Картковий будиночок, карткова хатка[1] — конструкція, яку зводять з гральних карт шляхом їх установки рядами одну на одну особливим способом. Метою є створення якомога більш високої структури з карт, яка при цьому б не обрушилася[2]. При будівництві карткових будиночків не повинен використовуватися клей або які-небудь інші допоміжні інгредієнти або пристосування, форма карт також не може змінюватися.
Історія ідеї карткових будиночків достеменно невідома. Найперша згадка про них зустрічається в нотатках французького придворного лікаря Жана Еруара, який повідомляв, що маленький король Людовик XIII в 1605—1613 роках любив встановлювати карти одну на одну, при цьому «дотримуючись пропорції»[3]. Будівництво карткових будиночків стало досить популярним в європейських міщанських родинах в XVIII столітті: цим часто займали дітей під час різних свят, хрестин або весіль, поки дорослі вели застільні бесіди.
З будівництвом карткових будиночків може бути пов'язаний цілий ряд ігор і змагань: як безпосереднє змагання для двох чоловік, кожен з яких прагне звести структуру більшого розміру, так і, наприклад, спільне будівництво будиночка «по ходах» або спроба визначити, яку карту з вже побудованого будиночка можна витягти, щоб він при цьому не обрушився. Для будівництва карткових будиночків існують спеціальні інструкції[4].
Вже на початку XX століття встановлювалися і фіксувалися рекорди по висоті побудованих карткових будиночків: так, в 1907 році в журналі «Стренд» була опублікована стаття про англійку Розі Фернер, що зуміла побудувати «вежу» з карт висотою в двадцять «поверхів» (тобто рядів)[5]. Сучасним рекордсменом з будівництва карткових будиночків є Браян Берг, чиї досягнення були занесені в Книгу рекордів Гіннесса, починаючи з 1992 року[6], і з тих пір їм же неодноразово поліпшувалися[7][8].
Примітки
- ↑ Картковий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Comment Faire un Château de Cartes — AuSujet. Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 1 листопада 2014.
- ↑ Jean Héroard, Journal , ed. Madeleine Foisil et al., 2 vol., Paris, 1989.
- ↑ Château de cartes (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2010. Процитовано 1 листопада 2014.
- ↑ The Strand Magazine, April 1902, page 497.
- ↑ «Guinness Book of World Records» American 1994 Edition, page 250.
- ↑ Tallest house of cards. GuinnessWorldRecords.com. 16 жовтня 2007. Архів [http: //www.guinnessworldrecords.com/world-records/1000/tallest-house-of-cards оригіналу] за 24 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.
- ↑ Largest playing card structure. GuinnessWorldRecords.com accessdate = 2014-10-23. 10 березня 2010. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 1 листопада 2014.