голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі пояснював, що попри формальну заборону казино існують, а їх легалізація дозволить поповнити доходи місцевих бюджетів^[21][22][23].

Станом на грудень 2019 року, в Україні працювало щонайменше 5,3 тис. нелегальних ігрових закладів^[24].

20 грудня Кабінет Міністрів України заборонив розповсюдження лотерей на ліцензійних умовах, заборонивши проведення грального бізнесу під виглядом державних лотерей. Уряд доручив поліції перевірити роботу державних лотерей. Того ж дня СБУ й поліція закрили доступ українських інтернет-користувачів до 154 сайтів з онлайн-казино, зупинено роботу понад 5300 гральних закладів, вилучено обладнання на суму 50 млн грн. Деякі казино продовжували роботу за зачиненими дверима, пускаючи до зали лише постійних гравців після дзвінка^{[25][26][27][28]}.

У 2020 році уряд України вирішив зняти мораторій та розпочати процес легалізації гемблінгу. У серпні набув чинності закон про регулювання діяльності з організації проведення азартних ігор, згідно з яким дозволялася організація гемблінгу у відповідних закладах у режимі офлайн та онлайн, букмекерська діяльність, узаконювалися зали ігрових автоматів та покер^[29][30].

23 вересня Кабінет Міністрів України створив Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), а 5 жовтня затвердив умови конкурсу для участі в ній^[31]. Комісія стала українським державним регулятором, що займається ліцензуванням та регулюванням сфери азартних ігор в Україні. 21 жовтня КРАІЛ очолив ветеран АТО Іван Рудий, іншими членами комісії стали Олена Водолажко та Євген Гетьман^[32].

В листопаді на конференції SBC Digital Summit CIS Україну було названо найбільш перспективним ринком серед країн колишнього СРСР із можливостями росту онлайн-гемблінгу на наступні п'ять років^[33].

На початку лютого 2021 року в Україні було видано перші ліцензії для організації азартних ігор, їх отримав оператор «Спейсикс», який керує брендом «Космолот»^[34]. Наступними компаніями, які отримали ліцензії стали «Паріматч», «Геймдев», Favbet та інші^[35][36].

24 лютого 2021 року була проведена перша тематичної конференції з азартних ігор в Україні — Ukrainian Gaming Week, а 23-24 березня відбулась виставка UGW 2021^[37]. За даними голови КРАІЛ Івана Рудого, за лютий бюджет отримав 70,2 млн гривень від видачі ліцензій, всього протягом 2021 року планувалося отримати 6-7 млрд гривень^[38]. За даними НБУ у 2021 році гральний бізнес сплатив 204 млн гривень податків, а у 2022 році показники зросли до 730 млн гривень^[39].

12 січня Верховна Рада України ухвалила закон № 8079, заборонивши гральному бізнесу користуватися спрощеною системою оподаткування, 13 лютого президент Зеленський підписав закон. Податок на імовірний виграш для громадян прирівнявся до оподаткування заробітної платні^[40][41]. Попри регулювання й можливість легальної роботи, станом на 2023 рік в Україні діяли 14 легальних та 1100 нелегальних казино та букмекерських компаній^[42].

10 березня Президент України Володимир Зеленський підписав Указ про санкції терміном на 50 років щодо ряду компаній, серед них була Parimatch^[43].

За підсумками 2023 року гральний бізнес сплатив 10,4 млрд гривень, що у 14 разів більше ніж у 2022 році. Найбільшими платниками податків стали компанії «Спейсикс» та «Фавбет»^[44][45][46].

На початку березня боєць Збройних Сил України та активіст Павло Петриченко став автором петиції, в якій закликав заборонити військовослужбовцям доступ до азартних ігор та онлайн-казино під час дії воєнного стану. 20 квітня Президент України підписав відповідний Указ, який заборонив військовослужбовцям доступ до азартних ігор^[47][48][49].

24 квітня Верховна Рада України підтримала законопроєкт про ліквідацію КРАІЛ і обмеження роботи онлайн-казино^[50].

27 квітня в Україні було заблоковано понад 2500 сайтів з азартними іграми без ліцензій. Станом на квітень в Україні розслідувалося понад 450 кримінальних справ за незаконну організацію азартних ігор. Повідомлено про підозру 21 особі, до суду скеровано обвинувальні акти стосовно 72 осіб, в тому числі 7 обвинувальних актів щодо 68 учасників злочинних угруповань^[51].

21 травня Кабмін заборонив рекламу азартних ігор та букмекерських компаній^[52].

Згідно дослідження Центру Разумкова, проведеного з 20 по 28 червня 2024 року, 27 % українців, на думку родичів, друзів і знайомих, мають проблеми з азартними іграми. При цьому лише 8,5 % респондентів визнали, що грали в онлайн-казино або робили ставки на спорт. Опитування було проведене серед 2027 респондентів віком від 18 років, похибка вибірки не перевищує 2,3 %^[53].

Організатори азартних ігор за 8 місяців 2024 року сплатили до держбюджету України 11,7 млрд гривень податків, що у 2,1 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року^[54]. Зокрема третина всіх платежів до бюджету від операторів надійшла від компанії Favbet — це близько 3,1 млрд гривень. Далі йде компанія Cosmolot та інші ліцензовані компанії грального ринку^[55].

19 вересня було повідомлено, що за ініціативи Міністерства цифрової трансформації, в Україні заблокували ще 31 додаток онлайн-казино, в тому числі заблоковано перші 19 онлайн-казино у Google Play та 12 — в App Store^[56].

4 грудня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт № 9256-д щодо посилення контролю на гральному ринку та ліквідації КРАІЛ^[57].

• Азартні ігри
• Гральний бізнес в Україні
• Азартні ігри у Великій Британії

1. ↑ @rageitalic (13 листопада 2023). Історія азартних ігор в Україні: від минулого до сучасності. Teletype (рос.). Процитовано 16 вересня 2024.
2. ↑ Історія азартних ігор в Україні — стаття на УкрЛіб. www.ukrlib.com.ua. Процитовано 16 вересня 2024.
3. ↑ Коваленко, Наталка; Шерстюк, Надія (25 червня 2010). Майбутнє українських іподромів. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
4. ↑ фінанси.org.
5. ↑ Гра за правилами: перше легальне казино в київському готелі Intercontinental — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 14 липня 2021. Процитовано 16 вересня 2024.
6. ↑ OBOZ.UA (24 серпня 2013). История азартных игр в Украине (часть 2). OBOZREVATEL (рос.). Процитовано 16 вересня 2024.
7. ↑ Чечельницький, А. В. Казино. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
8. ↑ Від закладів азартних розваг до ліцензійних онлайн-майданчиків: історія українських казино. 24 Канал (укр.). 23 листопада 2023. Процитовано 16 вересня 2024.
9. ↑ Про Положення про Ліцензійну палату України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
10. ↑ Игры в законе. Игорный бизнес должен приносить доход государству, а не мафии. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly (рос.). Процитовано 16 вересня 2024.
11. ↑ Про заборону грального бізнесу в Україні. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
12. ↑ Новини NEWSru.ua :: Рада заборонила гральний бізнес і доручила Тимошенко створити український Лас-Вегас. web.archive.org. 27 листопада 2016. Процитовано 16 вересня 2024.
13. ↑ Тимошенко визнала що гральний бізнес процвітає і надалі - Новини України на 1+1 - ТСН.ua. web.archive.org. 24 грудня 2014. Процитовано 16 вересня 2024.
14. ↑ Государственное регулирование азартной сферы в Украине. web.archive.org. 21 березня 2019. Процитовано 16 вересня 2024.
15. ↑ Журналістське розслідування: хто "кришує" гральний бізнес в Івано-Франківську? (фото + ВІДЕО) – Версії (укр.). 9 червня 2014. Процитовано 16 вересня 2024.
16. ↑ На Хмельниччині незаконний гральний бізнес не зникне, поки його «кришує» міліція - vsim.ua. vsim.ua (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
17. ↑ shpilman. Міліція таки кришує гральний бізнес в Ужгороді? (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
18. ↑ Карти, гроші, казино. Навіщо і як в Україні збираються легалізувати гральний бізнес. ТСН.ua (укр.). 11 листопада 2016. Процитовано 16 вересня 2024.
19. ↑ Закон про заборону грального бізнесу набув чинності. Економічна правда (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
20. ↑ newsofgambling.
21. ↑ Яценюк хоче легалізувати гральний бізнес для отримання коштів на культуру. Економічна правда (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
22. ↑ Саакашвілі виступив за легалізацію грального бізнесу. LB.ua. 16 липня 2015. Процитовано 16 вересня 2024.
23. ↑ Абромавичус виступає за легалізацію грального бізнесу в Україні. Економічна правда (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
24. ↑ Zaxid.net (14 липня 2020). Верховна Рада проголосувала за легалізацію грального бізнесу. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
25. ↑ Поліція припинила діяльність більше 150 онлайн-казино. РБК-Украина (рос.). Процитовано 16 вересня 2024.
26. ↑ У підпільних казино проводяться масові обшуки. РБК-Украина (рос.). Процитовано 16 вересня 2024.
27. ↑ Поліцейські припинили діяльність понад 5 тисяч ігрових закладів. РБК-Украина (рос.). Процитовано 16 вересня 2024.
28. ↑ З закритих одеських "лотомаркетів" і "космолотів" почали знімати вивіски. 24 Канал (укр.). 21 грудня 2019. Процитовано 16 вересня 2024.
29. ↑ Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
30. ↑ Мільярдні податки та жорсткі обмеження: як працює гральний бізнес в Україні. 24 Канал (укр.). 16 березня 2023. Процитовано 16 вересня 2024.
31. ↑ Кабмін створив комісію з регулювання азартних ігор. РБК-Украина (рос.). Процитовано 16 вересня 2024.
32. ↑ Кабінет Міністрів України - Про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 16 вересня 2024.
33. ↑ sbcnews.
34. ↑ Комісія по гральному бізнесу видала першу ліцензію: скільки за неї заплатять. Економічна правда (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
35. ↑ favbet.
36. ↑ Бюджет отримав понад 20 млн грн за першу ліцензію на онлайн-казино. ГЛАВКОМ (укр.). 9 лютого 2021. Процитовано 16 вересня 2024.
37. ↑ Игорная выставка Ukrainian Gaming Week 2021, 14 — 15 сентября 2021, Киев. DOU (рос.). Процитовано 16 вересня 2024.
38. ↑ Легалізація грального бізнесу в Україні: які надходження очікують отримати в бюджет. РБК-Украина (рос.). Процитовано 16 вересня 2024.
39. ↑ НБУ: обіг грального бізнесу в Україні сягає 15 мільярдів на місяць. Економічна правда (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
40. ↑ В Україні скасували податкові пільги для грального бізнесу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
41. ↑ Гральний бізнес в Україні позбавили податкових пільг. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
42. ↑ В Україна залишається близько 1100 нелегальних казино та букмекерських компаній, - експерт. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
43. ↑ Офіційне інтернет-представництво президента України.
44. ↑ Податки грального бізнесу за 2023 рік перевищили обсяг за 2022 у 14 разів. Економічна правда (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
45. ↑ У 2023 році група компаній FAVBET сплатила в Україні 2,7 млрд грн податків, 465,7 млн ліцензійних платежів та збільшила обсяги підтримки армії — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 1 березня 2024. Процитовано 16 вересня 2024.
46. ↑ Доходи найбільших компаній грального бізнесу: дані за 2023р (укр.). 11 квітня 2024. Процитовано 16 вересня 2024.
47. ↑ Офіційне інтернет-представництво президента України.
48. ↑ Зеленський заборонив доступ військовим до азартних ігор. Як це має вирішити проблему в ЗСУ. BBC News Україна (укр.). 20 квітня 2024. Процитовано 16 вересня 2024.
49. ↑ Офіційне інтернет-представництво Президента України.
50. ↑ У Раді зробили крок до ліквідації КРАІЛ та посилення контролю за онлайн-казино. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
51. ↑ Заблоковано понад 2500 вебсайтів, які забезпечували діяльність проведення азартних ігор. Результати роботи Офісу Генпрокурора в сфері протидії нелегальним азартним іграм. www.gp.gov.ua (англ.). Процитовано 16 вересня 2024.
52. ↑ Кабінет Міністрів України - Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2024 р. № 566. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 16 вересня 2024.
53. ↑ 27 % українців стикаються з проблемами азартних ігор — соціологічне дослідження. // Автор: Анатолій Якобчук. 25.09.2024, 20:58
54. ↑ Гральний бізнес збільшив сплату податків більш ніж удвічі з початку року – Гетманцев — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 10 вересня 2024. Процитовано 16 вересня 2024.
55. ↑ Легальний гральний бізнес збільшив платежі податків більш ніж в 2 рази до майже 12 млрд гривень. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
56. ↑ В Україні заблокували ще 31 застосунок онлайн-казино. // Автор: Скарбик Павло. 19.09.2024
57. ↑ Парламент ухвалив закон про ліквідацію КРАІЛ і посилення контролю на гральному ринку. // Автор: Юлія Вдовиченко. 04.12.2024, 21:35