Єлизавета Люксембурзька угор. Luxemburgi Erzsébet | |||
![]() | |||
![]() | |||
| |||
---|---|---|---|
1437 — 1442 | |||
Коронація: | Титулярна | ||
Попередник: | Сигізмунд Люксембург | ||
Наступник: | Альбрехт Габсбург і Владислав Габсбург | ||
| |||
1437 — 1439 | |||
Коронація: | 1 січня 1438, Секешфехервар | ||
Попередник: | Барбара Циллі | ||
Наступник: | Катерина Подебрад | ||
| |||
1438 — 1439 | |||
| |||
1438 — 1439 | |||
Коронація: | 29 червня 1438, Прага | ||
Попередник: | Барбара Циллі | ||
Наступник: | Іоанна Розенталь | ||
Народження: |
7 жовтня 1409 або 28 лютого 1409 ![]() Вишеград, Сентендреський ярашd, Пешт, Угорщина[1] ![]() | ||
Смерть: |
19 грудня 1442 (33 роки) ![]() Дьйор, Угорщина[1] ![]() | ||
Поховання: | Собор Секешфехервара | ||
Країна: |
Німеччина![]() ![]() | ||
Релігія: |
католицька церква ![]() | ||
Партія: |
політик до появи політичних партійd ![]() | ||
Рід: | Люксембурги | ||
Батько: | Сигізмунд I Люксембург | ||
Мати: | Барбара Циллі | ||
Шлюб: | Альбрехт II | ||
Діти: | Ладислав Постум, Анна, Єлизавета | ||
Єлизаве́та Люксембу́рзька (чеськ. Alžběta Lucemburská, угор. Luxemburgi Erzsébet, 7 жовтня 1409, Вишеград — 19 грудня 1442, Дьєр) — королева Німеччини, Угорщини та Богемії, ерцгерцогиня Австрійська, титулярна королева Галичини та Володимирії.
Біографія
Єлизавета була єдиною дочкою і спадкоємицею імператора Священної Римської Імперії, короля Угорщини, Богемії, титулярного короля Галичини і Волині Сигізмунда І Люксембурга та його дружини Барбари Циллі. Очікувалось, що чоловік Єлизавети, Альбрехт Австрійський, успадкує титули її батька завдяки шлюбу з нею. Проте після смерті Сигізмунда у 1437 році угорські дворяни не обрали її новою угорською королевою, оскільки з огляду на османську загрозу країна потребувала чоловіка, який міг би бути полководцем.
По смерті Альберта у 1439 році Єлизавета залишилась вагітною його сином. Тим часом чеські феодали проголосили міжкоролів'я, а угорські — вибрали новим королем польського короля Владислава ІІІ Варненчика. Проте частина угорських дворян все ж підтримали претензії Єлизавети та її новонародженого сина Ладислава, що спричинило громадянську війну в Угорщині. Однак війська прихильників Єлизавети швидко були розбиті, а з її смертю 1442 року в 33-річному віці громадянська війна завершилась закріпленням угорського престолу за Владиславом Варненчиком. А втім, через 2 роки Владислав загинув у молодому віці в битві під Варною, що дозволило сину Єлизавети Владиславу (Ласло V) все ж стати угорським королем при регентській раді.
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #136846505 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література та джерела
- Higgins, Sophia Elizabeth. Women of Europe in the fifteenth and sixteenth centuries. — 1885, Hurst and Blackett.
- Bak, János M. The Laws of the Medieval Kingdom of Hungary: 1301—1457. — 1992, C. Schlacks.
- Szilágyi, Sándor (ed.) A magyar nemzet története (The History of the Hungarian Nation) III. kötet (Part Three), Athenaeum, Budapest, 1895.
Попередник Сигізмунд Люксембург |
![]() |
Королева Галичини та Володимирії 1437-1439 титулярна правителька |
![]() |
Наступник Альбрехт II |
![]() |
Це незавершена стаття про Середньовіччя. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |